В Опорі розповіли, чому в деяких громадах на Донбасі не будуть проводити вибори

Виборів в окремих громадах Донбасу цього року не буде, причини назвали в Опорі.

Про це розповів в ефірі Українського радіо старший аналітик громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

Аналітик зазначає, що головна проблема ситуації з виборами на Донбасі — це проведення місцевих виборів в тих громадах, де ці вибори не були проведені у 2020 році, коли вся Україна обирала органи місцевого самоврядування.

За його словами, у 2020 році на основі подання військово-цивільної адміністрації (ВЦА) Центральна виборча комісія (ЦВК) прийняла рішення про неможливість проведення там голосування.

"ЦВК виконує формальну функцію – два рази на рік перед дедлайнами звертається до ВЦА за висновком щодо можливості чи неможливості проведення виборів. І, враховуючи що в нас наприкінці жовтня будуть вибори, то ЦВК звернулось і знову отримала відповідь про неможливість проведення виборів", — розповів експерт.

Він додав, що ця тема стала дискусійною для різних частин суспільства через те, що ні політики, ні чиновники не пояснюють, що мова йде про різні громади. Саме тому "складається враження", що йдеться виключно про громади, "які перебувають під обстрілами, де немає цивільного життя".

"Насправді – ні. Мова йде і про громади де є стабільне цивільне життя. Безумовно, ці громади є в складі Донецької та Луганської областей. Тому важливо розбиратися, про які саме громади йде мова і наскільки це рішення обґрунтовано", — пояснив Клюжев.

На його думку, по низці громад, "де є цивільне життя і нормальне функціонування державної влади", де є, наприклад, масові святкування Дня Незалежності, "аргументація про неможливість забезпечення на місцях права містян на місцеве самоврядування виглядають достатньо сумнівно".

Водночас експерт підкреслив, що для того, щоб не було "суб’єктивних думок", вкрай важливо, щоб у законодавстві було чітко визначено підстави, критерії, необхідність проведення конкретного аналізу, а не "використання загальних фраз", за якими "незрозуміло що стоїть".

"Тому ми принципово наполягаємо, що необхідно запровадити процедуру визначення неможливості проведення, але поки безрезультатно. Зручна позиція для тих, хто приймає рішення – "небезпечно", — зауважив фахівець і наголосив, що питання "що за цим стоїть, і наскільки це слово відповідає реаліям у конкретній громаді" — "ніхто не знає".

Аналітик переконаний, що якщо територія є небезпечною для проведення виборів, то тоді громадян треба захищати на рівні антитерористичних заходів, зокрема — під час масових заходів, освітніх тощо. Це також має надавати дозвіл на обмеження масових заходів, — вважає він.

"А так виглядає: сьогодні у нас немає особливого режиму життя громади, а в момент прийняття рішення – виникає. Погодьтесь, це не може викликати великої довіри. Я знаю, що на підконтрольних територіях ці дискусії ведуться", — зазначив Клюжев.

Фахівець зауважив, що на таких територіях використовується модель військово-цивільних адміністрацій: голів таких адміністрацій призначає президент і про це є спеціальний закон.

"Ключовий момент, який турбує — це те, що ці громади, де вибори не проводяться, якщо є умови їх проведення, то ці громади відстають від іншої частини України в частині розбудови й зміцнення системи місцевого самоврядування", — пояснює аналітик.

На його думку, держава не йде шляхом зміцнення місцевого самоврядування, якщо, наприклад, такі великі громади як Сєвєродонецьк — фактично в усіх цих практиках не беруть участь, що є "суттєвим викликом" для майбутнього цих громад: "Тому повторюсь, тут важливо не узагальнювати, а чітко визначити: там, де ситуація нормальна — вибори треба проводити, а якщо ситуація не нормальна — то треба це доводити публічно".

Він додав, що "публічність" проявляється конкретними показниками щодо обстрілів, щодо нападів на цивільну й управлінську інфраструктуру, щодо певних терористичних актів тощо.

Також експерт вважає, що потрібно розуміти, що в значній частині тих громад, де зараз місцеві вибори не проводяться, були проведені вибори й місцеві та інші — "в найтяжчі роки збройного російського тиску". За його словами, людям важко пояснити, що раніше, коли треба було обрати народного депутата в ті роки, коли йшли обстріли й була невизначена ситуація — люди в небезпеці голосували.

"А зараз, коли є те чи інше перемир’я, де є певна стабільна ситуація відновлення мирного життя, на окремих територіях – вибори не можна проводити? В таких умовах довіру владі дуже важко отримати", — підкреслив Клюжев.

На писанна "Чи є конфлікт інтересів ВЦА і місцевого самоврядування" він відповів: "Тут нікого і не треба підозрювати. Дійсно, військово-цивільна адміністрація в цих умовах стає ключовим гравцем на місцях і люди не відчувають, що вони особисто приймають якісь рішення", — зауважив фахівець.

Аналітик зазначає, що безпековий фактор щодо розподілу місцевих бюджетів має бути врахований, позаяк в таких питаннях присутній "популізм", "як з боку нинішньої влади, так і попередньої".

"Будь-яка людина виступає за те, щоб виборці голосували у виключно безпечних умовах. Але виборцям і в цілому суспільству, треба пояснити, обґрунтувати, довести, що цей радикальний крок – обмеження на певний термін виборчих прав — є необхідним", — зазначив Клюжев.

Він переконаний, що в таких громадах, де вибори зараз не проводяться, було політичне життя, функціонували органи влади, представництва органів, і якщо "в якийсь момент", все це зупинилось без кардинальної зміни безпекової ситуації, то в такому разі "виникають питання".

На його думку, саме тому необхідне "підвищення рівня органу", який оцінює безпекову ситуацію, аби не було підозр в конфлікті інтересів щодо використання ресурсів громад на рівні військово-цивільних адміністрацій.

"Наприклад, це може бути технічний висновок РНБО щодо безпекової ситуації напередодні виборів на відповідних територіях. І на цьому рівні можуть бути різні політичні нюанси, але це зовсім інший рівень відповідальності за таке рішення", — розповів експерт.

За його словами, це вже буде "відповідальність колегіального органу", позаяк після технічного висновку РНБО ЦВК приймає рішення про проведення або непроведення виборів.

"Крім підвищення рівня органу, який приймає рішення і виведення його з площини локальних інтересів, важливо також прописати, в чому саме полягає аналіз безпекової ситуації з боку того органу, який рекомендує вибори не проводити", — резюмував аналітик.

30

Поділитись: