25 років скаутського руху. Чим живуть пластуни Луганщини

Та досі багато містян не знають, чим саме займаються пластуни, які у них цілі та цінності. “Східний варіант” вирішив це виправити та вирушив до них у гості. 

Плекають українську мову і культуру

У день, коли ми знайомимося з сєвєродонецькими пластунами, хлопці та дівчата завітали до Центра туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Пробують свої вміння у новому інтерактивному тирі. Непогані результати демонструє десятикласник Андрій. Хлопець у “Пласті” вже півтора року. 

“Від друзів та батьків дізнався про цю організацію. Зацікавила саме пластова методика  виховання. Мені подобається усе, що пов'язане зі спортом, з музикою, заняття з медичної допомоги. Тут я отримую багато знань та навичок, які можна використовувати й у дорослому житті”, — каже Андрій. 

Після тиру діти вішають біля центру власноруч зроблених паперових янголят у пам’ять про Героїв Небесної сотні, а невдовзі на них чекає заняття з кулінарії. Різнобічний розвиток — одна з засад “Пласту”. 

“Мене “Пласт” зацікавив тим, що це українське середовище у нас тут, на Донбасі. Тут плекають українську мову, культуру, тут важлива історія. Це такий осередок українства. Мені дуже сподобалась історична гра "УПА — відповідь нескореного народу", яка розроблена Українським інститутом національної пам'яті. Надзвичайно цікаво, це і робота в команді, і можливість поспілкуватися. “Пласт” — це також можливість знайти друзів з різних куточків України”, — додає одинадцятикласниця Наталя.

“Пласт” в Україні та на Луганщині

“Пласт” у Сєвєродонецьку має довгу історію, у місті він з’явився ще у 1996 році. Взагалі, “Пласт” — це національна скаутська організація України, яка займається всебічним патріотичним вихованням та самовихованням української молоді. Вона є неполітичною та позаконфесійною організацією. Скаутський рух з'явився на початку 20 століття в Англії. Власне український скаутинг — “Пласт” — зародився у 1911 році. 

“У витоків стояли Іван Чмола, Олександр Тисовський та Петро Франко (син Івана Франка). Вони спочатку створили три окремі групи, а потім об’єдналися та почали розвивати “Пласт”. Спершу на Західній Україні. Під час створення Західноукраїнської народної республіки та Української народної республіки “Пласт” вже був у Києві”, — розповідає ст. пл. Єгор Вітряк.

Єгор — станичний, або виконуючий обов’язки голови Сєвєродонецького осередку “Пласту”. Він в організації вже понад 12 років. На Луганщині наразі, додає, вона не так сильно розвинена, як у Львові чи Харкові, або навіть у сусідній Донеччині.  Є 4 виховники та декілька інструкторів. Виховник — це вже доросла людина, яка пройшла певний курс-вишкіл, а потім може проводити заняття з дітьми. Осередок є тільки у Сєвєродонецьку, у ньому 26 людей.

“До війни був осередок у Лутугиному, але зараз там неможливо проводити діяльність. Був також осередок у Кремінній та Рубіжному, але вони зараз не діючі. Якщо порівнювати, в Донецькій області зараз близько 10 осередків. Ми пробували створити осередки в Лисичанську та Рубіжному, поки бракує виховників. Для цього треба знайти та підготувати людей, бажано місцевих, бо постійно їздити не дуже зручно. Це волонтерська діяльність, вона не оплачується”, — пояснює керівник осередку. 

Чим займаються пластуни?

Усі активності спрямовані на розвиток та самовдосконалення. В здоровому тілі здоровий дух — цей вислів добре пасує пластунам. Чимало уваги приділяється спортивним та туристичним заходам, вивченню історії України, географії свого краю, практичним навичкам, таким як кулінарія. Програма розрахована на навчальний рік, але найцікавіше відбувається влітку. Тоді проводять мандрівки та табори — 14 днів життя на природі. 

“Останні роки не дозволяється проводити табори у Луганській області, тому ми возимо дітей у Карпати. Там два тижні табір проходить у наметах. Але на місцевому рівні проводимо спартакіади, екологічні акції, мандрівки, заняття з першої медичної допомоги  (тут допомагає Червоний Хрест)”, — каже Єгор.

Загалом у “Пласт”і можуть займатися діти від 3 років та підлітки до 18 років, хлопців та дівчат навчають окремо. Але й для дорослих двері відкриті.

“Як в нас кажуть — до вічної ватри, тобто до кінця життя. Якщо порівнювати зі скаутами Америки, у них там до 26 років. До 18 років — юнацтво, для яких проводиться програма, а далі вже інструктори. Тобто можна займатися і розвиватися далі”,  — розповідає Єгор.

Вмілості та проби

Заняття проводять раз на тиждень. Є таке поняття “проби” — це певні навички, які має здобути дитина. Вони різноманітні: знання географії та історії України, фізичний розвиток (наприклад, вміти проплисти 50 метрів вільним стилем), природознавство, навички таборування. 

“Коли людина прийшла в організацію, вона здає пробу прихильника і стає прихильником. Для неї є можливість поїхати на якісь заходи в Луганській області, Харківській, окружні заходи. Якщо вона здає пробу учасника — тут трохи складніше, наприклад, треба знати сліди тварин або вміти розпалити вогнище з трьох сірників — вона може поїхати на всеукраїнські заходити. Остання, третя проба — це вже ступінь пластуна-скоба або пластунки-вірлиці. Це як в Америці скаут-майстер”, — пояснює Єгор.

Для третьої проби треба не просто демонструвати навички, але й розробляти і втілювати проєкти для розвитку своєї громади, суспільно-важливі. 

Крім обов’язкових проб є таке поняття як вмілості, це вже залежить від здібностей та уподобань конкретної дитини. Вони можуть бути пов’язані, наприклад, з музикою, мистецтвом, або спортом. 

Чому це важливо

На сході України саме “Пласт”, як неформальна освіта, допомагає виховувати нове покоління патріотів. 

“Це можливість виховати молодь у громадах, які будуть далі розвивати ці громади. Це патріотично налаштовані люди. Для них важливий розвиток, це майбутні лідери. Вони розвиватимуть наш край”, — каже керівник осередку. 

Дізнатися більше можна на сторінці в мережі фейсбук “Пласт у Сєвєродонецьку” або за номером 0666664139.

Читайте также: "Дикое поле" Луганщины. В Северодонецке открыли первый археологический музей