"Війни ведуться за ресурси". Які корисні копалини є на Донеччині та Луганщині, чи потрібні вони Трампу та що вже вкрала росія

Тема корисних копалин України все частіше лунає в новинах, до того ж у різних інформприводах. Наприкінці 2024 року колишній головнокомандувач ЗСУ генерал Віктор Муженко заявив, що російські окупанти захопили половину ресурсної бази України на суму приблизно 7–10 трлн доларів. Через це країна-агресорка може відбити свої витрати на війну.

Нового «подиху» тема отримала після заяви Дональда Трампа, що Вашингтон має отримати компенсацію від України у вигляді доступу до її природних ресурсів за багатомільярдну допомогу в протистоянні російській агресії. Як це може вплинути на Україну, далі в матеріалі.

Україна — унікальний геологічний регіон світу

Україна має унікальну геологічну позицію у світі — саме на наших територіях сходяться майже всі геологічні структури Європейського континенту. Це сприяло тому, що на українських територіях утворилося багато родовищ різноманітних корисних копалин. Найбільше відомих та оцінених родовищ — на сході.

Мінерально-сировинна база України нараховує 20 тисяч родовищ та рудопроявів, у яких є 96 видів корисних копалин. Розвідано 7829 родовищ, з яких майже половина (45 %) і далі розробляється. Найбільше значення мають залізні, марганцеві, уранові руди; вугілля, газ, нафта та конденсат; титан, циркон; каолін та глини, солі, графіт; нерудна сировина для металургії, облицювальні та будівельні камені, мінеральні води, благородні, рідкісні та кольорові метали.

На початку 1990-х років мінерально-сировинна база забезпечувала 48 % промислового потенціалу України, а річний випуск продукції гірничовидобувного комплексу становив 20 млрд доларів. Приблизна оцінка мінерально-сировинної бази України — 7,5 трлн доларів. Однак оцінка може різнитися залежно від підходів, каже докторка геологічних наук, завідувачка відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Олена Ремезова. Так, Forbes дає більшу оцінку — в 15 трлн доларів.

Канадська фірма з оцінки геополітичних ризиків SecDev у 2022 році повідомила, що, за її підрахунками, росія захопила енергоресурсів, металів та мінералів України на майже 12,5 трлн доларів. Відповідно, за оцінкою канадців, Україна має корисних копалин на суму більш ніж 20 трлн доларів.

На сході України зосереджені запаси камʼяного вугілля, газу, конденсату, вапняку флюсового, доломіту флюсового, гіпсу, камʼяної солі, крейди для виробництва соди, заліза, а також мінеральних вод та лікувальних грязей. Серед кольорових, рідкісних та благородних металів на сході є родовища ртуті, титану, апатиту, цирконію, ванадію, скандію, благородних металів (золота), германію, а також рідкісних земель.

«Існує 17 рідкісноземельних металів. І приблизно 400 різних напрямків, у яких їх можна використовувати. Наприклад, неодим використовується при створенні персональних компʼютерів та в галузі автобудівництва. Лантан — це фототехніка, фотообʼєктиви, телескопи, наукове обладнання. Церій — це спеціальні види скла, спеціальні матеріали, наприклад, каталізатори, це метал для авіації та космічної техніки. Україна зараз отримує літаки F-16, у яких використовуються сплави на основі скандію, що дає можливість їм бути стійкими під час польотів», — Олена Ремезова розповідає, як можна використовувати рідкісноземельні метали.

Гадоліній — це магнітні носії інформації. Ітрій — це обладнання для ракет, міцне скло, різноманітні вогнестійкі матеріали. Самарій — це ядерні реакції, екрани телефонів, телевізорів. Тербій — це джерела звуку високої потужності. Диспрозій — це надпотужні магніти для ядерної реакції. Гольмій — це стрижні ядерних реакторів. Ербій — це обладнання для лазерної хірургії, це сплави для оптоволокна.

Для одного літака F-35 необхідно 417 кг рідкісноземельних металів. Таку цифру Олена Ремезова зустріла в закордонних дослідженнях. У деяких випадках виробництва цю кількість збільшують вдвоє — до 750 кг.

