Важливо
Як громади, університети та громадські організації можуть безпечно підтримувати молодь із ТОТ та ВПО
Після початку повномасштабного вторгнення тисячі молодих людей виїхали з тимчасово окупованих територій (ТОТ) та стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), щоб навчатися і будувати майбутнє в Україні. Для громад, університетів і громадських організацій це створює нові виклики — від забезпечення доступу до освіти й житла до формування безпечного та недискримінаційного середовища для адаптації молоді після переїзду.
Східний Варіант зібрав головні поради, як громади, університети, громадські організації можуть безпечно підтримувати молодь із ТОТ.
Уникати навішування ярликів
Тимчасова окупація частини українських територій із 2014 року та початок повномасштабного вторгнення суттєво вплинула на життя молоді. Частина молодих людей залишає окуповані території самостійно або разом із родинами, аби продовжити навчання в українських школах, коледжах і університетах.
Після виїзду молодь опиняється в новому середовищі без звичних соціальних зв’язків і підтримки. Частина з них пережила окупацію, вимушений переїзд, тривале перебування в небезпеці або розлуку з родиною. Усе це впливає на емоційний стан та здатність адаптуватися до нового місця.
Проблемою стає упереджене ставлення до молоді з ТОТ або ВПО. Подібне ставлення може проявлятися в повсякденному спілкуванні або навчальному середовищі — з боку однолітків чи викладачів. Через це молоді люди нерідко уникають розмов про свій досвід або намагаються приховати, звідки приїхали.
Тому фахівцям, які працюють із переселенцями з ТОТ або прифронту, важливо розуміти, у якій ситуації була людина та що пережила. Це допоможе знайти екологічний підхід до комунікації. На цьому наголошує юристка-аналітикиня «Донбас SOS» Тайя Аврам.
«Я, як правозахисниця, яка завжди працювала із чуттєвими категоріями осіб, рекомендую всім, хто працює з нашою категорією, пройти навчання з травмоінформованих підходів та принципів. Співробітники нашої організації та юристи гарячої лінії пройшли таке навчання, щоби бути впевненими, що ми не нашкодимо людині, а допоможемо у важкій ситуації», — розповідає Тайя Аврам.
Громадська організація «Донбас SOS» працює в Україні з 2014 року. Команда фахівців та правозахисників допомагають переселенцям та постраждалим від війни, яку розвʼязала росія. Надають інформаційну та юридичну допомогу щодо зарахування до шкіл, вступу в університети, відновлення документів, оформлення виплат, а також виїзду з окупації. В організації працює гаряча лінія за номером 0 800 309 110 (пн.-пт. з 9 до 21, сб. з 9 до 19), дзвінки на яку з мобільних та стаціонарних телефонів на території України безплатні.
Найважливіше, каже юристка-аналітикиня, — уникати стигматизації, тобто навішування ярликів. Далеко не всі українці, які залишаються на ТОТ, підтримують російську федерацію. Значна частина не погоджується з окупантами та чекають на повернення української влади. Не всі з них змогли вчасно виїхати з ряду поважних причин (літні родичі, вціліла нерухомість та майно, страх перед невідомістю). Ті, хто виїхали з ТОТ, подолали важкий небезпечний шлях. Тому фрази «Ви всі чекали там росію», «Війна почалася через вас», «Ви всі зрадники» — зайві та розпалюють ворожнечу між українцями.
«У своїй роботі ми зіштовхуємося з тим, що ставленням до дітей та молоді з ТОТ може поділятися на дві категорії. Або ставлення, що вони всі там проросійські, навішування такого ярлика, або ставлення, що вони живуть там як за кордоном. І тоді формується відповідна позиція: або вимога довести, що вони мають право бути з Україною, або відношення як до людей, які знаходяться як за кордоном. Але ж на території Європейського Союзу не заберуть на підвал за прочитання української літератури чи смайлик у телефоні у формі українського прапора», — зазначає Тайя Аврам.
Маріупольський державний (МДУ) та Приазовський державний технічний університети (ПДТУ) також працюють із молоддю з ТОТ. Головна мета закладів вищої освіти — допомогти вступникам з окупації подати документи, отримати підтримку та безперешкодно розпочати навчання. З 2014 року адміністрації університетів вели комунікацію з тими, хто залишився по той бік лінії розмежування, а після початку повномасштабного вторгнення та окупації Маріуполя вимушено релокувалися в Київ та Дніпро, щоби продовжувати працювати в українському освітньому просторі.
«Підтримка молоді з тимчасово окупованих територій і із числа внутрішньо переміщених осіб починається з безпеки, довіри й людської делікатності. Для громади, університету чи громадської організації важливо не змушувати молоду людину щоразу заново доводити свій досвід, не ставити зайвих запитань про місце перебування, маршрут виїзду, родину на окупованій території, не просити надсилати чутливі документи через неперевірені канали та не публікувати персональні історії без чіткої згоди», — розповідає заступник відповідального секретаря приймальної комісії МДУ Вʼячеслав Кудлай.
