Юлія Красільникова: досьє волонтерки та активістки з Луганщини

Журналісти Східного Варіанта поспілкувалися з Юлією Красільниковою та  зібрали основні факти про її життя та діяльність.

Мирне життя на рідній Луганщині

Юлія Красільникова народилася 7 серпня 1990 року у шахтарському містечку Свердловськ (нині Довжанськ) Луганської області. Там же закінчила загальноосвітню школу №3. 

«У школі цікавили усі можливі позашкільні активності, яких у шахтарському містечку було вкрай мало,  пробувала себе у поезії», — розповідає Юля.

Вищу освіту здобула у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Навчалася на факультеті української філології за спеціальністю «Українська мова та література, редагування освітніх видань».

З 2009 року працювала у луганських громадських організаціях «Стан» та Правозахисний центр «Поступ». З того часу займалася освітніми, просвітницькими та культурними проєктами, переважно на сході України.

Юля любить контактувати з дітьми та молоддю, давати їм підтримку, опору та сміливість у своїх починаннях. Активна та цілеспрямована з юних років, виступала за права людини. З початком Євромайдану брала участь у громадських заходах, зокрема мітингах.

Російське вторгнення 2014 змінило плани

Як і для більшості людей сходу України російське вторгнення 2014 року було несподіваним та зародило страх перед майбутнім. Однак Юлія Красільникова не чекала, а діяла. Разом з активістами вона відстоювала право Луганщини бути вільною землею від ворожих наративів. Вона відвідувала мітинги, велопробіги.

«Спочатку це були ситуативні щотижневі заходи, потім ми почали думати, як залучити більше учасників та учасниць. Це перестало бути форматом, коли люди збиралися, вмикали українську музику та просто розмовляли. Ми робили акції більш помітними, щоб їх бачили люди. І це спрацювало, людей почало виходити більше», — розповіла Юлія Східному Варіанту.

Згодом було більше спротиву від проросійських сил, вони почали переслідувати мітингувальників та погрожувати. Юлія Красільникова була вимушена покинути Луганщину заради власної безпеки.

У травні 2014 дівчина стала однією зі співзасновників волонтерської ініціативи, а надалі благодійного фонду «Схід SOS». Вона охоплювала кілька важливих напрямків роботи організації. Зокрема у 2014-2015 роках Юлія заснувала та очолювала напрямок гуманітарного реагування. 

Волонтерка разом з однодумцями допомагала постраждалим від російської агресії. Юля з командою допомагала людям з евакуацією, з пошуком житла, збирала і розподіляла гуманітарну допомогу.

Також дівчина створила та очолила команду документаторів, які дотепер  збирають інформацію про воєнні злочини та передають у відповідні слідчі органи.

За сприяння Юлії у 2017 році у Сєвєродонецьку відбувся перший «Фестиваль Думок», який згодом проходив щороку. Основна мета фестивалю — це змістовні дискусії на гострі та актуальні теми, знайомства з однодумцями та опонентами, де кожен може висловити свою думку. 

На посаді виконавчої директорки БФ «Схід SOS»

У 2020-2021 роках дівчина очолила освітній напрямок благодійного фонду «Схід SOS». Згодом стала виконавчою директоркою того ж фонду. Основний напрямок діяльності був зосереджений на розвитку громад та активістської спільноти Луганщини, роботі з молоддю, підтримці шкіл  і освітян, захисті прав людини.

Також Юлія Красільникова увійшла до гуманітарної підгрупи української делегації в Тристоронній контактній групі ТКГ. 

«Я входжу до складу гуманітарної підгрупи як експертка, консультантка. Я маю можливість висловлюватись, надавати якісь аргументи, якщо буде потреба. Або консультувати голову підгрупи, надавати інформацію. Можливі різні варіанти», — розповідала Юлія Східному Варіанту.

Повномасштабне вторгнення для Юлії стало черговим викликом. Задачі благодійного фонду змінилися і вийшли за межі сходу України. Основні актуальні питання на зараз — це закриття базових потреб для людей, які постраждали від війни. Це гуманітарна допомога, евакуація, розселення, документування воєнних злочинів, психологічна та  юридична допомога. 

Нині Юлія займається переважно адміністративними питаннями — це налагодження внутрішніх процесів, формування та розвиток команди, стратегічна візія фонду, залучення ресурсів та комунікація з донорами й партнерами.

«Направду дуже сумую за польовою роботою, живим контактом з людьми, яким ми допомагаємо, справами, за якими одразу бачиш результат власних зусиль. Та «нецікаву» роботу теж має хтось робити», — додає Юля.

Соціальні мережі

Про важливі події, заходи та свою діяльність Юлія Красільникова розповідає на своїй сторінці у Facebook та Instagram.

***