
Чужий серед "своїх": що відбувається з футболом в ОРДЛО
Збірні з футболу самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» не взяли на чемпіонат сепаратистів. Йдеться про турнір у Ніцці під егідою CONIFA, що відбудеться влітку 2022 року. В опублікованому переліку команд про «республіки» ніхто не згадав.
За інформацією бойовиків, футболісти не візьмуть участь у змаганні через проблеми з фінансуванням, складною логістикою в умовах пандемії та відсутність віз.з.
Самі жителі «квазіреспублік» на таку новину відреагували зі сміхом.


Водночас в угрупуванні заявляють, що й не планували своєї участі.
«Потрібно враховувати, що це чемпіонат 2021 року, який не відбувся через загрозу пандемії COVID-19. Відповідно, жеребкування проходило раніше, і ми в ньому не брали участі. Причому не тому, що не хотіли. Там є досить складна система рейтингу, набору очок. Тому ми й не повинні були брати участь, нас навіть не розглядали», — розповідає самопроголошений президент «Футбольного союзу ДНР» Павло Давиденко.
Що таке ConIFA?
Confederation of Independent Football Associations — Конфедерація незалежних футбольних асоціацій. Вона позиціює себе як некомерційну організацію, яка підтримує команди держав, де-факто держав, регіонів, національних меншин та територій, віддалених від світового спорту. Простіше кажучи об'єднує збірні невизнаних країн, які відкинуті FIFA.
ConIFA утворена 7 червня 2013 року. Штаб-квартира організації розташована в місті Лулео, яке знаходиться в північній частині Швеції — в провінції Норрботтен. Перший «Кубок світу» з футболу провели з 1 по 8 червня 2014 року у шведському місті Остерсунді.

Склад ConIFA можна розділити на такі групи:
- збірні незалежних держав, які не перебувають у FIFA (Монако, Тувалу, Кірібаті);
- окремі регіони, у яких якщо не автономія і сепаратистські настрої, то сильна територіальна самоідентифікація (Сардинія, Квебек, Занзібар, Гренландія);
- національні меншини (корейці Японії, тамільці Шрі-Ланки);
- народи без держави (курди, саами);
- території зі спірним статусом (Придністров'я, Північний Кіпр, Сомаліленд).
Також серед учасників Абхазія, Південна Осетія, Нагірний Карабах, Західна Вірменія, Північний Кіпр, Чамерія, Сардинія та інші невизнані «держави».
З 2016 року до складу Конфедерації включили збірну так званої ДНР. Участь у ConIFA — це чудовий привід для невизнаних республік помахати неоднозначними прапорами поза окупованою територією. Для одних команд Конфедерації це просто спорт, а для інших — політичний жест.
Історія футболу в окупації
До окупації Донбасу футбол був одним із найрозвиненіших видів спорту у Донецьку та Луганську. Бойові дії змусили такі елітні клуби, як Шахтар, поміняти умовне місце прописки. Натомість жителі ОРДЛО разом із псевдореспубліками отримали псевдоспорт.
Щоб напустити важливість і хоч якось розважатися, терористи грають у футбол між собою. Заснували свої «республіканські» збірні та будують великі плани на спортивне майбутнє.

У 2015 році пропагандистські ЗМІ зарясніли заголовками: «У “ДНР” відродили футбол», «Донецьк залишається футбольною столицею». Список «республіканських» команд виділяється такими назвами, як «Шахтар», «Зоря» та «ЦСК». До їхнього складу увійшли ті, хто завжди залишався на лаві запасних і тепер залишився в окупованому місті, а також звичайні любителі.

Багато років поспіль команди угруповань «ДНР» та «ЛНР» змагалися між собою. Заснували навіть спеціальний «Супер кубок Донбасу». Турніри відкриває сам самопроголошений «голова республіки», почесний президент так званого «Футбольного союзу ДНР» Денис Пушилін.
Але ігри в окупації не можуть пройти без сліду. У квітні 2021 року Українська асоціація футболу (УАФ) ухвалила рішення про довічне усунення від цього виду спорту гравців, які відзначилися виступами у складах команд терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР».
Відтепер вони можуть одержувати лише іграшкові кубки від реальних злочинців.

Наразі ситуація з футболом в ОРДЛО вкрай сумна. Грошей немає не лише для поїздок на гучно названі міжнародні чемпіонати, а й утримання стадіонів.
Візитівка Донецька, домашній стадіон клубу «Шахтар» — «Донбас Арена» — зараз руйнується. Керівництво угруповання «ДНР» заявляє, що стадіон «потребує десятків мільйонів рублів щомісяця» і грошей на утримання у них немає.

З початком війни на базі «Донбас Арени» знаходився логістичний центр із роздачі гуманітарної допомоги від фонду Ріната Ахметова. 2017 року стадіон захопили бойовики. Зараз угруповання проводить тут екскурсії для охочих, намагаючись привласнити собі славу команди «Шахтар», і годує обіцянками відновити повноцінну роботу стадіону, озвучуючи чергові «задумки».
А на колишній тренувальній базі ФК «Шахтар» зараз розташовується «силовий підрозділ» терористів.

Водночас президент Шахтаря Рінат Ахметов не збирається будувати стадіон в іншому місті. За його словами, у клубі всі живуть мрією, що повернуться грати на «Донбас Арену» до рідного Донецька.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.