Освітні можливості для дітей з інвалідністю. Як працюють інклюзивно-ресурсні центри на Донбасі

“Східний варіант” вирішив дослідити, як працює такий центр та що проходять діти перед тим, як для них обирають вид навчання. Для цього ми поспілкувалися з керівницею Лисичанського інклюзивно-ресурсного центру Іриною Жданович. 

Все починається з обстеження

Дитину до інклюзивно-ресурсного центру приводять батьки, занепокоєні її фізичним чи психологічним станом. А також у тих випадках, коли батьки сумніваються, що їх дитина може навчатися в школі за загальною програмою.

Після звернення для дитини призначають обстеження. Його проводять відразу кілька фахівців. У лисичанському ІРЦ працюють:

• вчитель-логопед;
• вчитель-дефектолог;
• вчитель-реабілітолог; 
• психолог.

Якщо проблема психологічного характеру, фахівець підбирає необхідну методику та спілкується з дитиною.

“Наші психологи гарно навчені, володіють міжнародними методиками для обстеження дітей. Для кожної дитини методику обирають індивідуально. Наприклад, якщо у дитини порушення слуху, то використовується спеціальна методика, заняття проводиться мовчки — психолог жестами показує, що дитині треба робити. Якщо дитинка дошкільного віку, то є методика для виявлення розладів аутистичного спектра. Для тих діток, які вже навчаються, є методика, що визначає IQ дитини”, — розповіла Ірина Жданович.

Після психолога обстеження проводить логопед — перевіряє мовлення та його відповідність віку. Реабілітолог перевіряє фізичний стан дитини, дефектолог — наявність відхилень.

Обстеження може проходити не за один день, оскільки інколи воно може розтягнутися на кілька годин. Особливо маленьких дітей батьки приводять до ІРЦ кілька разів. 

Кожен фахівець після обстеження дає свій висновок, який вноситься в єдину платформу. Інколи, каже пані Ірина, побоювання батьків є хибними, і фахівці не знаходять проблем у розвитку дитини. Коли ж ці проблеми є, в ІРЦ консультують щодо інклюзивної освіти. 

“Якщо дитина має особливі освітні потреби, то у висновку прописані корекційні додаткові заняття та вказано, з якими фахівцями потрібно проводити ці заняття, їх напрямок та кількість. Також прописуються рекомендації вчителям, вихователям, асистентам вихователів, батькам, фахівцям закладу освіти”, — пояснила Ірина Жданович. 

Дитина потрапляє в навчальний заклад

В ІРЦ розповідають батькам, які навчальні заклади мають інклюзивні класи, і куди найкраще віддати дитину на навчання. 

Школа або дитячий садок мають навчати дитину виключно за тими рекомендаціями, які дають в ІРЦ. Як тільки дитина з особливими освітніми потребами потрапляє в шкільний клас чи групу в садочку, то вони відразу стають інклюзивними. Це означає, що там має з’явитися асистент вчителя, або асистент вихователя (якщо мова про садок).

Існує стереотип, що інклюзивний клас у школі — це спеціалізований клас виключно для дітей з особливими освітніми потребами. Насправді це не так. В інклюзивному класі чи групі можуть навчатися від однієї дитини до трьох дітей з особливими освітніми потребами. Діти навчаються за тим же розкладом, як і інші. Однак, програму для них або адаптують, або модифікують. Це залежить від дитини. 

“В закладах освіти, де є інклюзивні класи, повинен бути вчитель-логопед, вчитель-реабілітолог, вчитель-дефектолог, які також надають корекційно-розвиткові послуги цим дітям”, — говорить Ірина Жданович.

Інклюзивно-ресурсний центр стежить за дитиною, яка є на його обліку. В лисичанському ІРЦ нині на обліку 469 дітей. Здебільшого, відзначає пані Ірина, у дітей спостерігається прогрес, коли вони отримують спеціальну розроблену для них систему навчання. 

Головна проблема — нестача кадрів

Далеко не у всіх закладах освіти в Луганській та Донецькій областях є фахівці, необхідні для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, мова йде про логопедів, дефектологів, реабілітологів. 

Тому, коли батьки звертаються до закладу освіти, де ще немає інклюзивних класів, закладу здебільшого потрібен час, аби знайти відповідних фахівців. Інколи це займає кілька місяців. 

Ставлення школярів до дітей з особливими освітніми потребами, як вважає Ірина Жданович, напряму залежить від дорослих — працівників школи та батьків інших дітей.

“Якщо це перший клас, або дитина з іншого закладу чи з іншого міста, то адміністрація закладу та психологи працюють і з дитячим колективом, і з колективом фахівців-педагогів, і, навіть, з технічним персоналом, який також має бути обізнаний. В такому випадку діти сприймають абсолютно нормально і проблем не виникає”, — зазначила пані Ірина. 

Прогресом керівниця ІРЦ вважає ситуацію, коли діти з особливими освітніми потребами ідуть до першого класу, а вже в третьому вони вміють читати, писати та рахувати, тобто у них формуються навчальні навички. У таких випадках, на думку Ірини Жданович, є всі шанси, що дитина вирівняється в навчанні з іншими дітьми.  

Трішки бюрократії

Щоб поставити дитину на облік до інклюзивно-ресурсного центру, потрібно пройти паперову процедуру, а саме зареєструватися. 

Батьки повинні мати при собі паспорт одного з них. Також потрібне свідоцтво про народження, навіть якщо дитина вже отримала паспорт. 

В ІРЦ батьки мають написати заяву, її реєструють на всеукраїнській платформі, а потім визначають дату комплексного оцінювання. 

В день проведення цього оцінювання потрібна психолого-педагогічна характеристика дитини, її амбулаторна карта, а також зошити з основних предметів, якщо дитина навчається в школі. 

В Донецькій області існує 29 інклюзивно-ресурсних центрів, у Луганській — 8. Знайти необхідний центр батьки можуть на офіційному порталі ІРЦ.