Померла журналістка з Луганська: писала про війну і життя в окупації
18 листопада зупинилося серце у журналістки з Луганська Ірини Морозової.
Про це повідомляє Східний варіант із посиланням на Свои.City
Про це розповів її колега, керівник новинного блоку редакції LIGA.net Петро Шуклинов.
«Не стало журналістки Ліги Ірини Морозової. Нашого друга, нашого любого друга, професіонала», - написав він на своїй сторінці в фейсбуці.
У Луганську Ірина працювала в інформ-агенціях, викладала журналістику в Східноукраїнському національному університеті імені Даля. Після початку війни переїхала до Києва, працювала редактором у виданні LIGA.net. У неї залишилися дві дочки і чоловік.
«Вона дуже хотіла повернути свій будинок. Вона переживала за кожного переселенця. За кожного читача. За кожну новину про людські трагедії. Пропускала через себе. І одного разу її серце таки не витримало більше», - розповів про свою колегу Шуклинов.
За його словами, Ірина в виданні була головною людиною на тему Донбасу. Вона писала тексти про переселенців, про пункти пропуску, про війну, життя в окупації.
«Вона розповіла про Донбас сотням тисяч людей. А іноді писала новини, які читали 100 осіб. Ми сперечалися: «Іра, ну подивися, практично ніхто не прочитав ось цю новину!» Але вона перла, як танк: «Це ж люди, це важливо, важливіше за все». І ти уступаєш. Тому що вона має рацію», - додав Шуклинов.
Ось що Ірина Морозова говорила про Донбас і переселенців в інтерв'ю «Громадському радіо»:
Про настрої в окупації
Я не думаю, що найближчим часом там буде Україна. Є люди, які чекають повернення України, але їх менша частина. Велика частина налаштована проросійськи. Але не варто забувати і про нормальні й адекватні людей, які змушені були там залишитися.
Про війну
Таке відчуття, що війна йде для певної частини країни. А пройдеш по Києву і ловиш себе на думці, що частина суспільства навіть не розуміє, що йде війна. Я не закликаю допомагати, перейнятися проблемами, допомагати та розв'язувати питання. Але для мене дико, коли люди, які можуть допомогти тим же військовим, нічого не роблять.
Про переселенців
Є багато знайомих, які переїхали й відразу ж адаптувалися. Для них життя в іншому місті - це нова сторінка. А є люди, які дотепер чекають. Чекають і сподіваються на повернення.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
18
