У перші дні березня минулого року техніка росіян їхала і вдень, і вночі на Старобільськ: спогади жительки Луганщини

Село Веселе Луганської області одне з перших відчуло на собі повномасштабну війну та окупацію. Саме туди наприкінці лютого 2022 року зайшли величезні колони танків, які дислокувалися у селі тижнями.

Про це пише Східний Варіант.

Жителька села Веселе розповіла Східному Варіанту, що у населеному пункті стояло не менше 100 одиниць техніки російських загарбників. 

Повний матеріал читайте тут: "Тіла людей лежали на дорозі місяць": переселенка з Луганщини про окупацію рідного села.

"Вони приїхали й сказали, що наша сторона, українські захисники, можуть дати "отвєтку", тому населений пункт нібито сильно постраждає. Росіяни сказали, що дають нам пів години на евакуацію по так званому "зеленому коридору", але тільки в сторону росії. Ми виїхали з села, але, звісно, що не в росію. Нас прийняли люди у селі під Марківщиною", — каже жінка.

Також вона згадує, що для їхньої "евакуації" "коридором" росіяни обіцяли навіть дати автобус, але, звісно, що нічого не надали.

"Росіяни так налякали місцевих, що всі, у кого була можливість, почали виїжджати. Ми навіть бачили, що багато людей йшли пішки в надії, що хтось підбере їх по дорозі", — розповідає жителька села.

Дорогою на Марківщину, жінка з дітьми спостерігали, як російський бензовоз зламався по дорозі в сторону Старобільська. І російські окупанти просто покинули його на трасі.

"Сусід мені розповів пізніше, що наш місцевий житель, поки росіяни десь їздили, підігнав трактор та повіз той бензовоз у село. Там вони розділили бензин та й потому", — сміючись, розповідає переселенка.

За словами жінки, коли повернулася назад у своє село, то вже почала планувати, як виїхати з окупації, бо "руський мир" докорінно змінив життя селян.

"У перші дні березня 2022 року військова техніка росіян їхала і в день, і в ночі на Старобільськ. Магазини всі були зачинені й купити продукти було ніде, не кажучи вже про медикаменти. Наші фермери та підприємці роздавали безкоштовно молоко, хліб, макарони та інші вироби, які виготовляли самі. Згодом, почали продавати свою продукцію. Приїжджали й прямо з машини реалізовували сир, крупи, молочку за високими цінами", — згадує жінка.

Читайте також: "Я не даю ворогу себе перемогти": історія переселенки з Луганськ.

А ще: "Ми обов'язково визволимо Луганщину": інтерв'ю з головою Луганської ОВА Артемом Лисогором.