Артур Прихно
В Україні з’явилося державне підприємство з розбудови миру: чим воно займатиметься
У Києві презентували нове державне підприємство «Український національний центр розбудови миру». Основна його задача — документувати порушення прав людини з боку окупаційної влади.
15 грудня в Україні офіційно з’явилося нове державне підприємство, яке займатиметься розбудовою миру. Там працюватимуть фахівці, які будуть фіксувати злочини з боку проросійських бойовиків, аби потім звертатися до міжнародних судів і доводити, яку саме біду причинила Росія в Україні.
«Східний варіант» розбирався, як працюватиме нове підприємство і яку користь від нього отримають люди з окупованої та вільної території.
Як це працюватиме?
Підприємство повноцінно запрацює з нового року. Воно існуватиме на базі міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій. Судячи з презентації, можна виокремити два основні вектори діяльності нового підприємства.
Перший вектор: моніторинг і документування злочинів.
По суті, це буде орган, куди фізично зможуть приходити люди і заявляти про порушення їх прав під час перебування під окупацією. Або ж — про порушення прав людини щодо своїх рідних, які живуть на окупованій території. Іншими словами — розповідати про злочини, знущання та катування з боку окупантів, зруйноване майно та інші порушення прав.
Таким чином фахівці будуть фіксувати завдану шкоду як окремим людям, так і організаціям — юридичним особам.
«Ми, як держава, маємо створити безпечний простір, місце, куди зможуть прийти постраждалі особи та зафіксувати свої події, свої історії, а іноді — трагедії», — зазначив виконувач обов’язків директора Національного центру з розбудови миру Олександр Смирнов.
Другий вектор: майданчик для діалогу та консультації з громадськістю
Підприємство залучає консультантів — громадських активістів, вимушених переселенців та людей, які пов'язані з окупованими територіями. Саме ці люди допомагатимуть знаходити рішення щодо захисту та реабілітації постраждалих, притягнення до відповідальності винних, поліпшення умов для тих, хто залишається під окупацією, а також щодо купи інших питань, які досі не мають рішення.
«Друге завдання центру визначається в тому, щоб створити платформу, дієвий майданчик, де люди зможуть спілкуватись і знаходити рішення, порозуміння, прийняття», — зазначив Смирнов.
Тут він також говорить і про міжнародну спільноту — європейських партнерів, які готові давати свої консультації та, що немаловажливо, фінансування.
«Подібні до Центру інституції створювались в різних країнах, які мали воєнний досвід. Це відбувалося вже після закінчення бойових дій. Проходили навіть кілька десятків років, поки створювались такі інституції. Але ми маємо виклик особливої агресії, тому маємо шукати свій шлях та вибудовувати свої інструментарії», — резюмував Олександр Смирнов.
Навіщо це потрібно
Таке документування злочинів проросійських бойовиків у першу чергу потрібно, аби в майбутньому довести вину Росії в міжнародних судах. При чому, мова йде про вину не «абстрактної» Росії, а конкретних російських чиновників, політиків та військових керівників, які захопили українську територію.
«Ми зацікавлені в документуванні порушень прав людини, чим займатиметься цей центр. Це згенерує єдину доказову базу порушень прав людини на окупованих територіях. Нібито вся Європа розуміє, що відбувається на окупованих територіях, усвідомлюючи роль Росії, яка припускається там надзвичайно грубих порушень базових прав людини, включаючи вбивства. Але довести це на міжнародних майданчиках надзвичайно складно.
І тепер ми маємо партнера, з яким можемо розподілити тягар доведення таких фактів», — зазначив міністр юстиції Денис Малюська.
Зараз в Україні багато говорять про правосуддя перехідного періоду. У нього є чотири складові: покарання винних, репарації, право на правду і гарантія неповторення. Як переконана співголова Експертної ради Мінреінтеграції Олена Семьоркіна, жодну з цих складових перехідного правосуддя не можна буде забезпечити, якщо не моніторити і документувати все, що відбувається під час збройної агресії Росії.
«Ми не досягнемо кримінального переслідування винних ні в українських судах, ні в міжнародних. Ми не зможемо виплатити репарації, якщо ми не будемо документувати, фіксувати все, що відбулося у нас внаслідок обстрілів, все, що відбувається внаслідок незаконного відчуження майна на тимчасово окупованих територіях державою-окупантом», — зазначила Олена Семьоркіна.
Та мова не лише про кримінальну відповідальність. Пані Олена зазначила, що таке документування стане основою освітніх програм та історичних досліджень. Крім того задокументовані факти допоможуть після деокупації територій проводити люстрацію та перевірку благонадійності чиновників — перевіряти причетність тієї чи іншої людини до окупаційної влади.
«Ми вважаємо, що заходи реінтеграції, які держава вже сьогодні готує, також неможливо запланувати, не розуміючи, що відбувається на окупованих територіях і на непідконтрольних територіях. Як держава буде планувати бюджет — заходи, ресурси, кадри. Ми не зможемо цього зробити, якщо ми не будемо відстежувати вже сьогодні те, що робиться у сфері освіти, інфраструктури. Чому навчає наших дітей держава-окупант? Чим лікує наших дітей держава-окупант? Це все повинна знати Україна. Цю інформацію наразі збираємо і ми, неурядові організації, і зокрема моніторингова місія ООН. Ми маємо намір передати ці інструменти, той досвід, який є у нас — державі», — наголосила Семьоркіна.
Вона додала, що в основу рішень, які ухвалюються на рівні Генеральної асамблеї ООН, парламентської Асамблеї Ради Європи та інших міжнародних органів, завжди лягають документи, матеріали та свідчення, зібрані громадськими організаціями.
Чи є фінансування
Цього року на створення Центру Мінреінтеграції отримало 5 мільйонів гривень. А на наступний рік у бюджеті запланували 51 мільйон гривень.
«Ці кошти нам потрібні, аби створити відповідну серверну, первинні реєстри даних. А це обладнання, яке необхідно закупити, та, звісно, кошти на оплату роботи фахівців, які там працюватимуть», — зазначила міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
У Центру розбудови миру вже є приміщення та робочі місця для персоналу. Але найняти фахівців цього року у повній мірі не встигли. Це зроблять наступного року.
Верещук зазначила, що Центр розбудови миру розраховує не лише на ресурси державного бюджету, а й на фінансування міжнародних організацій та партнерів.
А що кажуть партнери
Директор місії USAID в Україні і Білорусі Джеймс Хоуп пообіцяв, що Центр буде користуватись «кращими міжнародними практиками і баченнями, які розбудовані в світі».
За його словами, нині міжнародні організації ведуть 53 справи щодо серйозних порушень прав людини на окупованій території України. А щодо жертв таких порушень фахівці склали 13 тисяч документів.
«Початок роботи такого центру подає сигнал, що уряд України буде підтримувати процес справедливості і буде покінчено з безкарністю. І це також посилає сигнал всім українцям, особливо тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях, що закладається основа до тривалого миру», — зазначив Джеймс Хоуп.
Голова політичної секції представництва ЄС в Україні Артур Гібал також зазначив, що ЄС на боці України.
«Ми будемо підтримувати Центр розбудови миру, зокрема це буде практична підтримка. Особливо що стосується другого елементу Центру — платформи для медіації та діалогу. Ми цьому приділятимемо багато уваги», — наголосив Гібал.
Він також додав, що особливо важливим створення цього Центру є на фоні посилення гібридної та інформаційної війни, а також збільшення кількості російських військових біля українських кордонів.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
2440
