Моє місто тимчасово окупували: як зберегти життя і не зрадити Україну

Збройні сили України героїчно боронять від російських окупантів українські міста в Луганській та Донецькій областях. Війна передбачає зміну позицій, а відтак окупантам періодично вдається встановлювати свій контроль над деякими населеними пунктами. Звісно, це тимчасово. І задача місцевих мешканців на цей період — вижити. 

Зазначимо, що наразі немає єдиної офіційної інструкції від української влади щодо того, як діяти в умовах окупації. «Східний варіант» спробував зібрати окремі поради для різних категорій людей: що може допомогти людям знизити небезпеку безпосередньої агресії російських окупантів до себе — але при цьому не зрадити Україну і не перейти на бік ворога. 

Мирне населення

Україна знає приклади героїчного спротиву мирного населення окупантам. Але цілком зрозуміло, що велика частина людей, а в деяких містах і всі жителі, не мають ресурсів чинити спротив. Тому рекомендації в цьому розділі стосуватимуться як першої, так і другої категорії.

Якщо ви цивільна людина і маєте запаси ресурсів, щоб певний час не виходити з дому, так і робіть. Деякий час варто просто «пересидіти». 

Якщо із запасами їжі все добре, а ось запаси води доводиться поповнювати, вам будуть корисні ці рекомендації ЮНІСЕФ — як очистити воду в домашніх умовах, щоб потім її використовувати як питну:

• Процідити воду через чисту тканину
• Дати воді відстоятися 24-48 годин
• Відфільтрувати воду через побутовий фільтр (якщо немає фільтра, процідіть воду через гравій, пісок або активоване вугілля)
• Закип’ятити воду (найпростіша дезінфекція)

Так вода очищується майже від усіх шкідників, крім хімічного забруднення.

Не можна брати гуманітарну допомогу, яку дають окупанти. Роздачу такої «допомоги» вони використовують для пропаганди та створення картинки — мовляв, вони рятують людей від «нацистів».

Допомогу можна попросити у сусідів, місцевих проукраїнських активістів, підприємців чи навіть незнайомих людей — українці довели, що своїх в біді не залишають. 

Коли настає крайня потреба, і вам таки потрібно вийти в місто, головна задача — не привертати до себе уваги. Рухатися спокійно і зібрано. 

Перед виходом з дому обов'язково «почистити» власний телефон: видалити переписки, фотографії часів бойових дій (але не всі фотографії, які є в телефоні, бо це також може викликати підозру). 

Ідучи вулицями, варто бути готовим до небезпеки: не слухати музику, не відволікати мозок сторонніми справами. 

Жінкам рекомендують максимально забезпечити власну непривабливість: негарні старі речі, хустки, відсутність макіяжу, парфумів, прикрас. Можна використовувати мішкуватий одяг, аби знизити увагу на статеві ознаки. 

І жінкам, і чоловікам варто уникати у своєму одязі кольору, який може навіть віддалено нагадувати колір хакі. Не бажано також використовувати й чорний — його теж інколи використовують військові. 

Телефон на публіці в окупованому населеному пункті взагалі рекомендують використовувати мінімально. Будь-яка дія з телефоном може трактуватися як підозра у шпигунстві. Тим більше не варто нічого фотографувати.

Якщо ж зустрічі з військовими окупаційних сил уникнути не вдається (відомо, що в деяких населених пунктах окупанти ходять «знайомитися» по домівках людей і перевіряють документи), то це спілкування має бути максимально сухим та спокійним:

• не варто проявляти агресію, але й не потрібно «вестися» на «доброзичливість» окупантів. Вона оманлива;

• потрібно виконувати те, що вони просять: наприклад, показати документи чи прописку, але не робити того, чого не просять. Зокрема не розповідати зайвого про себе та інших;

• на питання про ставлення до війни, влади, патріотичних сил тощо, варто відповідати нейтрально. Це може бути провокацією, аби виявити потенційних протестувальників проти окупаційного режиму. 

Складнішою є ситуація щодо другої категорії — людей, які активно протестують і намагаються протидіяти окупантам. Передбачити реакцію агресора неможливо. Судячи з численних відео протестів, найбезпечнішими є мирні мітинги, де зібрана велика кількість людей. 

Тези свого спротиву варто доносити за схемою: від натовпу протестувальників — до натовпу окупантів. В жодному разі не можна персоналізувати спротив, визначати лідерів чи ідейних натхненників — на них буде легше тиснути наодинці. 

У разі прямого нападу потрібно лягти на підлогу й прийняти позу ембріона: повернутися на бік, підтягнути ноги до грудної клітки, прикривши ними живіт і груди, руками прикрити голову. 

