Дипломатичні війни: що відбувається на Донбасі

Ескалація конфлікту на Донбасі на тлі «всеосяжного перемир'я» стала додатковою проблемою українських дипломатів. Їх основне завдання сьогодні — не відійти від курсу, якого Україна дотримується вже 6 років, і не дати Росії повністю зняти з себе відповідальність за війну в Україні в очах світової спільноти.

Чи вдається їм це — в матеріалі «ВВ».

Президент Володимир Зеленський намагається використовувати режим всеосяжного припинення вогню для отримання політичних бонусів напередодні місцевих виборів. В той самий час Росія використовує перемир'я, щоб змусити Зеленського легалізувати «республіки» шляхом верифікації позицій ЗСУ за участю представників «Л / ДНР».

«Нагадаю, що голова української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук у своїй останній заяві повідомив про відстрочку верифікації позицій ЗСУ біля селища Шуми — тобто, перевірку все одно проведуть», — розповідає політолог, переселенець з Луганська Дмитро Снєгірьов.

Учасник тристоронньої контактної групи, журналіст переселенець з Донецька Сергій Гармаш пояснює ситуацію по-іншому:

«Зверну увагу на той факт, що лідери так званих “Л/ДНР” посилаються на утримання Мінських домовленостей, де передбачається перевірка позицій сторін, за участю сторін конфлікту. Насправді така норма в цих документах не передбачена. І позиція української сторони на сьогодні однозначна — інспекція в Шумах — разова акція, яка не повинна повторитися. Принаймні вчора ця позиція була озвучена однозначно».

Згідно з мінськими домовленостями, верифікацію місця розведення і відведення техніки та позицій протиборчих сторін, здійснює виключно місія ОБСЄ без сторін конфлікту, зазначає військовий експерт, заступник директора «Українського інституту вивчення екстремізму» Богдан Петренко.

«Росія відкликала своїх людей з “Спільного центру з контролю і координації” (СЦКК) ще у 2017 році. Відтоді вони щоразу намагаються переконати світову спільноту, що представники бандформувань так званих Л / ДНР є повноправними членами СЦКК. Однак це не так. Самопроголошені республіки не визнані світовою спільнотою, тому вони не можуть виступати як самостійні суб'єкти в будь-яких процесах, політичних чи, військових, не має значення», — упевнений Петренко.

План Москви — показати військовий конфлікт на Сході не як втручання Росії у внутрішні справи України, а виключно як внутрішнє протистояння, т.зв. «громадянську війну». Тому як би нас не намагалися переконати в тому, що це елемент довіри та можливість припинення військового протистояння і виконання інших заходів, українська сторона ніяк не може обговорювати подібні пропозиції в ТКГ, адже це шлях до легітимізації самопроголошених республік.

Примітно, що «спільну» з окупантами інспекцію українських позицій в Шумах в ТКГ пролобіював саме заступник голови президента РФ Дмитро Козак. Про це в ефірі «Свобода Савіка Шустера» повідомив голова української делегації Леонід Кравчук. За його словами, з цієї ж нагоди під час відеоконференції групи з'явився радник Путіна пан Козак.

«Я був здивований, чому раптом на позачерговому засіданні він з'явився. Він дуже енергійно, з нотами ультиматуму, сказав: Україна повинна вирішити, чи буде вона виконувати Мінські угоди», — пояснив Кравчук.

Сергій Гармаш вважає, що Кремль може змінити свою поведінку кардинально, в залежності від розвитку ситуації з Навальним і Лукашенко.

«Кремль може спробувати використовувати нову зустріч в нормандському форматі для прямого спілкування з Європейськими лідерами. Росії зараз необхідно згладити своє становище у світовому політикумі. Цілком можливо, що вони використовують чергове загострення на Донбасі з власною вигодою», — упевнений Гармаш.

«Вельми показовим є той факт, що все-таки відбулася раніше запланована зустріч радників голів держав нормандського формату. Нагадаю, що раніше представники офіційного Кремля говорили про неможливість подібного формату, апелюючи тим, що українська сторона не виконує взяті на себе зобов'язання. Однак згода Москви на таку зустріч виглядає досить дивною».

«Припускаю, що згода Росії на таку зустріч і присутність на ній Дмитра Козака, свідчить про те, що Україна пішла на певні компроміси. І сьогодні важливо отримати відповіді з цих компромісів і самої позиції РФ з верифікації позицій ЗСУ і подальшого плану виходу з цієї ситуації», — вважає Дмитро Снєгірьов.

На думку ж Сергія Гармаша Україні не варто йти на які-небудь поступки.

«Якщо ми хоч раз підемо на поводі в агресора, то РФ кожен раз буде перевіряти нас, наскільки далеко ми зможемо зайти. В кінцевому підсумку це призведе до стратегічного програшу. Тому особисто моя суб'єктивна думка: ні на які поступки не можна йти, ні в якому разі», — говорить учасник ТКГ.

Після зустрічі представник Росії Дмитро Козак заявив, що під час переговорів Україна погодилася змінити умови проведення місцевих виборів. За словами Козака, прийняття 15 липня українським парламентом постанови про призначення місцевих виборів погіршило ситуацію з урегулюванням конфлікту на Донбасі, адже зазначені в постанові умови проведення місцевих виборів суперечать Мінським домовленостям.

Своєю чергою, міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков заявив, що українська сторона не обіцяла переглянути постанову про проведення місцевих виборів. Однак, за його словами, в парламенті в кінці липня була зареєстрована пропозиція щодо коригування постанови про місцеві вибори, про що були проінформовані представники Росії.

 

Звинувачення ватажків «Л/ДНР» на адресу ЗСУ в спорудженні «незаконних» інженерних споруд біля селища Шуми поставило під сумнів висновки місії ОБСЄ, як незалежної міжнародної організації. Українська дипломатія може скористатися цим і посилити позиції в переговорах щодо Донбасу.

9 вересня відбулося екстрене засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ), під час якого українська сторона погодилася верифікувати разом з бойовиками «ДНР» ділянку позицій ЗСУ біля селища Шуми.

Інспекція повинна була відбутися 10 вересня в 14.00. О 14:15 10 вересня терористи демонстративно відкрили вогонь по позиціях українських військ, де повинна була відбутися зустріч представників СЦКК і ОБСЄ, — розповідає пресофіцер бригади морської піхоти Олексій Годзенко.

У той самий час, українська сторона погодилася провести спільну інспекцію на одному об'єкті біля населеного пункту Шуми, за участю представника ОБСЄ. Голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук зазначив, що інспекції українських позицій у селища Шуми планували відновити через кілька днів. Однак, на думку політологині Марії Золкіної, протестні настрої в Україні вплинули на позицію наших перемовників.

«Саме внутрішні процеси в Україні зміцнили позиції наших перемовників і дипломатів. Не дивлячись на заяви Резнікова і Кравчука, на мою думку, українська сторона не піде на такий крок, як проведення спільного патрулювання. В іншому випадку цей інцидент стане прецедентом. По-перше, це легалізує квазіреспубліки, по-друге, ставить під сумнів роботу СММ ОБСЄ. І як би ми не ставилися до їхніх висновків, реально це — єдина сила, якій довіряють всі міжнародні спільноти. Сьогодні дуже важливо нашим дипломатам і учасникам переговорів гнути свою лінію. Поки, на мій погляд, вони з цим справляються», — підсумувала Марія Золкіна.