Знай наших
«Там за териконами — дім»: історія донеччанки, яка створює тематичні листівки
Ірина Серебреннікова з дитинства полюбляє малювати. Після навчання в університеті працювала в «Укрзалізниці». Одночасно з цим займалась творчістю. У 2020 вимушено покинула рідну Донеччину та виїхала з чоловіком у Полтаву. Нині створює атмосферні ілюстрації, зокрема на тематику рідного краю. Також розробила серії закладинок міст сили та метафоричну колоду.
Про свій шлях ілюстраторка Ірина Серебреннікова розповіла Східному Варіанту.
«Малювання зі мною з дитинства»
Ірина виросла у Донецьку. Чотири роки навчалася у Донецькому національному технічному університеті. У 2014 році, на момент боїв за Донецьк, була у Харкові — захищала диплом у Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ). Згодом повернулася додому і пішла працювати на «Укрзалізницю».
«Оскільки я навчалась на бюджеті, у мене був заключений тристоронній контракт з відпрацювання державі. І я влаштувалась в «Укрзалізницю», офіційні підрозділи якої працювали до 2017 року», — говорить Ірина.
Одночасно з цим, з 2015 року вона почала займатися творчістю — малюванням. Зокрема робила ручний розпис заготовок з дерева та малювала від руки листівки.
«Загалом малювання різного формату зі мною з дитинства. Мені це близько, подобається створювати ілюстрації», — додає Ірина.
Вона пригадує тоді ще мирні часи у Донецьку. Особливо пам'ятні для Ірини святкування Дня міста та Дня шахтаря. За її спогадами люди жили безтурботні часи, й подібні святкування згуртовували, надихали.
Свій вільний час у Донецьку Ірина полюбляла проводити у розарії Центрального парку культури і відпочинку імені Щербакова.
«Зображаю стели біля в'їзду у місто»
У 2020 році Ірина разом з чоловіком виїхала у Полтаву, де проживає дотепер. На новому місці донеччанка захопилася створенням ілюстрацій на планшеті та фарбами від руки. Це, зокрема, зображення міст, архітектури, пейзажі, фанарт. Також захоплюється культурою різних країн, зокрема японською та корейською. Електронні ілюстрації після виконання відправляє на друк.
«У мене був досвід роботи у поліграфії. Я розуміюся на матеріалах і технологіях — це мені допомагає. Малюю арти на планшеті, потім замовляю у поліграфії закладки, листівки. Якщо брати закладки міст України, то на них зверху зображаю стели в'їзду у місто, а внизу архітектуру чи символ міста, які мені дорогі чи відгукнулися», — говорить вона.
Ірина розповідає, якщо вона бувала у певному місті особисто, то малює архітектуру, яка у неї асоціюється з цим містом. Якщо ж не відвідувала місцевість, то вивчає основні пам'ятки через мережу інтернет.
«Закладинки замовляють сувенірні магазинчики, люди, які хочуть зберегти частинку дому. Особливо цінують ці закладки люди з Донеччини, купують їх онлайн чи на заходах, в яких беру участь», — розповідає ілюстраторка.
У 2025 році Ірина брала участь як художниця у фестивалі сучасної попкультури FANCON у Києві. Цьогоріч була на фестивалях у Львові та на ВДНГ.
«Виготовила набір листівок з краєвидами Донецька»
Нині Ірина відкрила ФОП та бажає, щоб ця творча зайнятість стала прибутковою та приносила радість людям. Цьогоріч, до дня заснування міста Донецьк, ілюстраторка випустила набір листівок з краєвидами Донецька під назвою «Там за териконами – дім», щоб зберегти пам'ять про рідне місто.
«До Дня міста і шахтаря я виготовила набір листівок з артами Донецька. Завдяки цим листівкам, мене запросили на наступну подію, що проводять у Києві, присвячену Дню міста Донецька та Дню шахтаря. Точна дата та локація буде відома згодом», — говорить Ірина.
Також ілюстраторка долучається до благодійних зборів для військовослужбовців — передає свої роботи на такі заходи для подарунків за донат.
«Щось легко малюється, а щось — довше»
Цьогоріч донеччанка також розробила власну колоду метафоричних карт, які використовуються, зокрема, у психології, як допоміжний засіб дослідження внутрішнього світу та емоцій через асоціації.
«Зараз серед художників популярно малювати комікси, але я краще пейзажі малюю. Тому знайшла для себе такий формат як метафоричні карти. Це як інструмент у психології, а також можна використовувати і для саморефлексії. Часто до таких зображень додають цитати, я роблю без них — це дає більше свободи в розуміння себе, не має рамок для трактування й відчуття», — розповідає вона.
Такі карти в ілюстраторки замовляли психологи, керівники навчальних груп. За словами Ірини на її роботи були позитивні відгуки. Психологи відзначили, що такі карти полегшують роботу, зокрема з підлітками, оскільки там є образи з аніме та сучасних фентезійних світів, які подобаються молоді.
Ірина поділилась, що зараз їй доволі складно малювати через вимкнення світла та емоційні коливання.
«По часу на одну роботу витрачаю по різному. Щось легко малюється, а щось — довше. Емоційний стан також різний. Коли стається якесь жахіття, прильоти, то я взагалі не можу нічого малювати. В середньому на роботу потрібно пару днів, але буває і розтягується на пару тижнів», — зазначає вона.
Нині Ірина працює переважно на продаж мерча (ред. реалізація брендованої продукції із символікою компанії), працює під замовлення та відкрита до колаборацій і співпраці. Ілюстраторка говорить, що поки замовлень не багато, але вона бажає розвиватись у цьому напрямі.
Познайомитись з роботами Ірини Серебреннікової можна на її сторінці в Instagram.
***
Маргарита Борисенко
