Усна історія злочину: у Києві говоритимуть про Голодомор на Донеччині

У суботу, 25 жовтня, у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться лекція "Голодомор на Донеччині: усна історія злочину" від докторки історичних наук, професорки, завідувачки кафедри історії України Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка Анни Гедьо, в якій вона розкриє механізм вчинення злочину геноциду крізь призму мікроісторії — через аналіз спогадів мешканців Донеччини.

Історія Голодомору на Донеччині — це непроста оповідь, адже ситуація тут була неоднорідною.

З одного боку у Сталіно, Макіївці, Горлівці, Микитівці, Дебальцевому та інших містах і містечках на численних шахтах і заводах знаходили порятунок тисячі людей з усієї України, яким без паспортів, при контрольованій залізниці вдавалося вирватися з оточених внутрішніми військами сіл і влаштуватися на будь-яку роботу за талони на харчування.

А з іншого боку було село, яке зазнало страшного знищення в найширшому визначенні терміну "геноцид": колективізації, розкуркулення, хлібозаготівель і натуральних штрафів, русифікації та деформації традиційної культури.

Найбільше інформації про все це зберегла усна історія. Адже саме тоді, коли архіви були закриті для дослідників, а офіційні історики мовчали про цей злочин, старші люди, яким вдалося вижити, пошепки, тихцем, переповідали свій досвід спершу рідним, а потім вже наважилися говорити на загал, до останнього перепитуючи в інтерв’юерів: "А нам нічого за це не буде?".

Також під час лекції йтиметься про Голодомор у селах компактного проживання надазовських греків — урумів і румеїв.

Відвідувачі також зможуть ознайомитися з тимчасовою експозицією "Надазовські греки: шляхи ідентичності", підготовленою громадською організацією "Надазовські греки: уруми і румеї" у партнерстві з Національним музеєм Голодомору-геноциду та Маріупольським краєзнавчим музеєм.

Вхід на подію вільний, за попередньою реєстрацією.

Початок о 14:00 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 3.

Нагадаємо, до повномасштабної війни на Донеччині проживало близько 70–80 тис. греків, але після її початку розвиток грецької культури тут зупинився. Частина людей — виїхала, припинилася освіта та збереження грецької історичної спадщини, а культурні пам’ятки були втрачені.

Читайте також: Життя у полоні: як культура греків Надазов’я опинилася в окупації