Денис Казанский
Денис Казанський: План Кравчука не сподобався Москві
Учасник Тристоронньої контактної групи Денис Казанський — про переговори в Мінську і ситуацію на Донбасі спеціально для «Східного варіанта»
Дискусія навколо переговорів щодо Донбасу в останні роки розвивається за одним і тим самим сценарієм. Хтось з українських представників робить резонансну заяву і пропонує новий план деокупації Донбасу або якісь зміни в форматі переговорів.
Після цього слід бурхлива реакція — кілька днів пропозиції коментують експерти та обговорюють на ток-шоу політики. Хтось бачить в нових ініціативах «зраду». Хтось — підступні плани ворога. Але, в остаточному підсумку, кожен раз історія незмінно закінчується нічим. Ніяких змін в «донбаському питанні не відбувається, проривів і зрушень в переговорах — теж, і в підсумку черговий скандал з часом забувається і перекривається іншими інформаційними приводами.
Про «План Кравчука»
Днями Україна могла спостерігати чергову серію цієї драми. П'ятого листопада голова української делегації в тристоронній контактній групі Леонід Кравчук в інтерв'ю «Інтерфаксу» заявив, що українська сторона підготувала «План спільних кроків», який збирається запропонувати в ТКГ.
Запропонований документ являє собою детальний план, який передбачає припинення вогню, демілітаризацію та реінтеграцію ОРДЛО. При цьому українська сторона вважає за можливе провести вибори в ОРДЛО вже 31 березня 2021 року. Саме цей фрагмент викликав бурхливу реакцію українського суспільства і велику кількість негативних відгуків. Патріотичній громадськості такий поспіх не припав до душі, і в ньому побачили якісь поступки ворогові.
Кілька днів пропозиції Кравчука емоційно обговорювали на телеканалах. При цьому сам «План спільних кроків» не був опублікований, і ніхто, крім учасників ТКГ, поки не бачив його повністю. Ця невизначеність лише нагнітала пристрасті, але пояснювалася цілком просто — план не публікували не в силу якоїсь особливої секретності, а на прохання ОБСЄ. Однак, багато хто вже встиг звинуватити Кравчука в бажанні піддатися бойовикам і окупантам.
Але все занепокоєння виявилося марним. На першому ж засіданні ТКГ російські представники відразу ж заявили, що український «План спільних кроків» їх не влаштовує, і виконувати його вони не збираються. Така реакція підтвердила, що ніякої «зради» український документ не містить, а навпаки — складений він був, виходячи з національних інтересів України. Однак, хай там як, прогресу в переговорах так і немає. А це означає, що і виборів в ОРДЛО в березні наступного року за українськими законами не буде.
Підконтрольні Росії представники ОРДЛО пропонують в ТКГ свій план врегулювання конфлікту, який називають «дорожньою картою». Український документ, на їхню думку, не відповідає Мінським угодам, хоча привести конкретні фрагменти, які ці угоди порушують, вони не можуть.
«Представлений же українською стороною проєкт — не тільки внутрішньо суперечливий, але і прямо суперечить Мінським угодами в ряді пунктів. Зі змісту проєкту очевидно, що він не має на меті мирно врегулювати конфлікт, а навпаки передбачає поступове збройне захоплення територій Республік. Нам пропонується роззброїтися, підписати капітуляцію, впустити українських силовиків, а потім, можливо, провести вибори без постійного закону про особливий статус, без змін до конституції України та без будь-якого політичного врегулювання», — йдеться в заяві так званого «МЗС ДНР».
З цієї заяви зрозуміло, що роззброюватися і впускати українських силовиків в ОРДЛО угруповання «ЛДНР» і їх російські куратори не збираються. Але в такому разі не зрозуміло, яким чином ці самі куратори бачать врегулювання конфлікту і реінтеграцію ОРДЛО? У чому сенс мирного врегулювання, якщо воно не передбачає роззброєння парамілітарних формувань? Навіщо Україні ОРДЛО, якщо там не буде наших силовиків? Чим в такому випадку «мир» буде відрізнятися від нинішньої ситуації? Відповідей на ці питання російська сторона не дає.
І знову загрози Росії…
Офіційний представник РФ в ТКГ Борис Гризлов, ознайомившись з планом Кравчука, за звичкою озвучив ряд звинувачень і погроз на адресу України.
«Українські громадяни мають право знати, що київська влада планує не припиняти, а розширювати військові дії в Донбасі, перейти від режиму припинення вогню до нового витка силового протистояння. Всі слова про “вільну економічну зону” — це просто прикриття, чергова спроба обдурити людей», — гнівно заявив російський представник.
Ці слова, зрозуміло, є брехнею. Ні про яке розширення військових дій на Донбасі й новий виток протистояння українська сторона не говорила. І слова Гризлова ні що інше, як завуальована погроза, яку слід розуміти так: «Не підете на наші умови, буде новий виток силового протистояння». Загрози ці не нові. Подібні заяви Кремль робив і раніше.
Позиція російської сторони дуже проста: буде або по-нашому, або ніяк. Крім того, росіяни й далі вимагають від української делегації в ТКГ, щоб Верховна Рада прийняла якусь постанову про прихильність Мінським угодам, що взагалі виходить за рамки повноважень української делегації. Очевидно, що ні Леонід Кравчук, ні будь-який інший член делегації не може жодним чином впливати на парламент і вимагати від нього прийняття будь-яких документів. Однак, російська сторона, чудово розуміючи це, продовжує клеїти дурня і спеціально доводити ситуацію до абсурду, щоб зробити переговорний процес неможливим.
Попри білий шум в ЗМІ та соцмережах, за фактом ситуація не змінюється, і переговори щодо Донбасу як і раніше в глухому куті. Слід розуміти, що така ситуація буде зберігатися до тих пір, поки російська сторона не змінить свою політику щодо України та не буде готова піти з Донбасу. А цього найближчим часом, як ми розуміємо, не передбачається.
Читайте також аналітику Дениса Казанського про економічну ситуацію в ОРДЛО.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
7370
