Капіталіна Пасікова: досьє екоактивістки та громадської діячки зі Слов'янська

Східний Варіант поспілкувався з Капіталіною та довідався детальніше про її дитинство, студентські роки, активістську діяльність та роботу в екосфері.

Дитинство та освіта

Капіталіна Пасікова народилась у Слов'янську, що на Донеччині. Навчалась у двох школах Слов’янська — ЗОШ № 14 та ЗОШ №12. Вона розповідає:

«Мої дитинство та юність пройшли на мікрорайоні Слов’янський курорт, який я обожнювала за велику кількість озер, красу зеленого парку і заходи сонця. І зараз намагаюсь за нагоди приїхати та відвідати місця «сили».

Після школи навчалась у технічному училищі №76 на кравчиню. Потім вступила у Київський національний університет дизайну та мистецтв, де навчалась за спеціальністю «Дизайн одягу». 

Капіталіна говорить, що хоч і почала навчання у Києві, але кожні вихідні намагалась їздити до рідного Слов’янська, бо була дуже прив’язана до родини, друзів та свого рідного міста. Вона говорить:

«Мої життя та захоплення нічим не вирізнялись поміж однолітків. Проводила час із друзями, на вихідних із родиною їздили на річку Сіверський Донець або на Блакитні озера. Я мала досить звичні хобі, як то танці та малювання».

На випускному курсі навчання розпочалися події Революції гідності

Капіталіна пригадує, що вона була на випускному курсі бакалаврату, коли почали розвиватись події Революції гідності на Майдані. Якраз тоді її рідне місто потрапило в тимчасову окупацію і їй завжди болісно пригадувати ті часи. Вона говорить, що окупації Слов’янська передували мітинги з комуністичною символікою.

«Тобто, я спостерігала події Революції гідності у Києві, а потім їхала на вихідних у Слов’янськ і бачила мітинги, які дуже відрізнялись закликами та візуалом від подій на Майдані. На слов’янських мітингах була присутня радянська символіка та заклики про допомогу росії, це було так дивно, — ділиться Капіталіна. — Тому ми із друзями вирішили прийти на такий мітинг з українськими прапорами та показати, що ми не згодні із лозунгами, які там звучали».

Організатори такого проросійського мітингу дуже швидко нацькували натовп на активістів, які виступили проти. Капіталіна пригадує, що ті люди їх вигнали із площі застосовуючи фізичну силу та крики в сторону активістів, що вони «проплачені з Майдану».

Активістська діяльність

Капіталіна розповідає, що саме ті події підштовхнули її до активістської діяльності. Вона говорить:

«Здається ніби в той самий момент, моя молода, бунтарська натура і пробудила у байдужій студенці активістку, яка згодом стала громадською діячкою».

11 квітня 2014 року Слов'янськ був тимчасово окупований російськими найманцями. Капіталіна пригадує, що в той момент один зі знайомих додав її до чату проукраїнських активістів. Туди долучилися близько 20 людей, які перебували у Слов'янську і були не згодні з нав'язаними проросійськими наративами.

«Тоді хтось запропонував висловити нашу позицію і показати окупантам, що в місті є люди які підтримують Україну! Було досить страшно потрапити до людей зі зброєю, зважаючи на той факт, що всі «не зручні» для них потрапляли до підвалу і піддавались тортурам. Але ми дуже хотіли показати свою позицію, — розповідає активістка, — Двоє моїх друзів на велосипедах виїжджали трохи вперед і дивились чи немає поблизу окупантів. Потім давали нам сигнал, що навкруги безпечно і ми можемо вийти. Ми виходили по 2 людини на вулицю Вокзальну біля Скверу «Мрія», де зазвичай було людно. Там малювали на стовпах блакитним та жовтим кольорами невеличкі прапорці України. Здається ніби встигли намалювати понад десять стовпів, як нас хтось помітив. Нам довелось дуже швидко все кидати та бігти в безпечне місце».

