ЦВК не скасувала перемогу Аксьонова на довиборах на Донеччині через подвійне громадянство
9 квітня після перерви Центральна виборча комісія продовжила роботу в режимі засідання. У ЦВК дали роз'яснення з цього приводу
Про це повідомляє Східний варіант з посиланням на ЦВК
Що пояснюють у ЦВК
ЦВК отримала відомості про відсутність судових процесів за результатами дій ОВК ОВО № 50 і таким чином перейшла до встановлення офіційних результатів виборів в цьому окрузі.
Відповідно до виборчого законодавства на підставі протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в ОВО № 50 з поміткою “Уточнений” Комісія встановила результати проміжних виборів народного депутата України 28 березня 2021 року в одномандатному виборчому окрузі № 50. За даними протоколу народним депутатом України обрано Андрія Аксьонова. За нього проголосувало 19 949 виборців, що становить понад 64% від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні. Відповідний протокол ЦВК підписали всі присутні на засіданні члени Комісії.
Далі, відповідно до виборчого законодавства, для реєстрації народним депутатом необхідно подати до ЦВК не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів документ про звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата.
Після отримання та розгляду перелічених документів, Комісія приймає рішення щодо реєстрації обраної особи народним депутатом України.
Разом з тим вважаємо за необхідне звернути увагу на окремі питання балотування Андрія Аксьонова.
Про ситуацію, що склалась
З огляду на велику кількість звернень та звинувачень Комісії щодо дій під час реєстрації А. Аксьонова кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 50 та закликів не допустити його реєстрацію народним депутатом України, вчергове звертаємо увагу, що Комісія може діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про вибори народних депутатів України” чітко визначає перелік підстав для відмови в реєстрації кандидата в народні депутати України та скасування його реєстрації, і цей перелік є вичерпним.
Звинувачення будь-якого кандидата у сепаратизмі чи будь-якому злочині, в тому числі і порушення кримінальної справи, не є підставою для відмови в реєстрації чи скасування реєстрації кандидата у народні депутати України, оскільки такі діяння мають встановлюватись у судовому порядку. Лише у разі набрання щодо кандидата у депутати законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину Комісія може відмовляти чи скасовувати реєстрацію кандидатів.
Питання cкасування реєстрації кандидата в народні депутати України Аксьонова А.А. було предметом судового розгляду. За його результатами судами було констатовано відсутність підстав для скасування Комісією реєстрації кандидата в народні депутати України і тим самим підтверджено правомірність рішення ЦВК.
На сьогодні законодавство України не передбачає ні можливості, ні механізму скасування реєстрації кандидатом у народні депутати особи, у якої виявлено громадянство іншої держави, поки ця особа є громадянином України, або з будь-яких інших підстав, прямо не передбачених законом.
Це стосується і встановлення результатів виборів, визнання особи обраною та подальшої реєстрації депутатом. У даному випадку законодавство України нпередбачає правових механізмів для невчинення Комісією вказаних дій.
Питання щодо наявності подвійного громадянства чи причетності окремих осіб до антидержавної діяльності виходять за межі компетенції Комісії та лежать у площині відповідальності інших державних органів. Відтак, вимоги до Комісії щодо прийняття рішень чи вчинення дій, які не передбачені законодавством України та виходять за межі її повноважень є неприпустимим. та суперечать регламентованим статтею 19 Конституції України засадам, на яких ґрунтується правовий порядок в Україні.
Що пропонувала ЦВК?
Варто окремо нагадати, що Комісія пропонувала на законодавчому рівні однозначно врегулювати питання аналогічного характеру (Постанова Комісії від 11 листопада 2019 року № 1954).
Зокрема, у статтях 159, 160 Виборчого кодексу України пропонувалось визначити, що “Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата у народні депутати України/приймає рішення про скасування реєстрації окремого кандидата у народні депутати України у разі надходження до Центральної виборчої комісії обґрунтованого звернення Служби безпеки України щодо здійснення особою, висунутою кандидатом, сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканості державного кордону України, проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”.
Розуміючи недостатню досконалість формулювання та ризик можливих зловживань у разі прийняття такої норми, Комісія намагалася привернути увагу до питання забезпечення національної безпеки і ініціювала пошук оптимальних механізмів для прийняття збалансованого рішення в частині забезпечення виборчих прав та необхідності захисту державних інтересів, що продиктовано викликами сьогодення. Разом з тим, пропозиції Комісії були розкритиковані, а натомість інших механізмів законодавчого врегулювання запропоновано не було.
Що далі?
Наразі на проблематику недопущення перебування на вищих державних посадах осіб, які мають громадянство (підданство) іноземної держави також звернула увагу Рада національної безпеки і оборони України, яка 26 лютого 2021 року визначила окремим державним органам низку завдань задля врегулювання на законодавчому рівні питання, зокрема неприпустимості участі у виборах осіб із подвійним громадянством. До роботи над цим завданням залучена і Центральна виборча комісія.
А поки закликаємо політиків та громадськість утриматися від безпідставних звинувачень на адресу Центральної виборчої комісії, не поширювати юридично необґрунтовану інформацію та враховувати законні межі повноважень того чи іншого державного органу.