Артур Прихно
Атестація знань для тих, хто отримав дипломи в ОРДЛО: за і проти
Чи потрібно давати можливість випускникам вишів в ОРДЛО підтверджувати свої знання на підконтрольній території та отримувати українські дипломи? «Східний варіант» зібрав позиції «за» та «проти»
В Україні триває дискусія щодо того, чи потрібно запроваджувати процедуру атестації знань для тих, хто навчався на окупованій території Луганщини та Донеччини. За цією процедурою люди, які отримали дипломи про вищу освіту в окупації, зможуть підтвердити свої знання та отримати легітимні дипломи українського зразка.
Прихильники цієї процедури говорять, що це допоможе стимулювати молодь переїздити з окупованих територій на підконтрольну Україні. А противники ж наголошують, що така ініціатива означатиме фактичне визнання документів, виданих окупаційним режимом, а також знівелює спрощену процедуру вступу до українських ВНЗ з окупованих територій.
«Східний варіант» зібрав думки обох «таборів».
Про що мова і як це працює
Атестація знань не є формальною заміною диплому окупаційних ВНЗ на диплом українського зразка. На цьому наголошує менеджерка з адвокації «Центру Прав людини «ZMINA» Альона Луньова.
«ZMINA» разом з іншими громадськими організаціями публічно виступає за запровадження процедури атестації знань. Про їх аргументи трішки пізніше, а поки розберемося з процедурою.
Зазначимо, що атестація знань вже працювала для тих, хто переїхав з Криму. Але після скасування вільної економічної зони «Крим» опції з атестації знань вже немає.
Суть нововведення в тому, аби людина, яка навчалася на окупованій території, після переїзду на підконтрольну територію могла звернутися до університету і підтвердити свої знання, та після чого отримати диплом українського зразка.
Для цього спочатку потрібно знайти університет, де створена відповідна атестаційна комісія і де є потрібна для людини спеціальність. В університеті необхідно подати заяву та пройти щось на зразок співбесіди з членами комісії.
Коли дозвіл отриманий, людина починає проходити процедуру підтвердження знань. За словами Альони Луньової, вона може тривати до року.
«Деякі студенти складають лише частину курсів, а решту проходять пізніше», — пояснила пані Альона.
Після вдалої атестації студент отримує український диплом. Але важливий момент: така процедура діє для переселенців з Криму, а ось якою вона буде для жителів ОРДЛО, поки невідомо, оскільки нині точаться дискусії навколо її доцільності.
Про які загрози говорять противники атестації
Над законопроєктом про атестацію знань нині працює робоча група. З-поміж інших до неї входять представники громадських організацій та переміщених університетів. 14 лютого ГО «Фонд «Відкрита політика» та виші-переселенці опублікували звернення до уряду, в якому наголосили, що «визнання «кваліфікацій» та «дипломів» так званих «навчальних закладів» окупованого Донбасу може завдати шкоди національним інтересам України та дати змогу країні-агресору говорити про визнання Україною «документів окупаційної адміністрації ОРДЛО».
Серед ризиків запровадження атестації автори звернення назвали такі:
- підрив авторитету вітчизняної системи вищої освіти;
- зменшення вступників з окупованих територій;
- необхідність визнавати й інші документи так званих «ЛДНР».
У зверненні також йдеться, що така ініціатива може загрожувати відтоком абітурієнтів на окуповану територію, де деякі так звані «навчальні заклади» пропонують дешеве або безкоштовне навчання. Наприклад, діє так звана «гуманітарна програма з возз’єднання народів Донбасу та допомоги російськомовному населенню України».
«За цією «програмою» навчання для мешканців України, з території, підконтрольної уряду України, в електронному вигляді є безкоштовним», — наголошують автори звернення.
