В Україні вийшла книга-щоденник загиблої мешканки Маріуполя про російську облогу
В українських книгарнях з’явився «Щоденник Катерини Савенко» — документальне видання, створене на основі особистого щоденника загиблої мешканки Маріуполя, який вона вела під час російської облоги міста в лютому і березні 2022 року із передмовами Олександри Матвійчук і Антона Дробовича.
Про це повідомляє Східний Варіант з посиланням на пресрелізі музею "Голоси Мирних".
Історія Катерини Савенко вже привернула увагу міжнародної аудиторії: про неї розповіло британське видання The Sun, а Польське радіо підготувало чотирисерійний подкаст із читанням уривків щоденника.
«Мама до останнього хотіла, щоб світ дізнався, що насправді відбувалося в Маріуполі. Вона вела ці записи серед обстрілів, страху й невідомості, але навіть тоді думала не лише про себе — вона хотіла зберегти правду про людей, які переживали облогу. Для нашої родини ця книга — можливість виконати її прохання і зробити так, щоб її голос продовжував звучати», — поділилася донька Катерини Савенко Надія Савенко.
42-річна Катерина Савенко була матір’ю, дружиною, працівницею металургійного підприємства і мешканкою Маріуполя. Вона почала вести щоденник 24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
У 34 записах Катерина фіксувала життя своєї родини, сусідів і міста під час облоги Маріуполя: обстріли, руйнування, пошук води та їжі, втрату світла і зв’язку, життя у підвалах, страх і втому.
Водночас щоденник зберігає і моменти повсякденного життя: турботу про близьких, взаємну підтримку людей, маленькі радощі, спогади про мирний Маріуполь і спроби зберегти звичайність та людяність у надзвичайних умовах.
Книга «Щоденник Катерини Савенко» повертає читача до цивільного досвіду Маріуполя — до того, що часто губиться за великими цифрами, військовими зведеннями та політичними оцінками. Це свідчення має документальну, історичну та людську цінність, бо зберігає не лише факти, а й інтонацію людини, яка перебувала всередині подій і не знала, чи її слова колись будуть прочитані. Записи Катерина почала вести російською мовою — саме так, як говорила у повсякденному житті. Але згодом перейшла на українську. Для друку весь текст було перекладено українською мовою.
29 березня 2022 року внаслідок обстрілу загинув чоловік Катерини — Віталій. Сама жінка отримала важкі поранення і потрапила до лікарні. Вцілілою рукою Катерина написала в телефоні прохання до доньки врятувати щоденник.
2 квітня внаслідок обстрілів у лікарні сталася пожежа. Катерина змогла вибратися з охопленої вогнем будівлі. 4 квітня 2022 року вона померла на руках у матері в підвалі її будинку.
Родина зберегла записи Катерини, які згодом передали Музею «Голоси Мирних». Ці записи стали основою книги.
У 2024 році щоденник був уперше оприлюднений онлайн на сайті музею «Голоси Мирних». А 6 липня 2026 року — вийшов у повній версії окремою книжкою українською мовою.
Музей «Голоси Мирних» — найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України. Музей збирає, зберігає та представляє свідчення цивільних. Станом на червень 2026 року Музею довірили понад 145 тисяч історій.
