Майбутнє лісів Донеччини. Як живе в евакуації селекційний центр Лиману
Лиманський лісовий насіннєвий селекційний центр пропрацював трохи понад рік. Встигли засіяти першу експериментальну партію сосни. Але через війну висадити дерева вже не вдасться. Як проходила евакуація Лиманського насіннєвого центру і що з ним відбувається зараз, дізнався “Східний варіант”.
Зруйноване майбутнє унікального центру
Понад три мільйони нових дерев і висадження 300 гектарів соснового лісу на рік. Такі грандіозні плани мало Лиманське лісове господарство, коли на його базі відкривали насіннєвий селекційний центр.
Нові шведські технологічні лінії, автоматичні теплиці, які дозволяли у багато разів збільшити приживання саджанців. Лісовий насіннєвий селекційний центр у Лимані став другим таким у країні, перший був збудований чотири роки тому у Львівській області.
У будівництво лиманського насіннєвого центру з обласного екологічного фонду було вкладено 37,5 мільйонів гривень. Саме лише обладнання коштувало 15 мільйонів.
Унікальність насіннєвого центру в тому, що половина роботи автоматизована. Автоматичні лінії посадки висівали насіння у спеціальні контейнери. Процес догляду за паростками в теплицях був повністю автоматизований: від поливу до створення тіні в надмірно сонячні та спекотні дні.
Людина потрібна була тільки для фізичного переміщення сіянців з лінії висадки до самої теплиці. Все це мало сприяти найвищій виживаності дерев.
Водночас потужностей насіннєвого центру вистачило б, щоб поступово відновити ліси не лише на Донеччині, а й на Луганщині.
Центр збудували за 8 місяців, здали в експлуатацію у грудні 2021 року. Вже до лютого 2022-го там висадили 20 тисяч сіянців сосни.
А у квітні стало зрозуміло, що треба евакуюватися.
“Бої вже точилися навколо Лиману. Стало зрозуміло, що місто обстрілюватимуть. Буде висока ймовірність того, що центр та обладнання постраждають. Державне агентство лісових ресурсів ухвалило рішення про евакуацію. Все, що можна було вивезти з території Лиманського лісгоспу, евакуювали далі від бойових дій. Спочатку обладнання вивезли до Слов'янська. А потім на Черкащину, місто Умань”, — розповідає директор насіннєвого центру Олексій Приходько.
На жаль, вивезти вдалося лише обладнання. Ті сіянці, які були висаджені у теплиці, довелося залишити. За словами директора, найімовірніше вони загинули. Адже зараз в окупованому Лимані немає електрики та й співробітники лісгоспу всі виїхали.
До того ж невдовзі після того, як обладнання вивезли, основну будівлю насіннєвого центру повністю зруйнували артилерійські влучання. Теплиця, в якій вирощувалися саджанці, також пошкоджена.
Так унікальне та цінне навіть не для одного, а для двох регіонів підприємство перервало свою роботу і зараз не використовується.
Дати лісу життя
У чому цінність насіннєвого центру для сходу України? Річ у тому, що Донецька та Луганська області (особливо південні їхні частини) від природи є степовими. Більшість лісів тут штучного походження. І через клімат лісовий масив Донбасу постійно втрачається. Тому причиною є лісові пожежі, періодичні сильні посухи.
З 2014 року до природних стихій додалася війна.
У перший рік війни через бої на Донеччині згоріло 2,5 тисячі гектар лісу. Два роки тому, восени 2020 року, Луганська область втратила 20 тисяч гектар лісу.
Уже після того, як росія повномасштабно вторглася на територію України, навколо самого Лиману згоріло 3700 га лісу. Це п'ята частина Лиманського лісового господарства.
Екологи стверджують — знищення лісів Донецької та Луганської областей може призвести до обміління малих річок, а це, своєю чергою, спричинить глобальну посуху і ще більшу загибель лісу.
Ще на початку червня Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України провело моніторинг екологічних злочинів, спричинених військовою агресією росії в Україні. Було зафіксовано 257 екологічних злочинів. Найбільше їх у Донецькій та Луганській областях — 67 випадків.
Робота насіннєвого центру могла б великою мірою згладити наслідки руйнування довкілля через війну.
Якби насіннєвий центр вийшов на свою проєктну потужність, то протягом трьох років можна було б відновити усі ліси Донецької області, а після того планувалося допомагати у відновленні лісів на Луганщині.
Звісно, до цих планів можна буде повернутися лише після деокупації захоплених росіянами територій.
Можливість повернення
Наразі обладнання лісового насіннєвого центру перебуває у стані складського зберігання.
Підприємство планує знову розгорнути центр, але велике питання, де це робити.
“Ми хотіли б повернутися у Лиман. Якщо Лиман найближчим часом не буде звільнений, то доведеться шукати якесь нове місце. І там уже розгортати виробництво”, — розповідає Олексій Приходько.
У будь-якому разі тепер роботу можна бути розпочати лише до кінця року, оскільки посів насіння та висаджування лісу проходить навесні. Де це буде — наразі не відомо. Для сходу країни зелене майбутнє відсувається до перемоги над російськими окупантами.