Артур Прихно
7 років війни й лише два вироки. Як розслідують воєнні злочини на Донбасі
Які є проблеми з розслідуванням воєнних злочинів та чому досі немає вагомого результату? «Східний варіант» послухав звіт та пояснення від керівника профільного департаменту в Офісі генпрокурора.
Люди, які постраждали від воєнних злочинів, чекають справедливого покарання для винних та нарікають на погану якість розслідувань таких справ. Раніше «Східний варіант» розповідав про те, що потерпілі мають боротися за такі розслідування.
В Офісі Генпрокурора погоджуються з недостатніми результатами роботи та мають своє пояснення цьому. Про нього розповів начальник департаменту з нагляду розслідувань злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту в Україні ОГП Юрій Рудь.
«Такий результат не може задовольнити ані нас, ані громадськість»
Почнемо з цифр. Умовно, справи, пов’язані з війною, можна поділити на дві категорії. Перша — загальна, куди входять справи про держзраду, тероризм, участь у незаконних збройних формуваннях. Такі справи прокуратура намагається розслідувати фактично з початку бойових дій на сході, і має більш менш прийнятні результати.
За словами Юрія Рудя, всього прокуратура зафіксувала понад 30 тисяч таких злочинів. До судів відправили 7 тисяч обвинувальних актів. Суди, своєю чергою, винесли 4 тисячі вироків.
Друга категорія — це воєнні злочини. Ось із ними все набагато гірше. Лише цього року парламент ухвалив закон про воєнні злочини, який досі не підписав президент Володимир Зеленський.
Про можливі причини цього читайте в матеріалі «Східного варіанту».
Однак, ще минулого року в Луганській та Донецькій областях запрацювали спеціальні підрозділи прокуратури, які займаються виключно воєнними злочинами.
До їх створення, за словами Юрія Рудя, було зареєстровано менше сотні воєнних злочинів. Та коли підрозділи запрацювали, таких злочинів зафіксували майже 1600. Однак, лише 32 справи прокурори відправили до суду. І лише два вироки ці суди винесли.
«Такі цифри не можуть задовольнити ні нас, ні суспільство. У суспільства є високий запит на справедливість, на притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах», — зазначив Юрій Рудь.
«У напрямку розслідування воєнних злочинів ми відстали на роки»
Спецпідрозділів тільки у прокуратурі замало, аби ефективно розслідувати воєнні злочини. Для цього потрібна ціла структура. Зокрема, такі ж підрозділи в СБУ та Нацполіції. У країни-агресора, до слова, такі структури працюють вже понад 8 років.
«В напрямку розслідування воєнних злочинів ми відстали на роки. Лише у 2021 році генпрокурором ініційовано створення спеціалізованих підрозділів у складі СБУ та Нацполіції. Зараз ми чекаємо на створення таких підрозділів», — наголосив Юрій Рудь.
Він зазначив, що вже почались профільні тренінги для слідчих центральних апаратів СБУ та Нацполіції. А скоро такі тренінги проведуть і для працівників спецпідрозділів в Донецькій та Луганській областях.
«Ми працюємо без доступу до місця злочину»
Також керівник профільного департаменту ОГП відповів на закиди потерпілих про неналежну роботу прокурорів. Зокрема, його запитали про ситуації, коли прокурори ігнорують судові засідання.
«Якщо є конкретні ситуації, коли прокурор без поважної причини не з’явився на засідання, то прошу повідомити. У нас це жорстко контролюється», — сказав Юрій Рудь.
Та куди саме звертатися, він не уточнив. Зазначимо, що на сайті ОГП є форма для звернень громадян.
Також керівника департаменту запитали, чому суди часто повертають обвинувальні акти прокурорам. На це Юрій Рудь відповів:
«Я не можу сказати, що це так. Це поодинокі випадки. Кожен такий випадок розбирається».
А потім поскаржився на складні умови роботи.
«Органи правопорядку працюють в умовах відсутності доступу до місця вчинення злочину, відсутності можливості вилучити докази, призначити відповідні експертизи, отримати показання свідків. У більшості випадків ми вимушені працювати з відкритими джерелами, з показаннями тих свідків і потерпілих, які виїхали на підконтрольну Україні територію. А тому страждають і якість, і терміни», — сказав Юрій Рудь.
«Свідків та потерпілих допитують під вигаданими іменами»
Ще один аспект, про який зазначив представник ОГП, це безпека. Він зауважив, що людям доволі небезпечно свідчити у справах про воєнні злочини, будучи свідками чи потерпілими. Для цього прокурори використовують заходи безпеки.
Зокрема, свідків та потерпілих допитують під вигаданими іменами, а в деяких випадках ухвалюються рішення про надання фізичної охорони. Хоча реалізація цих рішень — величезна рідкість.
«Наші закони є далеко не ідеальними. Ті заходи, які я перелічив, це те, що правоохоронні органи можуть надавати зараз. Звісно, хотілося б більш ефективних заходів», — наголосив Юрій Рудь.
Він також додав, що російські правоохоронні органи, а також представники так званих правоохоронних органів проросійських бойовиків з окупованої території, постійно моніторять розслідування в Україні.
Проти працівників прокуратури, які беруть участь у розслідуваннях воєнних злочинів, у Росії та на окупованій території відкривають кримінальні справи.
У деяких випадках, правоохоронні структури навіть досягають винесення вироків для українських прокурорів та слідчих, а також ініціюють звернення в Інтерпол для їх розшуку. Поки що безрезультатно.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
1826