Згодом Капіталіна покинула місто Слов’янськ. Вона з батьками та рідними оселилась в наметах у лісі біля Оскільського водосховища. Окрім родини активістки в наметах поблизу жили й інші вимушено переміщені особи, що говорило про те, що людям не було куди йти. 

«Ми ловили рибу, збирали гриби та кожного вечора за вогнищем разом мріяли про звільнення Слов’янська і повернення до наших домівок», — пригадує Капіталіна.

Так дівчина з рідними прожила у лісі близько місяця. 5 липня 2014 вони отримали омріяний дзвінок, він був від бабусі дівчини, зі словами: «Місто вільне! У місті українська армія і знову майорить український стяг!». 

Капіталіна пригадує, що вже на наступний день вона з родиною була вдома. По приїзду вони дізнались, що на площі збираються люди та всією родиною теж вийшли взяти участь у зборах. Там було вже значно більше людей і багато журналістів. 

«Хтось одразу почав виривати траву на клумбах на площі, тому що хотів скоріше повернутись до звичного життя та привести місто до ладу. Хтось пішов розбирати безлад у виконкомі. Ми багато розмовляли про нагальні проблеми міста та відновлення його функціонування. В той день я відчула єдність нашої громади та відчула, що більше не хочу повертатись у Київ, а хочу лишитись тут і бути корисною», —  розповідає активістка.

Згодом активні люди об’єднались у Громадську організацію «Гуртом Слов’янськ» для того, щоб «робити місто кращим і тримати міцний зв’язок українського громадянського суспільства». Капіталіну обрали секретаркою цієї ГО. 

Щонеділі учасники ГО організовували збори активних громадян, які називали «Народне Віче» та патріотичний автопробіг. Збирались на мітинги та брали участь у засіданнях виконкому. Активістка пояснює, що таким чином  намагались принести різні позитивні зміни у своє місто.

Трудова діяльність

У 2016 році Капіталіна почала працювати у молодіжному центрі «Теплиця». Згодом у 2019 познайомилась із представниками Німецької НГО «Аустауш», які приїхали у Слов’янськ відкривати «Центр громадянського суспільства «Друкарня». Там влаштувалась працювати, де залишається дотепер.

«На момент знайомства я вже почала цікавитись темою захисту довкілля, хоча й не мала спеціальної освіти у цій сфері. Проте досвід в організації різноманітних заходів, із залученням великої кількості людей, допоміг мені отримати посаду менеджерки з проєктів пов’язаних із захистом довкілля», — розповідає Капіталіна.

Центр громадянського суспільства «Друкарня» мав різні напрямки роботи. Зокрема, це захист довкілля через підвищення обізнаності населення. Також політична патисипація та міжнародний обмін. Були проєкти з міжнародними волонтерами з Британії, Словаччини, Німеччини. 

Екоактивістка розповідає, що «вдалося втілити багато різних цікавих проєктів у Слов’янську». Зокрема випустили звіт з водопостачання та водовідведення для міста, проводили екосемінари для активістів Донеччини та Луганщини, аби вони могли розв'язувати проблеми захисту довкілля у своїх містах. Також встановили станції громадського моніторингу якості повітря із загальним доступом до даних для містян, навчали людей сортувати побутові відходи, саджали дерева, прибирали території.

До повномасштабного вторгнення Капіталіна, як менеджерка «Друкарні», організувала у рідному місті два екофоруми, на які приїжджали спікери з європейських країн.

Початок повномасштабного вторгнення

Капіталіна розповідає, що у 2022 році відчувала наближення якихось подій. Їхня організація «Центр громадянського суспільства «Друкарня» вже готувалась до повномасштабного вторгнення. Вона розповідає:

«Наша німецька організація профінансувала для кожного члена команди харчування, ліки та запаси їжі на екстрений випадок. Для нашої команди навіть розробили план евакуації. Та все ж, в той самий момент все пішло не за планом. Врешті ми опинились в Івано-Франківську. Там почали стратегувати над тим, чим же ми могли б бути корисними для рідної Донеччини та разом із тим і для міста, яке нас прийняло».