Фахівець каже, що з досвіду роботи освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна» МДУ, найкраще працює модель «одного безпечного контакту», коли вступник або його родина знають, до кого звернутися, отримують покрокову інструкцію і не залишаються сам на сам із процедурою вступу, документами чи співбесідами. Особливо важливо пояснювати все зрозуміло, без тиску, з повагою до обставин людини та її темпу прийняття рішень.
Відповідальна секретарка приймальної комісії ПДТУ Оксана Щепка також зазначає: перший контакт зі вступниками з ТОТ починається з освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна» через приймальну комісію.
«Ми забезпечуємо їм вступ, вони вступають і після цього виїжджають. Але є ті, хто виїжджають, наприклад, за кордон. Тут кожен для себе приймає рішення. Є ті, хто залишається на ТОТ. Але це теж не варто сприймати, як негативну історію, тому що ми всі віримо в перемогу й деокупацію наших територій. І ті діти, які залишаються на ТОТ, якраз ті, хто відчинять нам двері й допоможуть нашій інтеграції, коли станеться омріяна деокупація наших міст і сіл», — зазначає Оксана Щепка.
Важливо не ділити студентів на категорії, а давати підтримку та розуміння, наголошують фахівці ПДТУ.
«Робота зі вступниками з ТОТ для ПДТУ — це вже не просто робочий процес, а реальність, у якій ми живемо з 2014 року. Ми вже маємо досвід і виробили за ці роки певні принципи комунікації, як ми спілкуємося з нашими вступниками. По-перше, не треба ніяких перевірок на патріотизм. Ми зустрічаємо всіх із максимальною доброзичливістю. Наше завдання — допомогти з документами, з адаптацією, зі вступом, з вирішенням побутових проблем. Ми не екзаменуємо на патріотизм, ми своїм прикладом, залученістю до освітнього процесу показуємо цей патріотизм. Ми не ділимо студентів на «наших» та «ваших». Не звинувачуємо, що вони не виїхати раніше або чого не виїжджають зараз. Тому що розуміємо, що це — переважно підлітки, які не можуть ухвалювати самостійно рішення щодо виїзду», — каже Оксана Щепка.
Дотримуватися цифрової безпеки
Велика увага приділяється цифровій безпеці. Фахівці завжди пояснюють, що люди в окупації мають використовувати VPN. І не будь-який, а перевірений часом, який має позитивні відгуки. Спілкуватися слід у перевірених безпечних месенджерах. Наприклад, російський додаток MAX точно не підходить для комунікації, адже відстежується російськими правоохоронними службами. Встановлювати на персональні комп’ютери рекомендують безпечні браузери (наприклад, Tor, DuckDuckGo), в яких уже вбудований VPN.
«Треба вчити й наголошувати, щоб мешканці з ТОТ видаляли історію відвідування в браузерах, зачищали свої сліди, чистили діалоги, канали, боти, підчищали використання смайликів та стікерів. Нещодавно в нашій практиці було звернення, коли людина виїжджала з окупації. Усе зачистила в телефоні, однак у неї знайшли, що вона використовувала стікер українського прапора. Людина через це не виїхала», — розповідає Тайя Аврам.
Рішенням для мешканців ТОТ може бути окремий телефон для спілкування з тими, хто знаходиться на підконтрольних Україні територіях. Основний же гаджет має бути чистим, щоб російські правоохоронці нічого не знайшли.
Значної уваги потребує безпека учнів та студентів, коли вони дистанційно з ТОТ приєднуються на заняття. Тайя Аврам дає такі головні поради:
1. Посилання на онлайн-зустріч, ідентифікатор конференції, код мають висилатися безпосередньо перед заняттям, а не завчасно. Використовувати одне й те саме посилання не можна.
2. На початку заняття викладачу/викладачці слід переконатися, що дитина в безпеці.
3. Зберігати конфіденційність. Учням та студентам варто підписуватися іншими іменами чи ніками, не включати камеру і звук, щоб у будинку зайвий раз не було чутно української мови.
4. Не збирати персональні дані, не публікувати фото чи історії без згоди. Не публікувати скриншоти з онлайн-занять, якщо там видно інформацію студента, який проживає на ТОТ.
5. Підписувати навчальні матеріали (файли, картинки, книги, ілюстрації), які мають українські згадки в назві, іншими словами. Якщо це «Кобзар» Тараса Шевченка, краще переписати назву на щось інше — нейтральне.
Ці ж засади підтримує Вʼячеслав Кудлай зі МДУ. Він зазначає:
«Безпечна комунікація з підлітками й молоддю з ТОТ онлайн — це передусім мінімізація ризиків: спілкування через офіційні канали, перевірені контакти, обмеження збору персональних даних, уважність до цифрового сліду. Не менш важливо не перевантажувати людину інформацією: краще дати короткий алгоритм дій, контакт відповідального фахівця і можливість повернутися до розмови пізніше».
