Дмитро Лубінець. Права людини в умовах конфлікту
Чимало людських страждань, випробувань принесла Україні військова агресія Російської Федерації, тимчасова окупація Криму, частини Донецької та Луганської областей. Тисячі покалічених доль багатьох наших співгромадян — тих, хто змушений був покинути свої домівки і їхати шукати прихистку й кращої долі по всій країні, й тих хто вимушено залишився жити в окупації й в умовах війни.
Для нашої держави активна і цілеспрямована протидія цій збройній агресії, відновлення територіальної цілісності України, а також захист і відновлення прав громадян України, які постраждали від збройного конфлікту та/або перебувають на тимчасово окупованих територіях є пріоритетними завданнями.
У сучасному світі укладено величезну кількість міжнародних договорів, направлених на захист осіб як у мирний час, так і під час збройних конфліктів. На жаль це не призвело до більшої захищеності людини під час війни та не забезпечує у повній мірі захист їх прав від свавілля авторитарних режимів.
Україна це відчула на собі. Це відчули наші громадяни. Внутрішньо переміщені особи; поранені та родичі загиблих; особи, позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України та їхні близькі; громадяни, чиї будинки були зруйновані чи пошкоджені внаслідок обстрілів, родичі осіб, зниклих безвісти — всі вони в тій чи іншій мірі відчувають страждання через збройний конфлікт, який відбувається, і який поділив життя багатьох на “до” та “після”.
Втім, попри складнощі, які виникають у захисті прав людей, Україна робить все можливе, щоб права людей були пріоритетними. Зокрема, розроблено низку важливих законодавчих ініціатив. Наприклад «Про засади державної політики перехідного періоду». Законопроект збудовано на принципах ООН з врахуванням міжнародного досвіду подолання наслідків збройних конфліктів. Проте з чітким розумінням українських особливостей, які мають бути враховані під час визначення параметрів амністії, конвалідації правочинів, інших процесів і процедур.
Розроблено й ухвалено закон у сфері захисту прав корінних народів України, зокрема — кримськотатарського народу. Верховною Радою України 1 липня 2021 р. ухвалено Закон України «Про корінні народи України». Закон спрямований на захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів України, надання їм механізмів та інструментів роботи з Українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів України. Закон визначає, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми, кримчаки.
Також закон «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні», який дозволяє зареєструвати місце проживання онлайн без бюрократичної тяганини. Це можна зробити за допомогою додатку «Дія». Для цього необхідно вказати адресу за якою Ви проживаєте та отримати підтвердження власника житла. Тобто отримувати пенсію, соціальні послуги, медичну допомогу можна буде за місцем фактичного проживання, а не за місцем реєстрації.
Закон про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї”. Завдяки цьому закону на наших громадян, які мусять виїжджати з тимчасово окупованих територій через російський кордон для вирішення гуманітарних питань, не будуть накладатися штрафи. Перелік гуманітарних питань не є вичерпним, а гуманітарні підстави не потребують підтвердження.
Крім того, розроблено і прийнято «Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження середньострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2024 року». Ключова мета Стратегії — створення умов для інтеграції ВПО в приймаючих територіальних громадах. Документ передбачає заходи, спрямовані на усунення перешкод для ВПО у реалізації їх основоположних прав, зокрема повного доступу до адміністративних, соціальних та інших послуг, а також про створення умов для розвитку потенціалу ВПО на новому місці проживання.
Україна робить все можливе й створює відповідну інфраструктуру, щоб люди з тимчасово окупованих територій могли приїжджати на підконтрольні Україні населені пункти, отримувати гарантовані державою соціальні виплати чи вакцинуватися.
Сьогодні як ніколи українське суспільство має згуртуватися для досягнення спільної мети — захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в Україні. Адже права людини — найвища суспільна цінність!
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
175