Так, разом із місцевою ГО «Між іншим» відкрили шелтер для таких самих активних людей як вони самі, аби згуртуватися. Капіталіна говорить, що таким чином хотіли їх підтримати, щоб вони змогли швидко «встати на ноги», аби потім разом допомагати більшій кількості людей. 

«Будівля шелтеру була облаштована для проживання активістів, які мали змогу евакуюватись із прифронтових громад та безкоштовно проживати у наших приміщеннях. Також їм надавалась психологічна та гуманітарна підтримка. На базі цього шелтеру ми приймали та сортували гуманітарну допомогу від іноземних колег і далі передавали її до міст Донеччини», — розповідає активістка.

Таким чином, у діяльності «Друкарні» з'явилася гуманітарна складова. Детальніше про це у матеріалі Східного Варіанту.

«Спочатку всі екопроєкти стали на паузу, тому що важко було говорити з людьми про забруднення довкілля, коли в країні війна. Але насправді під час бойових дій ця тема як ніколи стає актуальною і потребує уваги. Через бойові дії утворюється велика кількість будівельних відходів, горять ліси, відбувається забруднення водойм, повітря, наших родючих ґрунтів, ми втрачаємо цілі екосистеми. Наслідки цього всього можуть бути незворотними. Тож, треба ці процеси моніторити та вже зараз планувати їх відновлення», — пояснила Капіталіна.

Про поточну діяльність

Згодом, трішки оговтавшись від всіх подій, Капіталіна повернулась до своєї основної діяльності щодо захисту довкілля, оскільки «під час бойових дій ця тема як ніколи стає актуальною і потребує уваги». Вона говорить:

«Ми провели моніторинг якості води у свердловинах міста Слов’янська, бо у місті тема водопостачання завжди була актуальною. А у воєнний період через обстріли місто все частіше залишається без централізованого водопостачання. Працювали для того, аби містяни розуміли де є безпечні свердловини та колодязі, яку воду краще обрати для вживання».

Весною 2023 пройшла експедиція для активістів із прифронтових громад, оскільки питання відновлення стосувалось саме сходу України. На цьому заході активісти та представники «Друкарні» познайомились із мешканцями екологічного поселення «Тепла гора», яке розташовано у Карпатах. Мета цієї навчальної поїздки — мінімізувати відходи та стати автономними у використанні ресурсів. Детальніше про це у матеріалі Східного Варіанту.

«Для активних громадян із прифронтових територій ми організовуємо навчальні поїздки у різні локації для переймання досвіду зеленого відновлення, яке ми зможемо втілювати коли повернемось ДОДОМУ! — говорить Капіталіна. — Тож, запрошуємо слідкувати за нашими сторінками у соціальних мережах і доєднуватись до заходів захисту довкілля».

Нині Капіталіна разом з командою та з фаховими експертами працює над звітом на тему «Вплив бойових дій від російської агресії на довкілля Донеччини». Екоактивістка пояснює, що мета такої діяльності — це розуміння процесів, які відбуваються у довкіллі, аби разом планувати найефективніше зелене відновлення.

Зазначимо, що Центр громадянського суспільства «Друкарня» став лауреатом відзнаки «Незламні зі сходу».

Сім'я

Нині родина Капіталіни знаходиться у Слов’янську. Вона розповідає, що кілька разів на рік має змогу відвідати їх та побувати у рідному місті. 

Крім цього, під час таких поїздок додому, вона бере участь в експедиціях з моніторингу води у прифронтових громадах.

Соціальні мережі

Слідкувати за діяльністю Капіталіни та екоактивістів з Центру громадянського суспільства «Друкарня» можна у Facebook та Instagram.

Офіційний сайт за посиланням.

***