У "Донецькгеологія" назвали топ-3 найнебезпечніших об'єктів в ОРДО
На території Донецької області знаходяться три промислових об'єкта, які несуть найбільшу загрозу забруднення води і грунту.
Про це повідомляє Східний Варіант з посиланням на "Вільне Радіо".
За її словами, всі вони розташовані на непідконтрольних української влади районах.
Шахта «Юнком» знаходиться в районі Єнакієвого. 16 вересня 1979 року тут зробили підземний ядерний вибух під назвою «Експеримент" Кліваж "». 95% продуктів радіоактивного розпаду (стронцію 90, цезію 137 і тритію) залишалися в оплавленої ізольованій камері під землею. 40 років цю камеру містили сухий, не даючи шахтним водам піднятися до її рівня. Таким чином радіаційний фон навколо неї весь цей час утримували нормальним.
З 2018 року воду з горизонту 900 метрів тут відкачувати припинили, а водовідливний комплекс з шахти «Юнком» перевели на шахту «Червоний Жовтень». Експерти вважають, що камера ймовірно вже розгерметизувалася, і звідти випливають продукти радіоактивного розпаду.
«Що там зараз відбувається, ми не можемо сказати. За непідтвердженими даними, в Єнакієвому почали працювати водовідливні комплекси, побудовані т.зв. "ДНР»: на трьох шахтах відкачують шахтні води і скидають їх у річку Булавінку, і далі в Міус і Азовське море », - розповідає Маринченко.
Далі вона назвала ДП «Горлівський хімічний завод». Промислові відходи хімзаводу представляли величезну загрозу для навколишнього середовища регіону і до початку бойових дій. Тут виробляли високоякісну вибухівку для боєприпасів і мононітрохлорбензол. 2 тисячі 350 тонн відходів цього виробництва накопичувалися на проммайданчику протягом 1972-1994 років. Їх зберігали в металевих бочках і інших ємкостях в незадовільному стані.
Мононітрохлорбензол - це високотоксичні відходи 2-го класу небезпеки. Отрута, що порушує функції всіх органів людини, в першу чергу кровотворних. У 1989-му ці відходи роз'їли цистерни, і витекли в вироблення сусідньої шахти «Олександр-Західний». Там відразу загинули три людини, їх тіла через високу концентрацію отрути навіть не змогли підняти на поверхню. Десятки гірників отримали важкі хімічні пошкодження.
Тільки в 2011 році відходи в цистернах вивезли з території заводу на утилізацію до Польщі. На це витратили 60 млн грн коштів з державного екологічного фонду. Але на території підприємства залишилися два могильника з зараженим шаром грунту.
За результатами досліджень «Донецькгеологія» в 2011 році, в районі звалища Горлівського хімзаводу вже тоді максимальні концентрації толуолу, хлорбензолу і бензолу в грунтах перевищували в 5 разів фонові значення для проммайданчиків регіону. А ступінь забруднення верхнього водоносного горизонту середнього карбону перевищувала гранично допустиму концентрацію у 11 - 5 300 разів за змістом фенолів, в 14 посилання - 1 045 раз - за змістом хлорбензолу і до 90 разів - гранично допустиму концентрацію за змістом інших органічних сполук.
Що і куди саме просочується в землю з-під Горлівського хімзаводу зараз - фахівці «Донецькгеологія» не знають. Але підкреслюють: це джерело забруднення нікуди з Горлівки не подівся, і ще до війни МОЗ бив на сполох, що там високий рівень онкозахворюваності.
Ртутна шахта № 2 у Горлівці - третій небезпечний об'єкт. До 2014 року тут працював водовідливний комплекс, зараз ситуація невідома.
«Пісковики, що містять мінерали ртуті, залучені в вугільних пластах, які відпрацьовували на сусідніх шахтах. Тому якщо водовідлив зупиниться, там теж була зв'язок з сусідньою шахтою в Торецькому. Ртуть - це страшно. Ми не знаємо: чи є там відкачка чи ні. За непідтвердженими даними, водовідлив там зупинявся, потім відновлювався. Чи є він зараз постійно - невідомо », - зазначає гідрогеолог Марина Маринченко.