Безбар'єрність, бізнес, культура: в Маріуполі обговорили стратегію до 2030 року

У січні 2020 року мер Маріуполя Вадим Бойченко повідомив, що в Маріуполі буде розроблятися стратегія розвитку до 2030 року. У розробці допомагає Агентство США з міжнародного розвитку USAID. До обговорення можуть приєднуватися маріупольці.

Чергове обговорення пройшло 2 жовтня в онлайн-режимі, говорили про безбар'єрність, підтримку бізнесу та культурних просторів в місті.

Одна з тем була присвячена доступності міста для всіх його жителів і створення так званого універсального середовища — правил містобудування, які забезпечують рівний доступ всіх містян до різних функцій міста. До обговорення залучили експерта робочої групи «Дизайн міста» і програмного директора CANactions School Вадима Денисенка.

За його словами, в центрі Маріуполя зараз дуже гарне і якісне тротуарне покриття, але віддалені від центру райони все ще некомфортні для переміщення людей з інвалідністю. Він також зазначив, що в місті розвинена трамвайна мережа, але люди, що пересуваються за допомогою спецзасобів, не можуть ними користуватися. Також обговорювалася проблематика переходу ОСББ до інклюзивності.

«Житловий фонд будувався давно і часто дуже важко дотримуватися всіх будівельних норм при облаштуванні елементів доступності в багатоквартирних будинках. Крім того, самі жителі проти облаштування пандусів в під'їздах. Вони кажуть, що пандуси будуть заважати ходити мешканцям, і екстреним службам будуть заважати при евакуації», — розповіла головний архітектор міста Наталія Овчаренко.

Попередній головний архітектор міста Олександр Каверін заявляв про наміри побудувати підземний перехід на перетині проспекту Миру і проспекту Будівельників. Наталія Овчаренко сказала, що в найближчі 10 років будівництво підземного переходу в Маріуполі не планується, хоча, на її думку, будівництво підземного переходу допомогло б вирішити транспортне навантаження на перехресті. Вона додала, що в Маріуполі планується реконструкція єдиного підземного переходу в місті на перетині проспекту Миру і проспекту Металургів.

Вадим Денисенко відповів, що радий чути про те, що найближчим часом будівництво переходу не планується. За його словами, є різні способи розвантаження жвавих доріг, набагато менш затратні, ніж будівництво підземного переходу.

«Важливим є упорядкування простору перехрестя. Тобто асфальтове поле повинно перетворитися в систему зон, де кожен користувач знає, куди їхати. Світлофорне регулювання повинно бути рознесено — окремі смуги руху мають окремі світлофори з власними фазами», — каже Вадим.

Друга сесія обговорення була присвячена створенню бізнесу, як першій самостійній роботі — чи можливо це в Маріуполі і які можуть бути складності. Як представник бізнесу, на сесії виступав Олексій Кельт, власник мережі кав'ярень Veterano Coffee в Маріуполі.

«У багатьох містах не звертають увагу на підприємців, тому що вважають, що основним джерелом податків є великі підприємства і більше їм приділяють уваги. Але зараз за статистиками, які показує наша місцева влада і держава, ми бачимо, що великі підприємства йдуть вниз рядками. Знаю кількох підприємців, яким простіше вести бізнес в іншому місті. Навіть особисто мені, масштабуватися тут, в Маріуполі, досить важко. Є грантові програми, фінансування тут я можу отримати. Але можливість місця тут, припустимо, відсутня, а в сусідній Запорізькій області простіше. Я говорю про свій вид діяльності», — розповів Олексій Кельт.

Експерт панельної дискусії Христина Шостак говорила про те, що до захоплення бізнесом і освітою в цій сфері людей можна залучати зі школи. В Україні прийнято шкільне соціальне підприємництво як варіативний курс. Вона закликала вчителів давати цей курс молодому поколінню, оскільки це, на її думку, дозволить виховати в Маріуполі молодих фахівців, яких зможуть підтримати представники місцевої влади.

Останній марафон був присвячений культурним резиденціям. Наприклад, резиденцію планують створити в будівлі колишнього ДК «Молодіжний». У майбутньому там зроблять сучасний культурний простір «Готель Континенталь». Будівля ДК «Молодіжний» є архітектурною пам'яткою, це ускладнює його реконструкцію. За правилами реконструкції історичних будівель не можна істотно змінювати конструкцію стін, дверей, вікон і так далі.

Раніше в ДК займалися творчі колективи міста, але у квітні 2019 року керівники колективів поскаржилися, що їх виселяють з ДК. Багато батьків тоді були стурбовані, чи знайдеться для дітей місце в оновленій культурній резиденції.

«Певна річ, місце для дітей залишиться в будь-якому випадку. Ми розуміємо, що сьогодні це дитина актор нашого театру, або хореограф, або артист. Ми хочемо виховувати зі своїх, з місцевих. Нам потрібні люди. Найпростіше нам сказати «нумо привезімо крутого режисера, він нам щось зробить, заробить грошей і поїде». Набагато важче, але ефективніше створити свого режисера, свого артиста, свого танцюриста, свого художника. З цього боку стовідсотково у нас залишаться діти, вони тут будуть розвиватися», — говорить начальник відділу проєктів культури та аналітичної роботи департаменту культурно-громадського розвитку Микита Ковальов.

Він також додав, що тема інклюзії в майбутньому центрі сучасного мистецтва також опрацьована.

«Тут складність в інфраструктурі. Філософськи, ментально ми готові, ми не готові інфраструктурно. Це не проблема нашого центру або будівлі, це проблема в цілому країни переважно», — підкреслює Ковальов.

Оновлений «Готель Континенталь» стане культурною резиденцією, де діячі мистецтва зможуть створювати власні культурні продукти.

"Живемо за планом"

Зараз маріупольці живуть за Стратегією-2021. Її розробили у 2017 році, як план розвитку на наступні п'ять років. В електронному вигляді прочитати її можна за посиланням.

Щорічно на сайті міської ради публікують звіти про виконання стратегії. У наявній стратегії описані три великі цілі — підвищення ефективності місцевої влади, підвищення економічної конкурентоспроможності та зростання якості життя.

Один з підпунктів стосується, в тому числі й поліпшення екології. У стратегії поставлено кілька завдань: знизити комплексний індекс забруднення повітря на 15,6%, ввести систему очищення зливних стоків, створити набережну і реконструювати 100% пляжних зон, збільшити кількість паркових зон, до яких можна дійти пішки за 10 хвилин.

Над документом нової Стратегії-2030 працюють 10 груп за такими напрямками: «Чисте довкілля», «Культура і спорт», «Трансформація економіки», «Освіта і наука», «Технології», «Дизайн міста», «Креативність молоді», «Функціональність», «Охорона здоров'я» та «Імідж міста».

Попередній онлайн-марафон з обговоренням пройшов 8 вересня. Обговорювався досвід трансформації Гданська, бачення і місії Маріуполя і стратегічне планування.

Запис трансляцій можна переглянути за посиланням на YouTube-каналі «Маріуполь 2030».