Донеччина на туристичній мапі України: що варто знати

Лише уявіть: понад 10% світового ВВП складає туризм. Більше — лише у промисловості. Тому туризм — це не лише про гарні враження, відпочинок і зміну оточення, а ще й дуже необхідна для економіки річ. Але з початком пандемії COVID-19 ця галузь стрімко втрачає свої позиції у світі. Та, можливо, саме пандемія дасть внутрішньому туризму більше шансів на успіх.

А що говорити про Донеччину, яка традиційно вважалася промисловим регіоном і довго боролась за своє місце на туристичній мапі України?

«Східний Варіант» дізнався, як змінюється імідж Донецької області, що на це впливає, а що заважає, і які туристичні новинки з’явилися у цьому році.

Люди дивуються, якою красивою може бути Донеччина

До початку війни на Донбасі кількість внутрішніх туристів (обслугованих туроператорами та турагентами) складала 32,2 тисячі осіб. У 2014 році ця цифра знизилась у 4 рази. А у 2015 році кількість внутрішніх туристів впала до 1931 осіб.

Це офіційні цифри, які наводить Головне управління статистики у Донецькій області, тому зрозуміло, що реальні показники значно більше. Але навіть так зрозуміло, у якому катастрофічному стані знаходився внутрішній туризм після початку війни. З того часу ситуація поступово покращувалась, але новий удар завдала пандемія COVID-19.

Здається, у цей час в Україні вирішили, що пандемія — це гарна можливість переглянути державну туристичну політику.

У цьому році список розширився. До туристичних магнітів увійшли регіональний ландшафтний парк «Клебан-бик», меморіальний музей-садиба ім. В.І.Немировича-Данченка та М.О. Корфа, а також Велика культурна столиця України 2021 — Маріуполь.

І саме 2021 рік став для туристичного потенціалу регіону стартовим майданчиком у галузі туризму.

Окрім фестивалю «Мандруй Україною» у Києві, ми мали змогу відвідати багато туристичних заходів, що відбувалися протягом року в Україні.

Саме відвідування такого рівня заходів дає можливість донести інформацію про туристичний потенціал Донеччини до широкого загалу, до потенційних туристів, до туроператорів та турагентів про ті можливості, які вже сьогодні Донеччина готова представити. На таких заходах зазвичай з’являються нові клієнти, народжуються нові ідеї, стартують спільні можливості та проєкти. 

Ми вчимося один в одного, щось підказуємо, щось обговорюємо. Рік 2021 не став винятком. Навпаки, він став непізнаним туристичним магнітом України.

«На своїй посаді я вже п’ять років. Якщо на початку промоції у 2017-18 рокахми тільки їздили та дивилися, навчалися, спілкувалися з питань розвитку туризму з фахівцями з інших регіонів України, і дуже скромно розповідали про туристичний потенціал Донеччини, то вже на останніх туристичних виставках, форумах, конференціях, ярмарках 2020-21 років, навіть попри перепони через COVID-19, Донецька область була визначена потужною туристичною дестинацією України», — каже Валентина Лимаренко, завідувач відділу краєзнавства та туризму Донецького обласного навчально-методичного центру культури управління культури та туризму ДонОДА, Голова Комітету з підприємництва у сфері туризму, курортно-рекреаційної, ресторанної та готельної діяльності Донецької торгово-промислової палати.

Утім вона визнає, що боротися зі стереотипами все ще доводиться.

«Приховувати нічого: сьогодні ще дуже слабко вірять у те, що Донеччина — це не лише вугільні шахти… А зараз ще й війна, що асоціюється з небезпекою. І тому, коли показуєш відеоматеріали з циклу «Нетипова Донеччина», які ми знімали протягом року із нашим Центром кіномистецтва та культури, люди спочатку не вірять і питають, де це», — розповідає пані Валентина.

Подієвий та екотуризм — у тренді

Останнім часом туризм Донбасу зазнав перетворень. На території Донеччини проводяться події різного рівня. Це вже відомі далеко за межами області фестивалі такі як «Дике поле. Шлях до Європи» поруч з Кам’яними могилами, «Смолянський куліш» в Іллінській територіальній громаді, ГОГОЛЬFEST та MRPL City Festival у Маріуполі. 

Також проходять регіональні фестивалі виставки в громадах, де збираються місцеві жителі та сусіди з прилягаючих регіонів. Своєю чергою росте попит на зелений, екологічний, відпочинковий види туризму.

В умовах великого міста все більше люди віддають перевагу тихому відпочинку ближче до природи, відпочинку з родиною. На Донеччині перевага віддається кінним фермам, регіональним паркам, мотузковим паркам, відпочинку у зелених садибах, або ж просто на березі водойми у наметах.