При цьому вони припускають, що атестація знань в Україні можлива, але не зараз:
«Безпечна реінтеграція передбачає врахування всіх факторів ризику в конкретній ситуації. Рішення про атестацію в умовах продовження війни створює загрози національній безпеці, що суперечить принципам безпечної реінтеграції. Таке рішення можна розглядати в майбутньому через 10-15 років після етапу стійкого перемир’я і примирення, після закінчення війни».
Які аргументи наводять прихильники атестації
Ті, хто відстоюють підтвердження знань вимушених переселенців, наголошують, що далеко не всі родини з ОРДЛО можуть відправити своїх дітей на підконтрольну Україні територію для навчання. Навіть попри існування спрощеної (без ЗНО) процедури вступу.
Альона Луньова вважає, що для таких людей має бути можливість на підконтрольній території отримати диплом.
«Ми розуміємо, що дуже важливо залучати молодих людей з окупованих територій. А молоді люди — це не лише першокурсники. 24-25 років — це теж молоді люди. І для них має бути шанс на реалізацію себе на вільній території. Я не знаю, скільки людей захочуть скористатися цією процедурою, але така можливість має бути. Навіть якщо це буде одна людина, це все одно буде перемога. Одна людина не поїде в Росію, а приїде на вільну українську територію, і буде тут жити», — зазначила Альона Луньова.
Аргументи про те, що це може зашкодити переміщеним ВНЗ вона не розуміє, а формулювання «визнання дипломів «ЛДНР» вважає маніпуляцією:
«Ще раз: ми не говоримо про визнання дипломів окупаційних «ВНЗ». Ми говоримо про можливість отримати диплом українського зразка, підтвердивши свої знання на атестації».
Понад 10 громадських організацій підписали звернення на підтримку процедури підтвердження знань. В ньому вони засуджують виступи учасників робочої групи, які, на їх думку, «розпалюють ворожнечу до українських громадян, які залишилися на окупованих територіях».
«Подібні заяви, в яких молодь із тимчасово окупованих територій фактично ототожнюється з воєнними злочинцями й убивцями, є неконструктивними, ведуть до ще більшого відчуження та мають негативний вплив на залучення молоді з окупованих територій», — йдеться у зверненні.
Вимушена переселенка: «Відбувається несправедливий поділ»
25-річна Катерина, яка нещодавно переїхала на підконтрольну Україні територію з ОРДЛО, говорить, що не мала вибору після закінчення школи.
«Коли почалася війна, мені було 17 років. Хто б мене відпустив в умовах активних бойових дій? А зараз відбувається поділ: якщо ви вчасно не приїхали, то не можете отримати диплом. Я вважаю, це не справедливо. А якщо в дитини бідні батьки і не можуть приїхати на підконтрольну територію?», — зазначила Катерина.
На її думку, те, що людина вже у дорослому віці знайшла можливість і переїхала на підконтрольну Україні територію, «є показником її свідомого вибору на користь своєї країни».
«Мені зараз 25 років. Якщо мені піти вчитися в університет, я закінчу навчання в 31—32 роки, з урахуванням магістратури. На ринку праці я вже нікому не буду потрібна, бо в такому віці потрібно мати хоча б 5 років стажу», — наголосила Катерина.
Вона також додала, що не боїться складнощів з процедурою атестації. Вважає найскладнішим етапом пошук університету, де була б потрібна спеціальність та створена комісія.
Чи можливий компроміс
Очевидно, що міністерство реінтеграції ТОТ та міністерство освіти та науки мають різні позиції щодо закону про атестацію знань. Мінреінтеграції виступає одним із ініціаторів такого нововведення для ОРДЛО, а МОН в особі міністра Сергія Шкарлета не поспішає з підтримкою ініціативи.
Як повідомила «Східному варіанту» Альона Луньова, одним із альтернативних варіантів, які розглядаються робочою групою, є запровадження чогось на зразок екстернату.
За словами пані Альони, до такого варіанту члени робочої групи, в тому числі й представники вишів-переселенців, ставляться більш лояльно.
Відтак, таке рішення може стати компромісом, однак поки що говорити про результати робочої групи зарано.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
1045