Рідкісноземельні метали сходу

У Донецькій області з 1930-х років проводили геологорозвідки, що призвело до відкриття Мазурівського рідкіснометалічного родовища. Воно розташоване біля смт Донське — за 12 км від Волновахи.

«Мазурівське родовище є першим виявленим цирконієвим родовищем України, на якому в процесі проведення пошукових робіт Інститутом геології ВУАН у північній частині Октябрського масиву, під час вивчення порід площинної кори вивітрювання лужноосновних порід, по Мазурівській балці й річці Малий Кальчик виконані перші роботи з пошуку й оцінки пухких цирконових руд верхнього покладу, та встановлено їх промислове значення: середня потужність маріуполітів дорівнювала 7 м, а середній вміст діоксиду цирконію (по 82 аналізах) — 0,4 %. Геологічні запаси руд оцінені у 21 642 тонни», — писали автори монографії «Мазурівське рідкіснометалічне родовище».

Цікаво, що польський дослідник надр Ю. Морозевич у 1897–1909 роках, вивчаючи гірські породи Приазов’я, зокрема, у районі Маріуполя, виділив серед нефелінових сієнітів (магматична лужна гірська порода, яка складається з польового шпату, нефеліну, інших фельдшпатоїдів та незначної кількості кольорових металів) по балках Валі-Тарама та Мазурівській їх різновид — цирконвмісну породу, яку назвав маріуполітом.

«Залежно від прийнятої технології збагачення руд, ступеню комплексної переробки, та глибини переробки сировини, проміжних продуктів і чорнових концентратів Мазурівське родовище може бути джерелом таких металів, як цирконій, гафній, ніобій, тантал, титан у вигляді концентратів, оксидів, хімічних сполук, металічних порошків та зливків, а також неметалічних корисних копалин — нефеліну, польового шпату, біотиту, егірину», — йдеться в монографії «Мазурівське рідкіснометалічне родовище».

У цій же монографії знайдемо опис, як такі метали можна використовувати.

Ніобій використовується в чорній металургії, а також як легуючий метал для різних марок сталі, зокрема марки HSLA. Мікролегуючі добавки ніобію підвищують міцність і одночасно в’язкість сталей, зсувають зону крихкого руйнування сталей у бік більш низьких температур, що є проривом у металознавстві.

Основні галузі застосування танталу — це електроніка, виробництво твердих сплавів, хімічного обладнання, суперсплави тощо. У ракетно-космічній техніці та надзвуковій авіації застосовуються суперсплави на основі нікелю і кобальту з добавками танталу. Тантал підвищує жаростійкість суперсплавів до 800–1000 оС, та їх стійкість до окиснення. Суперсплави з танталом використовуються як конструкційний матеріал при виготовленні деталей авіаційних двигунів — лопатей газових турбін, й ін.

Основні споживачі цирконового концентрату — металургія та скловарна промисловість, виробництво вогнетривів, ливарна справа та кераміка. Діоксид цирконію використовується в багатьох галузях: виробництві вогнетривів, керамічних пігментів, твердих електролітів, термозахисного покриття, електрокераміки. Найбільш важливою в цьому ряді є галузь, яка швидко розвивається — це виробництво конструкційної і функціональної кераміки.

Найбільш перспективними галузями застосування гафнію є атомна енергетика, спеціальні вогнетриви й кераміка, електровакуумна техніка, оптика, спеціальна металургія, виробництво каталізаторів.

Також у приазовській частині Українського кристалічного щита відкрито Азовське родовище рідкісних земель, яке вивчалося до початку повномасштабного вторгнення. Як повідомлялося, з його рудних мінералів практичне значення мають бритоліт, циркон, ортит і псевдоморфози по бритоліту.

Тож рідкісноземельні метали — це унікальні ресурси, які використовують у військовій, машинобудівній, технологічній галузях. Не виключено, що росія могла розпочати військову агресію проти України саме через ресурси.

«З одного боку в них було і є завдання зруйнувати нашу економіку, з іншого — прихопити ресурси, знаючи про світовий інтерес до них. Багато війн у світі ведуться саме за ресурси», — каже Олена Ремезова.

«В Україні рідкісноземельні метали не добуваються»

За часів Радянського Союзу та незалежності в Україні не був налагоджений процес видобутку рідкісноземельних металів, каже Олена Ремезова. Причина — у недостатній кількості потрібних технологій. Є певні радянські технології, однак зараз вони вже є застарілими. До того ж українські науковці відмовляються використовувати радянське, що фактично дорівнює російському.