Вкотре повторюємо: головна задача — вижити й отримати мінімальну кількість ушкоджень. 

Працівники силових структур

Варто розуміти, що найбільш вразливими перед окупантами є навіть не жінки та діти, а колишні чи діючі працівники силових структур, а також їхні родичі. 

Як відомо журналістам «Східного варіанту» від жителів окупованих міст Луганщини, окупанти вже ставлять ультиматуми правоохоронцям та навіть працівникам ДСНС, забирають на допити учасників АТО/ООС, допитують їх родичів. 

В жодному разі не можна приймати так звану «присягу» та переходити на бік окупантів — це буде зрадою, і після повернення територій Україною такі правоохоронці відповідатимуть перед законом.

Будьмо відвертими: виходів із такої ситуації небагато. 

Один з них — евакуюватися. 

Примітка*: тут мова йде лише про ситуацію, коли населений пункт окупований, а спротив неможливий. 

Виїжджати через блокпости окупантів може бути небезпечно. Також вони можуть не випускати чоловіків з населених пунктів або ретельно їх перевіряти. 

Один із варіантів виїхати — сказати на блокпості, що їдете на заправку. Як правило, заправки розташовані на виїзді, або за межами міста, а відповідно — далі блокпостів. Це може допомогти уникнути перевірок. Але діє цей спосіб, лише коли ви виїжджаєте наодинці і без речей. 

Другий вихід — звільнитися з правоохоронних структур ще на початку окупації у тих випадках, коли це можливо. 

Третій — бойкотувати роботу і не виходити на робоче місце. Але це може спричинити ситуацію, коли окупанти будуть вас розшукувати та розпитувати ваших рідних.  

Інші держслужбовці

Усім, хто працює на державній службі, важливо пам’ятати: держава зберігає заробітну плату держслужбовцям на весь період окупації. Навіть, якщо ви не будете з'являтися на роботі через фактичне захоплення адміністративних будівель окупантами, заробітна плата все одно буде нарахована. 

А ось згода на співпрацю з окупаційним режимом — перехід на нові посади, виконання нових обов'язків, вигідних окупантам, означатиме державну зраду і, відповідно, притягнення до відповідальності.  

Те ж саме стосується вчителів. 

Колишній народний депутат та академік Національної педагогічної академії Віталій Курило звернувся до педагогів Луганщини та закликав їх не йти на співпрацю з окупаційними силами. 

«Останніми днями на вас чиниться тиск з боку окупаційної влади, щоб ви писали заяви на перехід на роботу до т.з. «ЛНР». Можливо хтось заляканий, хтось розгублений, але зрозумійте, що співробітництво з окупантами — це колабораціонізм, тобто зрада. Українська держава гарантує усім вам збереження робочого місця і зарплати до визволення окупованих територій. Це відбудеться швидше, ніж декому здається. Не заплямуйте себе співробітництвом з ворогом, бо тавро залишите не тільки на собі, а й на своїх рідних і близьких», — зазначив Віталій Курило.

Кілька порад для прогресивної молоді

Портал dovidka.info зібрав найважливіші правила з кібербезпеки. Люди, які мають базові знання з цифрових технологій, можуть скористатися порадами та допомогти зокрема людям старшого віку бути на зв’язку зі своїми рідними та робити це безпечно.

nordVpn – для отримання безплатного доступу напишіть їм в чат або support@nordvpn.com.

Після цього їм треба зробити тест локації, щоб пересвідчитись, що ви з України.

Ніколи не використовуйте відкритий Wi-Fi чи той, який просить пройти авторизацію.

За можливості, придбайте програми, що перевіряють телефон на наявність шпигунських програм (наприклад: iPhone – iVerify, Android – Root Checker App)

Для вашої безпеки використовуйте месенджери WhatsApp та Signal.

Перейменуйте контакти людей в телефоні, які займаються опором, вигадайте їм інші імена.

Видаліть з гаджетів все, що може зашкодити вам або руху опору, якому ви допомагаєте.

Рекомендовані соцмережі: Facebook, Instagram, Twitter, TikTok, Linkedin.

Встановіть антивірусні програми на комп’ютери (але не російського виробництва). Пам’ятайте — не існує тих комп’ютерів, які не можуть бути заражені вірусами.

Насамкінець підкреслимо, що важливо розробити для себе правила поведінки в тій чи іншій можливій ситуації в умовах окупації. Продумайте, що будете говорити окупантам у разі зустрічі. Зберігайте візуальний спокій, навіть якщо відчуваєте внутрішній страх. А найголовніше — пам‘ятайте, що окупація тимчасова. Україна обов‘язково звільнить свої території від російських окупантів,  і все буде Україна!

***