Тетяна Жук
Камені в вікно і підпали машин. Чому на Донбасі почастішали погрози активістам і як з цим боротися
Нещодавно на Луганщині стався напад на офіс активістки, яка виступає проти закриття в Рубіжному санаторної школи для хворих на сколіоз дітей. На жаль, останнім часом таких випадків стає все більше. Дізналися, що відбувається і де шукати захист постраждалим
З початку року в Луганській області почастішали випадки погроз місцевим громадським активістам. За неповних чотири місяці дослідники Центру прав людини ZMINA зафіксували три випадки переслідування громадських об'єднань. І всі ці випадки сталися в Рубіжному. Один з останніх — активістці Анні Соколовій розбили каменем вікно в офісі, а поліція, за словами жінки, відмовилася розслідувати цей інцидент.
«Східний варіант» поговорив з Анною про те, що трапилося і згадав всі гучні випадки тиску на активістів в Донецькій і Луганській областях за останні роки. А ще — підготував інструкцію, що робити в подібних випадках.
Розбили вікно перед мітингом
Анна Соколова почала активну громадянську діяльність майже рік тому, коли вона та інші батьки учнів Рубіжанської обласної санаторної школи для дітей, хворих на сколіоз, дізналися про закриття навчального закладу. Батьківський комітет вирішив боротися за єдину в області подібну школу, оскільки вона адаптована під навчання дітей зі сколіозом — в школі є реабілітаційні кабінети, басейн, власна котельня, недавно було проведено ремонт в їдальні.
Разом вони писали кілька звернень до міської та обласної влади, проводили батьківські збори. Запросили туди й голову області Сергія Гайдая, який 16 березня видав розпорядження про закриття школи та передачі будівлі на баланс Луганської обласної клінічної лікарні.
2 квітня батьки провели мирну акцію — ходили по пішохідному переходу і таким чином на деякий час перекрили рух автомобілів. Напередодні в офісі Анни, який знаходиться на другому (!) поверсі, розбили вікно. Крім того, невідомі розбили вікна в сусідньому приміщенні.
«Я написала заяву в поліцію. Але поліція поставилася до цього досить прохолодно», — каже Анна.
За її словами, в поліції сказали, що ніхто її справою займатися не буде, тому що в ній немає складу кримінального злочину. Але заяву прийняли.
Камінь, яким судячи з усього розбили вікна, так і залишився між віконними рамами. Поліція його не вилучила.
Через кілька днів з Анною зв'язалися співробітники поліції, і висунули звинувачення за статтею 185-1 адміністративного кодексу (Порушення порядку організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій) і за статтею 139 (Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення). Водночас правопорушень з боку громадян під час протесту не зафіксували, повідомила Суспільному прессекретарка Луганської поліції Тетяна Погукай.
Анна вважає, що інцидент з розбитим вікном ініціювала влада, якій заважає боротьба Анни та інших батьків.
«Оскільки я протягом року борюся з владою, то, звісно, я роблю висновок, що це було розпорядження влади. Я критикую голову області, я критикую в.о. директора школи. Я на нашого директора школи написала чотири заяви в поліцію щодо тих правопорушень, які вона у своїй діяльності робить. Жодного розслідування за моїми заявами немає», — додає Анна.
Попри все вищесказане, вона готова відстоювати школу і далі.
«На мене абсолютно не вплинуло це. Вони, може, думали, що перед ним жінка, яка злякається або передумає. Я абсолютно не збираюся припиняти боротьбу. Вони цим мене розлютили ще більше, але ніяк не зупинили», — резюмує активістка.
Спалах агресії
Цей випадок в Рубіжному не єдиний. Раніше антикорупційна активістка Ольга Феленко повідомляла про те, що на неї напав місцевий міський голова Сергій Хортів в його приймальні. Він відштовхнув її та відібрав телефон.
Ще одному антикорупційному активісту і блогеру, керівнику ГО «Антикорупційний регіональний фронт» Валерію Харчуку невідомі підпалили одну машину, а другу облили кислотою.
Дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова каже, що за обома випадками є заяви в поліцію, йде розслідування.
«Цього року, крім інцидентів в Рубіжному, ми зафіксували в березні інцидент в Слов'янську. Спроба підпалу будинку активіста ініціативи “Громадський контроль Слов'янськ — Краматорськ” Артема Соценка», — коментує Анна Москвичова.
У 2020 році ZMINA фіксувала чотири окремих інциденти переслідування активістів.
«У березні ми зафіксували факт усних погроз профспілковому активістові та представнику Української Гельсінської групи з прав людини Володимирові Єльцю в Торецьку. Він не звертався в поліцію після цього. Але він записав відеозвернення, де розповів про погрози та після цього, за його словами, вони припинилися», — розповідає Москвичова.
У червні 2020 го в Бахмуті невідомі підпалили автомобіль активіста Сергія Фісуна.
«Восени ми зафіксували дві спроби перешкоджати проведенню заходів в арт-платформі ТЮ в Маріуполі з боку ультраправих. Але зірвати заходи їм не вдалося, тому що тут якраз навпаки, добре спрацювала поліція і надала охорону арт-платформі», — коментує Москвичова.
А ще в жовтні був інцидент в Лисичанську. Невідомі розбили автомобіль активістки Східної правозахисної групи Віри Ястребової.
«Потім вона також повідомляла про погрози, які надходять і їй, і на сторінки організації від невідомих осіб. Ми писали запит в поліцію, поліція у відповідь повідомила, що інцидент про машину розслідується як крадіжка. Тут можна говорити про те, що кваліфікація якась дивна», — каже експертка проєкту ZMINA.
Крім того, Донеччина ще не прийшла до тями після вбивства у 2019 році активіста з Бахмута Артема Мірошниченка. На Артема напали вночі та побили, після чого чоловік помер в лікарні, не виходячи з коми. У цій справі йде судовий процес, є двоє підозрюваних — Микола Барабаш та Олександр Баришко.
Вбивство Артема Мірошниченка стало резонансним і обговорювалося далеко за межами Бахмута. За однією з версій на нього напали через те, що Артем розмовляв українською мовою.
Як захистити себе?
Якщо вам надсилали загрозливі повідомлення в соціальних мережах, намагалися підпалити автомобіль, офіс або будинок, загрожують вашій родині або вже є факти псування майна, не потрібно зволікати. Ранні дії допоможуть в майбутньому.
🎙 Виступіть із заявою в соціальних мережах.
Напишіть пост або запишіть відеозвернення. У заяві в хронологічному порядку викладіть факти погроз або нападів і поясніть, що ви відчуваєте. Також розкажіть про те, чи зверталися в поліцію і чи плануєте надалі. Відкрите звернення приверне увагу ЗМІ та правозахисних організацій. До того ж суспільна увага стимулює слідство.
📸 Фіксуйте погрози та події.
Ретельно фіксуйте всі погрози, починаючи зі скріншотів повідомлень в месенджерах і закінчуючи фотографіями та відео зіпсованого майна. Без згоди можна вести фото-, відеознімання службових, посадових чи публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування при виконанні ними своїх посадових обов'язків.
✍️ Пишіть заяву в поліцію.
«Дуже важливо, щоб інцидент був зафіксований поліцією, навіть якщо на думку активіста він був незначним. Тому що якщо потім активісту потрібна буде державна охорона, якщо ситуація буде загострюватися, тоді така фіксація інциденту може допомогти цьому активісту», — радить Анастасія Москвичова.
🤝 Зверніться до правозахисників.
У різних громадських правозахисних організаціях працюють юристи, які проконсультують і скоординують вас в діалозі з правоохоронними органами. Ось перелік таких організацій, що працюють, зокрема й на сході України:
📌 Українська Гельсінська спілки з прав людини
📌 Схід SOS
Читайте також:
Полтора года без приговора. Будут ли наказаны убийцы Артёма Мирошниченко?
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
721