За словами науковиці, у руках росіян станом на зараз опинилося близько 35 % усіх корисних копалин України. Однак питання в тому, чи зможе росія їх використовувати.

«Нюанс у тому, що росія теж не зможе експлуатувати ці родовища. Я не думаю, що вони зможуть видобувати рідкісноземельні метали. Бо, знову ж таки, потрібен хороший рівень технологій», — підкреслює пані Олена.

Тому, чи зможе росія окупити витрати на повномасштабну війну з Україною коштом окупованих корисних копалин, — це велике питання, яке потребує більшого вивчення.

Та все ж країна-агресорка ще у 2014 році почала крадіжку корисних копалин України на територіях, які окупувала. Раніше Східний Варіант писав про те, як на тимчасово окупованій Луганщині працюють шахти «Червоний партизан», «Білореченська» та «Довжанська-Капітальна».

2–7 серпня 2014 року озброєні бойовики викрали та вивезли з двох шахт на сході (одна з яких «Червоний партизан» на Луганщині) понад 5 тисяч тонн (70 вагонів) високоякісного вугілля. У вересні того ж року шахта «Червоний партизан» продовжила роботу вже за керівництва так званої «лнр».

У березня 2017 року бойовики в Луганську оголосили про «націоналізацію» заводів і шахт. Незабаром голова ДТЕК Максим Тімченко в інтерв’ю Економічній Правді розповів, що Зуївська ТЕС працює на вугіллі із шахти «Білоріченська». Тобто, шахта на окупованій частині Луганщини поставляла сировину для теплоелектростанції в місті Зугрес Донецької області, яка теж була окупована з 2014 року.

Також варто згадати, що родина президента-втікача Віктора Януковича також дотична до розграбування ресурсів сходу України. Зокрема, нещодавно медіа оприлюднили інформацію про те, як на продажі вугілля з окупованих територій України заробляв син Віктора Януковича — Олександр. 

Пропозиція Трампа: гачок від США чи можливість для України?

Днями стало відомо, що Президент США Дональд Трамп хоче отримати 500 млрд доларів із видобутку корисних копалин України, як компенсацію за багатомільярдну допомогу, яку США надавали Україні в її протистоянні росії.

Як повідомили журналісти Washington Post, Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з американськими законодавцями на Мюнхенській безпековій конференції заявив, що не підпише проєкт угоди про українські рідкісноземельні мінерали, бо той не містить гарантій безпеки.

Пізніше Financial Times писало, що Трамп в угоді пропонував отримати доступ до 50 % рідкісних корисних копалин України.

Така новина сколихнула українців. Адже передача половини наявних корисних копалин країни може негативно вплинути на її економічний розвиток та потенціал.

Олена Ремезова каже, якщо США отримають доступ до корисних копалин України, цього боятися не варто. У першу чергу — це можливість для нашої країни отримати доступ до передових технологій, завдяки чому нарешті можна почати власний видобуток рідкісноземельних металів:

«Якщо вони організовуватимуть виробництво, то робитимуть це безпосередньо в Україні. Памʼятаєте, я казала: «Щоб добути 20 тонн скандію, треба переробити 2 мільйони тонн руди». Уявіть собі: 2 мільйони тонн руди везти з України в США, щоб видобути скандій. Тож цілком імовірно, що потужності американці розвернуть саме в нас. А це, своєю чергою, означає для України нові підприємства, податки, відновлення земель, де відбуватиметься видобуток. Це робочі місця, це налагодження інфраструктури. Врешті решт, для нашої країни це можливість ще й отримати технології, які ми зможемо використовувати надалі для видобутку рідкісноземельних металів».

***

На жаль, через війну Україна тимчасово втратила доступ до певної кількості корисних копалин. Однак, як кажуть науковці, наша країна має родовища, з якими можна й далі працювати для економічного розвитку України. Особливо в контексті відновлення після повномасштабної війни з росією.

Поки що не відомо, чи буде підписана угода між США та Україною щодо використання корисних копалин. Та, як бачимо з коментарів науковиці, для нас не все може бути так погано.