«Також на Донеччині відкриваються нові туристичні продукти та нові туристичні об’єкти, про які ми розповідаємо у цьому році на теренах туристичної України.

У 2021 році відкрито дві екостежки. Одна з них знаходиться на території Національного природного парку “Меотида” у селі Захарівка Мангушської ТГ. Це еколого-туристична стежка “Таємнича Берда та її чарівний світ”. Екостежка проходить через три територіальних відрізка — лісовий, кам’яний і степовий, надає можливість ознайомитися з історією рідного краю, з його рослинним та тваринним світом.

Друга екостежка проходить через села Нескучне та Сторожеве Великоновосілківської ТГ, та має назву “Сторожовий курган”. Еколого-туристична стежка починається від музею Немировича-Данченка і закінчується біля сторожової баби поблизу села Сторожового, овіяна легендами та історичними фактами, а також розповідає відвідувачам про червонокнижний рослинний та тваринний світ, що знаходиться на цій території», — розповідає Валентина.

Зазвичай такі стежки прокладають по зонах організованого туризму, в національних, ландшафтних парках, заповідниках.

Відпочивай активно — відривайся на повну 

У цьому році на Донеччині неабияку популярність завоював активний туризм. 

Туроператори, турагенти та підприємці, зайняті у сфері туризму регіону протягом сезону пропонували сплави Сіверським Дінцем на байдарках та катамаранах.

Популярність цього року завоювали сплави з однією або більше ночівлями на березі річки, з харчуванням у місцевих жителів або крафтових виробників, що радо вітали мандрівників у себе в гостях.

Набував попиту і спелеотуризм — походи печерами та підземеллями на Сході області — це гіпсові рудники поблизу Бахмуту і печери у Святогірську, і навіть, є екстремальні спуски дайвінгістів у затоплених печерах поблизу Зайцевого. До речі, температура у печерах майже завжди зберігається близько 10-15 градусів за Цельсієм.

Якщо ж хочеться більшої активності, то у цьому році було розроблено ряд веломаршрутів та видано посібник велосипедиста «Схід на вело» щодо веломаршрутів по Сходу України та поради для велосипедистів щодо підбору для себе велосипеду.

Доречі цей посібник було презентовано на ХХІІ міжнародній туристичній виставці у Львові, і він викликав неабияку зацікавленість і туроператорів присутніх на цій виставці та пересічних туристів, що відвідують подібні виставки для пізнання нових маршрутів, нових продуктів та нових туристичних можливостей в Україні.

А що на Півдні?

Кожного року, завдячуючи Українському Культурному Фонду, в Україні визначаються два міста, які є Малою та Великою культурною столицею України. Цей статус ще потрібно вибороти у чесній боротьбі на всеукраїнському рівні. Щоб отримати таке почесне звання, місто має розкрити свій культурний, туристичний, духовний, зрештою, потенціал і стати візитівкою країни. У 2021 році статус Великої культурної столиці України отримало місто Маріуполь.

«Це стало таким поштовхом для того, щоб Маріуполь визнали ще одним туристичним магнітом. Зараз там відновлюються парки, набережні, сквери. Робиться дуже багато для того, щоб туриста залучити до регіону, до міста Марії, щоб показати, що саме Маріуполь гідний бути великою культурною столицею, бо він має свої традиції, свою душу, своє серце. Це і різноманітні екскурсії та івенти, що постійно проводяться в місті, і нові об’єкти, і, звичайно ті 12 фестивалів, про які на сьогоднішній день, завдячуючи проєкту, дізналася вся Україна», — вважає Валентина Лимаренко.

Не можна не відзначити ті культурні заходи, що відбуваються протягом року у місті. Одне з найбільш гучних — вистава «Дорога додому» від режисера, засновника GogolFest Влада Троїцького. Її прем’єра відбулася на трасі Н20 Маріуполь — Донецьк.

Ще одна визначна подія Маріуполя — «Ніч музеїв», коли до місцевих музеїв приїхали експонати, відомі далеко за кордонами нашої країни — легендарне скіфське золото та картини найбільш яскравої представниці «наївного мистецтва» Марії Примаченко.

У пошуках смачного символу

Валентина Лимаренко припускає, що туризм після пандемії знизився на 30%:

«COVID-19 дуже вдарив по економіці регіону, по самих підприємцях, зайнятих у сфері туризму, тому що без туристів, без доходу виживати було важко. А ще важче було зберегти колектив, який напрацьовується роками. Але не зважаючи на такі перешкоди не дуже багато підприємств закрилися повністю. Ринкові відносини тому і ринкові, що вони вимагають гнучкості. 

І саме пандемія багатьом учасникам туристичного ринку дала можливість переглянути свої напрямки розвитку, щось застаріле відкинути, а щось нове та більш інноваційне впровадити, щоб турист захотів їхати до Сходу України. Коли навесні проводилася чергова інвентаризація туристичних ресурсів по громадах — відсотків, приблизно, лише 10 закрилися і не планують відновлюватися».

До речі, зараз у Донецькій та Луганській областях активно розвивається крафтове виробництво харчових продуктів. «Східний Варіант» багато пише про такі історії.

«Насправді, туризм — це економіка. Ті підприємці, які займаються готельним, харчовим бізнесом, бізнесом обслуговування поєднують у своїй роботі насправді декілька напрямків бізнесу одночасно. Наприклад виробники-бджолярі в Олександрівській територіальній громаді або в Мангушській, де ти можеш одразу відпочити та скуштувати ті продукти, які тільки що були зібрані.

Якщо говорити про крафтових виробників сиру, то тут можна і до екскурсії долучитися, і в майстер-класі взяти участь і, звичайно ж, скуштувати найсмачніші сири від сироварів Донеччини.
Саме такі люди є основною рушійною силою, яка дає можливість розвитку туризму в регіоні. Люди, що розвивають туризм на Донеччині, це той золотий фонд, яких я готова відстоювати у будь-яких обставинах і доносити їх історії успіху усьому світові», — розповідає Валентина Лимаренко.

В Україні за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України та компанії Google розробили проєкт «Автентична Україна». Проєкт висвітлює українську культуру з різних сторін. Від народного виконавського мистецтва й архітектури старовинних дерев’яних церков — до кубофутуризму та унікальних історичних предметів. 

«Автентична Україна» — це яскравий приклад цифрових можливостей для збереження культурної та історичної спадщини. Протягом року Міністерство культури, молоді та спорту України за підтримки Google Україна працювала над створенням віртуального культурного простору. 

Ми маємо нагоду вже сьогодні гостей Східної України почастувати голяшкою по-донбаськи, гречаниками, окрошкою, а південна частина регіону — грецькими чебуреками (чир-чир). 

І це ще не все. В регіоні у кожній громаді завдячуючи Донецькому обласному навчально-методичному центру культури та управлінню культури та туризму ДонОДА ведеться дослідницька робота в громадах. І вже скоро автентична культурна спадщина Східної України поповниться стародавніми-новими стравами, об’єктами, піснями чи обрядами.

Ще хотілось би відзначити у цьому напрямку роботу пошуково-дослідницького центру «Заграйярочка» Волноваського району, який власноруч досліджує подібні матеріали та пропонує їх відвідувачам як відновлені чи то експонати, чи то обряди, чи навіть традиції з випікання хліба.

Туристичні магніти Донеччини

Цього року ДАРТ розширив перелік туристичних магнітів Донецької області. Публікуємо повний перелік.

Місто Святогірськ та НПП «Святі Гори» — національний природний парк, одне з найпопулярніших місць на Сході України для релігійного, активного та екологічного туризму. Розташований вздовж берегів річки Сіверський Донець. Святогір’я вже достатньо давно завоювало собі репутацію зелених легенів регіону та має назву — Донецька Швейцарія.

Соляні шахти Соледару, де на сьогодні відкрито два туристичних маршрути. Перший включає спелео-санаторій, де можна відпочити та оздоровитись. Другий маршрут — історичний, в якому можна дізнатися про секрети видобутку солі від самого його початку, тобто понад 100 років назад.

Ще до цього маршруту соляною шахтою включено діюча церква з алтарем, де і сьогодні у великі церковні свята проводять службу. І все це, до речі, близько 300 метрів під землею серед соляних пластів родовищ ще з прадавнього доісторичного моря.

Ще одне цікаве і широко відоме місце — завод ігристих вин «Артвайнері» у м. Бахмут.

Замовивши екскурсію, можна дізнатись повний цикл виробництва вина, побачити понад 3,5 мільйони запасів пляшок вина одночасно, побачити на власні очі роботу ремюерів, які проводять до 80 тисяч поворотів пляшок за зміну, відвідати захоплюючу екскурсію гіпсовими штольнями заводу, що знаходиться на глибині 72 метрів під землею.

Білокузьминівські крейдяні скелі розташовані у 8-9 км на південний схід від міста Краматорськ в селі Білокузьминівка Костянтинівського району. Саме ці крейдяні скелі є унікальною геологічною пам’яткою природи — «Скелеподібне відслонення верхньої крейди». 

Вік відслонення складає приблизно 90 млн років. Ці гори утворилися внаслідок вітрової та річкової ерозії. На поверхні багато ніш. Серед відкладень крейди зустрічаються шматочки кременя. А стоянка первісної людини, знайдена неподалік, свідчить, що в давні часи люди використовували цей мінерал для вироблення знарядь праці. 

А ще це одна із найвідоміших селфі зон Донеччини, яка відома вже не лише в Україні, а й за її межами.

П’ятий магніт — заповідник «Кам’яні могили», що знаходиться у селі Назарівка, Нікольської ТГ. Кам'яні Могили — це гірська країна в мініатюрі, яка дуже вдало контрастує з навколишніми степами своєю величною монументальністю. Тут можна побачити невеликі гроти, мальовничі долини та кам’яних баб — охоронців вічності.

Саме тут, в місцевих джерелах, виявлена найсмачніша вода в Приазов'ї. Ця місцевість бадьорить і заряджає відвідувачів цілющою енергетикою, чарує незрівнянними ароматами та незайманістю степових трав.

У 2021 році Маріуполь став Великою культурною столицею України, завдячуючи підтримці Українського Культурного Фонду. І це стало поштовхом для того, щоб Маріуполь визнали ще одним туристичним магнітом Донецької області

Наступний магніт — регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик». Час, коли ти зупиняєшся в моменті, чуєш себе, свої почуття і думки… Це можливо тільки посеред природи. Бо вона не квапиться, вона просто існує. І ми існуємо разом з нею, обмінюємось енергетикою, наповнюємось натхненням. Від лісу приходить енергія спокою, від степу — енергія свободи, від води — руху вперед. І саме в парку можна наповнитися енергією всіх цих стихій та йти назустріч новим викликам життя.

А ще в парку є ділянка — геологічна пам’ятка природи «Дружківські скам’янілі дерева», яка представляє особливу цінність як унікальне оголення залишків скам’янілих дерев у пісковиках.

Цей заповідний об’єкт увійшов до переліку найвизначніших геологічних пам’яток природи України. Характерна риса скам’янілих виходів — наявність потужних шарів пісковиків з останками скам’янілих древніх рослин. Вік цих виходів близько 295 — 300 млн років, а назва походить від останків древніх рослин — араукарій.

Ще один туристичний магніт було додано у 2021 році — це Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та М.О. Корфа.

Відкривши двері меморіального музею-садиби, ви потрапите у світ двох видатних людей: драматурга, письменника, режисера та видатного діяча народної освіти ХIХ століття, вченого-педагога. Саме у цьому будинку навіки поєднані освіта та культура.

Біля будівлі вас зустріне 100-річний каштан. В експозиціях ви ознайомитеся з еволюцією ручки, посидите за партою ХIХ століття; побачите рідкісні театральні та особисті речі. 

Але це ще не все. Цьогоріч було презентовано результати проєкту «Від фантома до реальності. Крок другий». Відвідувачі тепер мають змогу долучитися до інтерактивної експозиції по підручнику ХІХ ст. «Наш друг», який розробив М.О. Корф для учнів земських шкіл, ознайомитися з досвідом розробки та створення інтерактивної експозиції, та власне побувати в музеї не лише наживо, а й ознайомитися з сучасним рішення — відвідати віртуальну подорож до музею В.І. Немировича-Данченка та М. О. Корфа створеної студією «Travelbox VR».

До речі, нещодавно «Східний Варіант» писав про наміри ДАРТ організувати тури Україною для мешканців тимчасово окупованих територій. На думку голови агентства Мар’яни Олеськів, це б могло допомогти реінтеграції людей з ОРДЛО в орбіту України. Поки що про проєкт майже нічого невідомо, але Валентина Лимаренко розповіла, що робота над ним дійсно ведеться:

«На туристичному фестивалі “Мандруй Україною”, що відбувався до 30-ї річниці Незалежності України у м. Київ, у музеї просто неба — Пирогово, говорили про те, щоб систематизувати існуючі та розробити нові туристичні маршрути Україною, після чого вони будуть включені у єдиний перелік, який розробляє ДАРТ. В цьому році підпорядкування ДАРТу змінилося з Мінкульту на Мінінфраструктури, тому зараз такий триває невеликий перехідний період. Але ця ідея у них таки на контролі, і я думаю, вже в наступному році вона буде здійснена», — резюмує Валентина Лимаренко.

Фото на обкладинці: Клебан-Бик Регіональний Ландшафтний Парк