До ПДТУ вступники з ТОТ можуть звернутися через усі наявні месенджери або електронну пошту. При цьому фахівці дають поради щодо безпеки спілкування в цифровому просторі, щоб не наразити себе на небезпеку:
«Вони звертаються до нас через наявні та можливі месенджери. Це можуть бути Telegram, WhatsApp, Viber або офіційна електронна пошта університету. Ми розуміємо, що комунікація нешвидка, ми не чекаємо миттєвої відповіді від тих, хто перебуває на ТОТ, оскільки розуміємо умови. Ми комунікуємо, щоб наше листування видаляли, щоб чистили історію браузера. Чому? Бо ми знаємо, що телефони перевіряються, і наше спілкування наражає дитину і її родину на небезпеку», — розповідає відповідальна секретарка приймальної комісії ПДТУ Оксана Щепка.
«Приймаємо без упередження, підтримуємо без приниження, пояснюємо без тиску»
Після виїзду з окупації, студенти ПДТУ отримують допомогу не лише в навчанні, а й адаптації.
Ректорка університету, докторка економічних наук Олена Хаджинова каже: буквально «за руку» проводять студента по всіх інстанціях:
«У нас добре прописана «дорожня карта» дій після вступу. Вона покрокова, ми беремо за руку вступника й супроводжуємо увесь процес, налагоджуємо контакти. Якщо дитина не має документа про освіту українського зразка, то направляємо в опорну школу для складання іспитів. Ми розуміємо, що таких дітей буде більше й більше. Уже після нашої евакуації з Маріуполя в Дніпро, ми облаштували гуртожиток для співробітників та студентів. Ми приводимо вступників до центрів «ЯМаріуполь» та Управління соціального захисту населення, щоб вони отримували первинну допомогу, харчові набори, постільну білизну тощо. Звертаємося до благодійних організацій, щоб максимально забезпечити тих, хто це потребує».
Три основні принципи ПДТУ в роботі зі студентами з ТОТ — приймати без упередження, підтримувати без приниження, пояснювати без тиску. Про це зазначає викладачка з української мови та літератури Тетяна Наумова, яка працює з першокурсниками, зокрема з ТОТ.
«Не всі відкриваються одразу. Це відбувається в процесі комунікації. Якщо після занять у студентів залишаються питання, ми йдемо на зустріч і залишаємося. Даємо час на адаптацію. Ми, знаєте, боремося за кожного студента. Як викладачка української мови, я розумію, що студенти з ТОТ можуть мати труднощі, тому кажу: «Не бійтеся помилятися». Ми будемо виправляти, будемо вчити», — каже Тетяна Наумова.
В умовах виїзду з окупації для навчання університет стає простором довіри для молоді та переселенців. Тому важливо формувати середовище, у якому студенти відчувають стабільність, підтримку та рівні можливості.
«Для молоді з ТОТ та ВПО університет є простором повернення довіри: до української освіти, до державних інституцій, до власного майбутнього. Тому поряд із консультаціями щодо вступу в МДУ є психологічна підтримка, наставництво, м’яка адаптація до академічного середовища, залучення до студентської спільноти, культурних і громадських ініціатив. Наше завдання — створити для неї зрозумілий, безпечний і гідний маршрут до освіти, самореалізації та відчуття, що вона не одна», — каже заступник відповідального секретаря приймальної комісії МДУ Вʼячеслав Кудлай.
Юристка-аналітикиня «Донбас SOS» Тайя Аврам зазначає: державі слід сприймати переселенців з окупації як потенціал, а не загрозу. Натомість досі існують певні проблеми щодо їхнього виїзду та адаптації, які потребують розвʼязання.
Минулого року в Україні запровадили процедуру визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях, за спрощеною процедурою. Це мало б спростити отримання українського атестата для молоді, яка виїхала з ТОТ. Та станом на сьогодні, каже юристка-аналітикиня, процедура визнання не запрацювала. Заклади середньої освіти не проінформовані про такий механізм, а молодь із ТОТ, щоб отримати український атестат не через освітні центри «Донбас-Крим-Україна», вимушені перескладати чи не всю навчальну програму.
Отримати українські документи за кордоном для виїзду з ТОТ усе важче. Час від часу фахівці «Донбас SOS» отримують запити, що молодь не може оформити посвідку на повернення («білий паспорт») у Посольстві України в Білорусі, бо їх особи не можуть підтвердити через реєстри.
«Треба покращити систему прийому наших громадян на підконтрольну територію, що ті, хто виїхали з окупації, могли заїхати. І проблема не тільки в тому, що реєстри знищенні чи втрачені. А в тому, що наші громади й держава мають розглядати ВПО як потенціал, а не загрозу. Звісно, перевірка має бути. Але треба вибудувати механізм, щоб наші громадяни не залишалися поза українським кордоном», — каже Тайя Аврам.
Корисні контакти
Гаряча лінія «Донбас SOS»: 0 800 309 110
Приймальна комісія ПДТУ:
- +38 (098) 758 37 30
- +38 (093) 935 65 95
- office@pstu.edu
- vstup@pstu.edu
- Офіційний сайт
Приймальна комісія МДУ: +38 (096) 743–74–43
- enrollment@mu.edu.ua
- info@mu.edu.ua
- Офіційний сайт
***
Інга Павлій
