"Наша перемога повинна бути дієвою": Павло Кириленко про ситуацію на Донеччині та загрози на фронті

Війна на Донеччині розпочалась весною 2014 року. Саме тоді населення вперше почуло вибухи та ховалось від ворожих обстрілів. Минулого року вторгнення почалось з новою силою, армія рф несла ще більшу розруху та смерть.

Східний Варіант поспілкувався з начальником Донецької обласної військової адміністрації (ОВА) про допомогу людям за минулий рік, про нові виклики та майбутнє області після перемоги України.

— Якщо говорити про початок 2022 року, про січень, який був останнім більш-менш спокійним місяцем для Донеччини, які взагалі були плани з розвитку регіону, якби не було повномасштабного вторгнення? 

— Напрямків було декілька. Це державні програми. Це програма Президента України “Велике будівництво”. Донеччина була активним її учасником. Відбудовувалась цивільна інфраструктура.

До 24 лютого відбувалось відновлення та осучаснення Донецької області як одного з ключових промислових та щільно населених регіонів країни.

До 24 лютого 2022 року на Донеччині проживало понад 1 млн 600 тисяч осіб. Звичайно, активні бойові дії з 2014 року додавали роботи міській та обласній владі, нашим військовослужбовцям. Але розвиток Донеччини йшов великими темпами й точно не відрізнявся темпами й охопленням з іншими регіонами країні. І був лідером, це точно.    

— Чи можете ви згадати момент, коли зрозуміли, що повномасштабна війна точно буде? Чи це було 24 лютого, чи може раніше?  

— Зрозумів 23 лютого, коли були постійні наради з керівництвом держави, з Офісом Президента. Крайня нарада у нас закінчилась десь біля першої години ночі вже 24 лютого. Я поїхав перепочити близько другої години, а о третій тридцять були перші удари по Донеччині. Були удари по аеродрому у Краматорську. З 23 на 24 лютого стало зрозуміло, що треба бути готовими бити ворога, бути максимально злагодженими, сконцентрованими,  скоординованими у нашій діяльності з військовими та цивільними.

— Яка робота велась Донецькою ОВА у перші тижні після повномасштабного вторгнення? 

— Найперше, це, звичайно, евакуація населення з лінії фронту. Це вивезення у безпечні міста все, що ми побудували та купили, — машини, механізми, заклади освіти, охорони здоров’я. Тобто максимальне переміщення та збереження потенціалу, як людського, так і матеріально-технічного.

Виконувались задачі оборони області, будівництва фортифікаційних споруд, комунікації з військовим командуванням задля стримування ворога та прийняття своєї участі для оборони регіону.  

— Яка допомога надавалась населенню протягом цього складного року? Які програми підтримки зараз діють для жителів області? 

— Так, це широкомасштабні програми, які започатковані нашими міжнародними партнерами. Це World Food Programme, це World Central Kitchen. Велика кількість продовольчих та гуманітарних програм, наприклад, Верховного комісара ООН, Програма розвитку ООН, Фонду ЮНІСЕФ. Це задля того, щоб налагодити системне постачання харчових продуктів, гігієнічних наборів та одягу населенню, яке проживає та перебуває на території області. Є постійна комунікація  з представниками цих програм, і я їм дуже вдячний за ту допомогу, яку вони надають.

— Щодо житлового питання та програми допомоги для мешканців Донецької області. Чи є такі напрямки роботи? 

— Ми розуміємо, що кількість зруйнованого житла – це тисячі багатоквартирних і приватних будинків. Йдеться про десятки тисяч багатоквартирних та приватних будинків. І ми розуміємо, що процес руйнування відбувається і зараз. Є населенні пункти, які фактично стерті з лиця землі. Це Маріїнка, Вугледар, Авдіївка, Торецьк.

Тому по житлу ми не зупиняємось.  Зараз максимально ефективно проходимо опалювальний сезон. Частково вмикається газопостачання громадам, які віддалені від лінії фронту.

Ціль зараз – це максимально зберегти житловий фонд і надалі вести ефективний облік частково пошкодженого або зруйнованого житла на території області, щоб надалі можна було скласти статистику і на рівні держави вже розробити план відбудови. Буде план відновлення країни, у який дуже чітко буде вписана Донеччина. Для цього треба фіксувати зруйноване або пошкоджене житло, а також розробляти алгоритм відбудови житла у населених пунктах,  і навіть цілісних населених пунктів. Для цього потрібен фаховий підхід. 

— Якщо говорити про евакуацію населення, які її результати після майже п’яти місяців роботи?

— Евакуація фактично розпочата з 24 лютого. Документально закріплена як “обов’язкова” вона була з 2 серпня. Але на момент ухвалення рішення про обов’язкову евакуацію три чверті населення області  було вже евакуйовано. Як я говорив, до 24 лютого у регіоні залишалось 1 млн 670 тисяч мешканців. Близько 100 тисяч виїхало за добу з 23 на 24 лютого. До липня місяця у регіоні залишилось не більше 350 тисяч мешканців. Можете уявити собі, наскільки ефективно, я вважаю, була проведена робота.

З поновленням газопостачання, електропостачання, теплового опалення кількість людей почала збільшуватись. Станом на зараз близько пів мільйона жителів проживає на території області.

Втім, статусні категорії населення, це діти без батьківського піклування та вихованці з дитячих будинків сімейного типу, фактично усі евакуйовані. Є діти, які проживають зі своїми батьками, без статусу “зі складними життєвими обставинами”. З ними продовжується інформаційна та розʼяснювальна робота щодо вивезення дітей. 

План евакуації, якщо формально до нього підходити, ми виконали на 200%. Якщо з моєї точки зору, як керівника, я продовжую наполягати на евакуації, тому що це збереження життя та здоров’я. Цей процес ефективний. Це дає результати – тисячі врятованих життів.

— Так, і мешканців області приймали спочатку у Хмельницькій області, потім у Тернопільській, Кіровоградській, Полтавській, зараз Черкаській. Чи можна сказати, що постійно ведеться комунікація з очільниками інших областей? 

— Так, ця комунікація проходить постійно, вона не припиняється. Це мої колеги, представники Уряду, Офісу Президента. Я їм дуже дякую за це. Ми чітко знаходимось у повній комунікації щодо евакуації дітей, родин з території Донеччини до того, як вони потрапляють в потяг, у той момент, як вони приїжджають, і тоді, коли їх розселяють. Запорукою цього є чітка та злагоджена комунікація. 

— І, звичайно, евакуація зараз продовжується і буде продовжуватись стільки, скільки необхідно?

— Так. 

— Щодо відновлення Донецької області. Зараз, зрозуміло, не можна побачити загальну картину руйнувань, і який бюджет для цього потрібен. Та чи ведеться сьогодні робота з планування відновлення Донеччини після перемоги України? Що буде відновлюватися в першу чергу? 

— По-перше, наша перемога повинна бути дієвою. Я вважаю, з підписанням усіх переможних документів. Буде це Акт капітуляції рф, або щось інше, це побачимо згодом. Але ці документи обов’язкові. Вони зможуть бути запорукою, що ворог не прийде знову і не почне руйнувати те, що ми вже будемо відновлювати.

Буде можливість розбудувати Донеччину з “нового аркушу”, зробити регіон більш сучасним, зручнішим, ефективнішим для життя та відпочинку мешканців. Це буде чіткий злагоджений план, який стоятиме на базисі та гарантії нашої безпеки після нашої перемоги. 

— Чи є країни світу, які вже виявили бажання допомогти Донеччині у відновленні після перемоги? Бо, як ми бачимо, є така практика з іншими областями країни. 

— Країни, яка повністю взяла б шефство, немає. Але у нас є міста-побратими з Польщі, Італії, Греції. Повірте, наші партнери не гірше нас розуміють, щоб відновлення перейшло на стадію реалізації, потрібні гарантії безпеки. І вони розуміють, що саме Донеччина сьогодні є ключовим форпостом, щоб зупинити та знищити ворога. Як казали, і я цієї думки також дотримуюсь, війна розпочалась на Донеччині, вона на Донеччині й завершиться активними наступальними діями та визволенням усіх окупованих територій. Крим не є вийнятком.

— Який зараз стан енергосистеми Донеччини? Наскільки складна ситуація? І як зараз відбувається процес її відновлення? 

— З енергосистемою ситуація є складною, втім повністю контрольованою. Звичайно, це завдяки нашим мужнім енергетикам, які працюють і вдень, і вночі, в залежності від складності пошкодженого об'єкта. І відновлення відбувається як по лінії фронту, так і в середині області по іншім містам. Бо обстріли відбувається по всьому регіону.

У нас є як внутрішня генерація, так і транзитне постачання електроенергії з інших регіонів. Тому зараз діють графіки погодинних відключень. Якщо ситуація ускладниться через обстріли, то застосовуються графіки аварійних відключень. Ця система є злагодженою. Зараз навіть з графіками відключень мешканці можуть бути з електрикою більшість годин на добу. 

— Чи можете ви надати прогнози для фронту на Донеччині? Чи вдасться окупантам зайняти нові позиції? Чи планують контрнаступи українських військових на цих напрямках? 

— Що стосується активізації дій ворога, вони відбуваються на Бахмутському та Соледарському напрямку з початку січня 2023 року. Один з ключових напрямків — Бахмутський. Ворог намагається оточити й надалі захопити місто. Наступними найгарячішими напрямками є Авдіївка та Вугледар, станом на зараз.

Тактика ворога зрозуміла. Вони зовсім не рахують людей та устилають поле бою тілами солдат. Це можуть бути приватні військові компанії, ПВК “Вагнер”, або збройні сили рф, або так звані сили “днр”. Але це усе людські ресурси, які ворог не рахує. 

Ми бережемо людей і чітко діємо по знищенню ворога. Ворог несе, повірте, чисельні втрати. Вони іноді в 5, 7, а іноді й 10 разів перевищують втрати ЗСУ по охоронних рубежах. І ми розуміємо, що ця боротьба приведе до звільнення окупованих територій. Звільнення без контрнаступальних дій неможливе. Це достеменно відомо і військовому командуванню, і Президенту України як Верховному Головнокомандувачу.

***