Кераміка віком 5 тисяч років, найдавніше зброю та інструменти ... Чим здивує новостворений музей і як можна доторкнутися до історії — дізнався «Східний варіант».
Юрій Михайлович Бровендер — доктор історичних наук, професор кафедри історії та археології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. В експедиціях він бере участь вже понад 40 років. І саме завдяки його ініціативі було створено перший в місті музей археології.
«Музей був відкритий 6 жовтня 2020 року до сторіччя нашого університету. Сама ідея створення археологічного музею з'явилася в період проведення археологічних практик. Щороку студенти першого курсу спеціальності “Історія і археологія” беруть участь в археологічних дослідженнях. Практика є обов'язковим моментом навчального процесу. Кілька сезонів дослідних робіт дозволили накопичити такий обсяг джерел бази, який вже диктував необхідність презентації», — пояснює професор.
Команді істориків і археологів хотілося, щоб була можливість презентувати експонати й іншим охочим. Тоді й виникла ідея створення музею. Також професор звернувся до людей, поціновувачів старовини.
«Є така категорія людей, яка любить побути на природі, подихати повітрям, ну і знайти щось таке, що пов'язане зі старовиною. І ось таких людей чимало. Я звернувся через Facebook, через знайомих. І мені передали чимало матеріалів», — говорить Юрій Михайлович.
Мета створення музею не обмежується тільки презентацією матеріалів археологічних розкопок. У планах у професора і його колег є також організація безпосередньо в музеї навчального процесу (лекцій, семінарів), а, крім того, і наукових конференцій.
«Музей буде введений в систему освітнього процесу. Тут можна проводити заняття. Адже неможливо студента познайомити навіть з основами археології, просто читаючи лекцію. А тут за допомогою діапроєктор є можливість показувати презентації різних археологічних об'єктів і познайомити студентів з методикою проведення досліджень», — ділиться з нами доктор історичних наук.
Юрій Михайлович уточнює, що будь-хто охочий, присутній на презентації раніше, міг підійти та доторкнутися до кераміки, якій 5 тисяч років, сокири або ножа, які були знайдені студентами в розкопках. Такий же підхід планують ввести й в програму музею, щоб у відвідувачів була можливість доторкнутися до знахідок.
«Коли люди знаходяться в музеї, зазвичай доглядачі традиційно говорять “Руками не чіпати”. А ось на таких презентаціях є можливість доторкнутися до експоната, так би мовити, безпосередньо доторкнутися до старовини. І, як правило, в учасників таких презентацій відчуття непередавані!» — ділиться з нами професор.
іля с. Борівське на ґрунтовій дорозі один з місцевих жителів побачив керамічну амфорну ручку. Він почав підчищати навколо неї. Знайшов і інші уламки. Зібрав і приніс пакет обламаних фрагментів кераміки в університет Юрію Михайловичу.
«Ми склеїли уламки, відреставрували. Вийшла половина амфори. А в Попаснянському районі житель с. Нижня при ритті колодязя знайшов уламки старовинного керамічного посуду і людські кістки. Я виїхав. І дійсно, там була яма, забита матеріалом: уламки кераміки, кахлі, різні металеві предмети. Крім того, там були знайдені й людські кістки. Антропологи визначили їх як жіночі. Я фахівець з бронзового віку, тому матеріал відвіз фахівцям з пізнього середньовіччя, саме цим періодом був представлений керамічний матеріал. На думку дослідників, виявлений матеріал датується 17-18 століттям — часом, близьким до документованого часу заснування с. Нижня», — ділиться з нами професор.
Експозиція, зібрана за 2 роки, ілюструє всі історичні етапи розвитку Луганщини. Юрій Михайлович уточнює, що назва «Дике поле» — це всього лише алегорія, яка була введена іноземцями в середині 17-го століття. Диким полем називали наші місцевості, не тому, що тут ніхто не жив, а тому що «земля незнана», не орана.
«Це степові простори. Тут більшою мірою жили кочівники. Ланцюг історичного розвитку тут ніколи не переривався починаючи з кам'яного віку (150 тис. років). Різниця в тому, що в деякі періоди тут був демографічний сплеск. Так було і в бронзовій добі.
Наприклад, дуже багате цінними знахідками с. Капітанове. Це ціла агломерація поселень бронзової доби й своєрідна факторія. Через Капітанове проходив торговий шлях. 3,5 тис. років тому там здійснювалися торжища не тільки металевими зливками, але і металевими виробами. Туди приїжджали купці як з Дону, так і з Дніпра. Також Капітанове унікальне тим, що воно дає максимальну кількість орнаментованої кістки, виконаної в Карпато-Мікенському орнаментальному стилі», — говорить археолог.
Панно в музеї ілюструє знайдене в Капітановому навершя жезла — клейнод. Виконано клейнод з кістки в Карпато-Мікенському стилі. На ньому зображений складний геометричний орнамент — мікрокосм (космічний порядок).
Археологічні розкопки щороку поповнюються і поповнюватимуться далі. Зараз команда істориків і археологів університету готує мапу: наносять на мапу предмети, які були передані, описують їх.
«Ми плануємо в кінці цього року видати каталог випадкових знахідок на території Луганської області. Думаю, за кілька років ми відчуватимемо необхідність вже в новому приміщенні, оскільки матеріал йде і йде до нас. Бюджет для створення музею виділено керівництвом університету. Матеріальні ж витрати під час практики несуть студенти. В університету, на жаль, немає таких коштів. Якщо нам вдасться знайти спонсорів, це дасть можливість виїхати групою на найцікавіші археологічні об'єкти (а їх, повірте, чимало на Луганщині), розв'язати питання з новим приміщенням для музею. Якщо хтось із бізнесменів хоче підтримати нас, ми приймаємо таку допомогу», — ділиться з нами Юрій Михайлович.
Якщо ви знайшли річ, яка виглядає старовинною й коштовною, не залишайте її припадати пилом вдома. Варто показати її місцевим археологам, історикам, звернутися в музей, якщо такий є у вашому населеному пункті. Навіть непоказний уламок, знайдений в землі, може виявитися частиною древньої амфори. За допомогою цих маленьких штришків можна реконструювати й сам процес.
Знайдені старожитності — це наукове надбання, а не спосіб наживи. Вирвана річ з археологічного об'єкта — це злочин.
Музеї дозволяють доторкнутися до історії. Тому цінителям старожитностей буде корисно і цікаво відвідувати ці установи. А ті, хто хоче спробувати себе на ниві археології, можуть взяти участь в польових дослідженнях або пов'язати своє життя з цією дисципліною, вступивши на відповідну спеціальність.
Якою буде вступна кампанія для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій? У які українські заклади вищої… Read More
Рибалкін Володимир Миколайович родом з Донеччини. Учасник АТО, активіст та волонтер. Відомий як журналіст-антикорупціонер та… Read More
5 травня 2014 року в Бердянську був створений батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Азов».… Read More
Олексій Алчевський — український банкір, фінансист-реформатор, промисловець, меценат, засновник гірничих і металургійних підприємств на Донеччині… Read More
25 квітня Верховна Рада України проголосувала за закон «Про внесення змін до Кодексу законів про… Read More
Випадки насильницьких зникнень та свавільних затримань українців на тимчасово окупованих територіях стають все більш масовими… Read More
This website uses cookies.