В очікуванні ВЦА. Чому в прифронтових громадах Луганщини бюджетники залишилися без зарплат

Станично-Луганська, Широківська селищна, а також Нижньотеплівська сільська громади опинилися в непростій ситуації. Що саме там відбувається — розбираємося з головою Станично-Луганської РДА Юрієм Золкіним.

Зараз номінально він все ще на посаді, хоча райадміністрації та й району вже немає. Станиця Луганська і прилеглі села тепер частина Щастинського району. Але справ вистачає досі: консультує представників органів місцевого самоврядування сільських громад.

Що відбувається?

На ситуацію, яка склалася в прифронтовому районі, вплинули кілька факторів.

Перший: у зв'язку з децентралізацією рішення, які раніше приймалися на рівні районів, тепер повинні прийматися на рівні об'єднаних громад, зокрема і сільських. Вони повинні самі забезпечувати школи, заклади культури й так далі. Але для цього в громадах повинні бути створені органи управління, зокрема, з фінансами. Якщо в містах вони були, то в селах ні.

Другий: місцевих виборів 2020 року, на яких і повинні були сформуватися нові органи місцевого самоврядування ОТГ, в прифронтових селах і містах не було.

Третій: вирішити ситуацію може введення військово-цивільних адміністрацій в цих громадах. Закон, який це дозволяє, набув чинності 14 січня 2021 року. Але рішення про створення конкретних ВЦА повинен прийняти безпосередньо Президент України та поки таких призначень немає.

Вакуум влади

В результаті ситуація наступна: є три сільради, в яких немає відповідних фінансових органів.

«Те фінансове управління, яке діяло на рівні району, переходить на рівень громад. Там створюються фінансові органи, які займаються формуванням бюджету і розподілом бюджету по розпорядниках коштів. Його потрібно не просто створити. Це повинно бути й положення, і штатний розклад, і співробітники. Це окрема юридична особа, яку потрібно зареєструвати. Далі потрібно створити теж юридичні особи — органи управління установами освіти, культури, спорту», — пояснює Юрій Золкін.

Без спеціальних органів управління сільради безпорадні: не можуть видати зарплати бюджетникам, оплатити комунальні послуги, придбати продукти для дитячих садків і шкіл.

«Ми припускали, що така ситуація може скластися. Заздалегідь, наскільки це було можливо, провели закупівлю харчових продуктів. Все, що може зберігатися довго: крупи, заморожене м'ясо, соняшникова олія, борошно, цукор. Це все завезли ще в грудні. Тільки завдяки цьому харчування забезпечене, але воно не зовсім повноцінне: немає молочних і кисломолочних продуктів, які не можна заздалегідь закупити», — пояснює він.

Підготуватися намагалися і в інших питаннях: проводили зустрічі з депутатами та розповідали про реформу. Але обранці, говорить голова РДА, з прийняттям рішень не поспішали, багато хто очікував, що ось-ось призначать голову ВЦА, який і займеться проблемними питаннями. Також деякі побоювалися, що перевищують повноваження, адже вирішувати потрібно тепер не за одне село (куди їх і вибрали 10 років тому), а за громаду з декількох населених пунктів:

«15 січня керівник облдержадміністрації Сергій Гайдай запросив представників місцевого самоврядування всіх територій від Станиці до Попасної. Юристи, фінансисти роз'яснили головам сільських і селищних рад, що є такий шлях: на той момент, поки не створена ВЦА, вони можуть — та, напевно, і зобов'язані взяти на себе ці повноваження, тому що не може бути вакуум влади. У депутатів були певні сумніви. Ймовірно, основна причина в тому, що ради у нас обиралися 2010 року, частина депутатів розбіглися ще 2014-го, вони ледь можуть зібрати кворум», — припускає Золкін.

Дефіцит кадрів

Поступово сільради починають приймати відповідні рішення і створювати органи управління. Але тут зіткнулися з ще однією проблемою — кадровою. Якщо проводити конкурс, це займе не один місяць. Можна відповідного фахівця перевести — якщо вони, звичайно, є.

«Наприклад, Станично-Луганська селищна рада майже весь відділ освіти з райадміністрації забирає. Але начальник відділу освіти — він же був один. А в Широківську громаду, а в Нижньотеплівську? Потрібен конкурс. Шукаємо шляхи, як їх можна провести швидше, але в рамках закону», — уточнює голова РДА.

Потрібно також збільшити штат, каже Юрій Золкін. Наводить такий приклад: в Нижньотеплівській раді у штаті 11 осіб. А для повноцінної роботи в нових умовах потрібно як мінімум 50.

«Ситуація нестандартна, потрібно шукати нестандартні рішення. Ми намагаємося мотивувати депутатів. Та й до них вже люди звертаються. Приходить людина і каже: у мене немає грошей заплатити за газ. Чоловік безробітний, я вчителька, зарплата — єдине джерело доходу. Що нам робити? Ми не знаємо, коли створять ВЦА і призначать керівника. Навіть тоді все не вирішиться за один день, йому теж потрібно буде створювати всі ці органи», — резюмує Юрій Золкін.

Закон дає «зелене світло»

Закон дає повноваження створювати місцеві фінансові органи громадам, навіть якщо там не пройшли чергові вибори, каже керівник Донецького регіонального офісу програми «U-LEAD з Європою» Максим Ткач. Такі зміни внесли законом №907 до Бюджетного кодексу у вересні 2020 року. Наприклад, у всіх громадах Донеччини (а саме 46) з цим вже впоралися.

«У тих громадах, які створили фінансовий орган, запущено фінансування бюджетних установ. Невизначеність у багатьох питаннях (введення ВЦА громади, бюджетні повноваження та ін.), призвела до певної дезорієнтації місцевого самоврядування. Тому, щоб запустити бюджет на 2021 рік, громадам необхідно створити свій місцевий фінансовий орган. Для ефективного розв'язання проблем, що виникають, можна поспілкуватися з представниками місцевого самоврядування Донецької області з питань створення фінансових органів», — пояснює Максим Ткач.

Навіть після створення ВЦА фінансовий орган, створений сільською або селищною радою, може працювати до кінця бюджетного періоду. Але це рішення вже прийматиме керівник військово-цивільної адміністрації.

17696

Анастасия Дашко

Поділитись: