Тетяна Жук
Цифрова реінтеграція. Як Дія допомагає переселенцям і мешканцям ОРДЛО та чого очікувати далі
Зараз українці можуть зберігати у застосунку довідку ВПО, а також подати заяву про намір отримати пільговий іпотечний кредит. «Східний варіант» дізнався, як розшириться функціонал послуг у майбутньому та що про Дію думають переселенці.
У 2019 році президент України Володимир Зеленський анонсував «державу в смартфоні». Всі послуги мали б поступово перенестись в онлайн-режим, а громадяни України могли б назавжди забути про черги, бюрократію та корупцію. Важливо, що цифровізація торкнулась і послуг для ВПО.
Ми розібрались, чи сприяє «держава в смартфоні» реінтеграції та що про неї думають мешканці Донеччини та Луганщини.
Послуги на Дії доступні всім громадянам України
На сьогодні усі послуги, що наявні у Дії, є доступними для внутрішньо переміщених осіб нарівні з усіма громадянами України. Окрім того, є послуги, орієнтовані виключно на ВПО — це, наприклад відображення довідки ВПО в мобільному застосунку Дія.
У Міністерстві цифрової трансформації наголошують, що довідка в електронному вигляді має таку ж юридичну силу, як і паперова.
«Якщо при наданні публічної послуги потрібна довідка ВПО, то особа має право пред’явити електронну довідку в Дії, або надати копію цієї довідки через мобільний додаток, і жодний суб’єкт надання такої послуги не має права вимагати від заявника паперовий документ або його паперову копію», — зазначає державна експертка нормативного реінжинірингу електронних послуг директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України Ніна Попова.
Вона також підкреслює, що електронна довідка має більший рівень достовірності, аніж паперова, оскільки перевірка даних е-довідки здійснюється за допомогою електронного ідентифікатора — QR-коду, штрих-коду, цифрового коду, що дозволяє в режимі реального часу отримати підтвердження з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
В установах, що надають послуги переселенцям, має бути можливість отримання електронної копії такої довідки. Але для повноцінного функціонування електронного шерінгу документів через Дію потрібно налаштування системи з боку надавача послуги. Тобто, працівники, наприклад, центру зайнятості або податкової служби, не мають права вимагати у переселенця принести паперову довідку для подачі документів.
Також ВПО через портал Дія можуть подати заяву до Держмолодьжитла про намір отримати пільговий іпотечний кредит на житло (кредит на житло під 3%).
«Це дуже зручна електронна послуга в три кроки, що здійснюється за декларативним принципом, з ідентифікацією особи, підтвердженням того, що вона і члени її сім’ї є внутрішньо переміщеними особами, що забезпечує якісне, коректне і прозоре наповнення реєстру кандидатів без ручного втручання і корупційних ризиків для подальшого справедливого розіграшу на отримання кредитів», — каже Ніна Попова.
До речі, цією послугою вже скористались 15 648 осіб, що складає 96% від усіх поданих заяв від громадян. Тобто, саме електронний варіант послуги має найбільший попит.
Окрім того, з червня цього року мешканці тимчасового окупованих територій можуть скористатися сервісом єМалятко на Порталі Дія, яким користуються 89% батьків України.
«Це сервіс, який дозволяє за однією заявою зареєструвати новонароджену дитину онлайн. Вже зараз через єМалятко можна замовити українське свідоцтво про народження, якщо дитина народилася на території АР Крим або в окупованих районах Донецької чи Луганської областей», — уточнює Ніна Попова.
Далі — більше
У майбутньому перелік електронних послуг для ВПО розшириться. Зокрема, можна буде в онлайні подати заяву на призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк (у разі відсутності змін, що впливають на її призначення) та заяву про припинення виплати грошової допомоги.
Як пояснює Ніна Попова, на сьогодні внутрішньо переміщені особи навіть при відсутності змін, що впливають на призначення грошової допомоги, вимушені подавати повний пакет документів, фактично дублюючі інформацію, що вже є у розпорядженні органу соцзахисту населення. Це протирічить основним принципам у сфері надання публічних послуг і є зайвим навантаженням на людей.
«Ми скасовуємо цей механізм і надаємо можливість особі не дублювати дані, а просто ініціювати продовження послуги, на яку вона має право», — зазначає експертка Мінцифри.
Також у майбутньому через Портал Дія можна буде змінити місце проживання або перебування ВПО. Зараз для цього потрібно подавати заяву особисто через орган соцзахисту населення. Хоча сама послуга не потребує якогось підтвердження, тому у Мінцифрі вважають логічним її переведення в е-формат.
Але, мабуть, найголовніше — це впровадження «дистанційної ідентифікації» особи, що дозволить віддалено ідентифікувати особу для подовження процедури соціальних виплат, в тому числі й пенсій.
Тобто у майбутньому будь-який пенсіонер може пройти ідентифікацію через смартфон.
Але для цього потрібно мати Дія.Підпис у мобільному застосунку Дія, що доступний при наявності біометричного документа — ID-картки або закордонного паспорта, дані яких знаходяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР).
«Розпізнавання обличчя особи здійснюється шляхом порівняння фотозображення особи, створеного нею за допомогою мобільного застосунку Дія, з відцифрованим образом обличчя відповідної особи, переданим з ЄДРР засобами єдиної інформаційної системи МВС до мобільного застосунку Дія», — пояснює Ніна Попова.
За її словами, Мінреінтеграції та Мінцифри спільно вже розробили проєкт постанови Кабінету Міністрів України, що прирівняє віддалену ідентифікацію через Дія.Підпис до фізичної.
«Цей механізм покликаний стати елементом удосконалення процесу виплати пенсій та грошової допомоги шляхом запровадження віддаленої ідентифікації їх одержувачів без їх особистої присутності, що й дозволить скористатися послугами заявнику незалежно від фактичного місцезнаходження», — підкреслила експертка.
На сьогодні застосунком Дія користуються 6,5 мільйонів українців, серед яких 201 143 — мають статус ВПО.
Впровадження електронних послуг для ВПО на Порталі Дія реалізується в рамках проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні (Проєкт підтримки Дія)», що впроваджується ПРООН в Україні за фінансової підтримки Швеції.
Також партнерами Мінцифри у цьому напрямку є Мінсоцполітики та Мінреінтеграції.
Думки користувачів розділились
«Східний варіант» поговорив з різними людьми, щоб дізнатись, чи використовують вони Дію для своїх цілей і як оцінюють застосунок.
Думки переселенців різні. Дехто каже, що був приємно здивований функціями застосунку і платформи, дехто жаліється, що хоча сама Дія непогана, але держоргани, з якими доводиться працювати, не готові приймати електронні документи.
«Держоргани як були “совковими”, так і залишились. Їм потрібні папірці за будь-яку ціну. Реєструєшся у Дії, наприклад, як безробітний, а все одно потрібно йти у центр зайнятості з документами. А сама Дія допомогає, не потрібно показувати паспорт на блокпостах на мирній території, можна показати зображення у смартфоні», — ділиться переселенка з ОРДО Наталія.
Інші заперечують, мовляв, у держустановах все відбувається швидше, ніж у Дії.
«Подали заявку через Дію на виплати. У результаті у програмі заява все ще в обробці, а при зверненні до УСЗН з'ясувалося, що вона вже два дні як успішно схвалена, — розповідає переселенець з ОРЛО на умовах анонімності. — Конкретно в темі переселенців «Дія» взагалі ні про що. Та й мені це не знадобилось, дякувати Богу, у нас в районі УСЗН адекватне. Розкажуть, покажуть, пояснять, дадуть перелік документів, зразки, контактні номери».
Ті ж, хто подавав заяву про намір отримати пільговий іпотечний кредит на житло, залишились задоволеними.
«Все було зроблено дуже швидко, хоча я спочатку сам не довіряв електронним системам. До того ж в мене був попередній неприємний досвід подачі заяви через сайт Держмолодьжитла. Сайт перестав працювати, очевидно, через наплив користувачів. Я думав, щось подібне очікує й у Дії, але обійшлося», — розповідає переселенець Борис, що подавав заяву на отримання пільгового іпотечного кредиту.
Втім, чоловік зазначає, що були й ті, хто не зміг подати. Він та інші переселенці обмінюються інформацією про стан подання у тематичних переселенських чатах.
«Я думаю, що вони просто самі не розібрались. Таке буває. Тому в нас дуже багато людей все ще полюбляють подавати документи безпосередньо у держустановах, оскільки можна уточнити прямо на місці, як заповнювати та що заповнювати», — робить припущення Борис.
«Зламати можна все»
Основна ж претензія до Дії — безпека особистих даних. Деякі співрозмовники «Східного варіанту» відверто казали, що не встановлять собі застосунок, оскільки бояться, що база даних буде злита за гроші.
У травні минулого року через телеграм-бот було злито 26 млн водійських посвідчень з фото та іншими особистими даними. Згодом з’явились чутки, що до цього нібито причетна Дія.
Але на сторінці Міністерства цифрової трансформації у Фейсбуці цю інформацію спростували та заявили, що сама Дія не має бази даних і не зберігає подібну інформацію. А аналіз даних показав, що інформація злитих баз даних вже давно була доступна, оскільки раніше була злита база даних ПриватБанку.
Експерт школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов зазначає, що стовідсоткової безпеки не існує, оскільки технічна можливість щось зламати є завжди.
«Це питання складності та грошей. Якщо на викрадення даних витратити 100 тисяч доларів і при цьому заробити надалі на цих даних 101 тисячу доларів, цим будуть займатись. Якщо вартість злому мільйон, то цим ніхто не буде займатись», — пояснює Павло Бєлоусов.
Він каже, що чим більше буде розширюватись діапазон послуг, які надає Дія, тим більше схем будуть вигадувати зловмисники. А от чи вдасться втілити ці схеми в життя — велике питання. Все залежить від того, наскільки персональні дані українців цінні та чи потрібні вони комусь.
Експерт рекомендує вже зараз подбати про майбутнє і прив’язати SIM-карту до паспорта, оскільки у Дію можна зайти через Bank-ID. А доступ до вашого Bank-ID зловмисники можуть отримати через онлайн-банкінг. А до нього доступ буде отриманий через дублікат SIM-карти.
Сам Павло Бєлоусов використовує Дію ще з часів бета-версії та вважає, що цифровізації є позитивним трендом, до якого так або інакше прийдуть усі.
Тому, підсумовуючи, варто зазначити, що перехід в онлайн дарує безліч можливостей, але при цьому може нести небезпеку. Захист персональних даних — це турбота не лише держави, а й кожного особисто.
***
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
79486
