Переселенець розповів, як домігся пенсійних виплат за кілька років за допомогою судової практики ООН

Юристи переселенця звернулися до європейської судової практики і виявили сформульовані ООН ще в 1971 році «намібійські виключення».

Сергій Кендзеєрський кілька років не міг виїхати з окупованих територій Луганської області за станом здоров'я, а потім ще рік боровся за свої пенсійні виплати. Про це Сергій сам розповів «Східному варіанту».

Сергій Кендзеєрський з 2008 року має інвалідність і до серпня 2014 року стабільно отримував виплати. Після початку російської агресії на Донбасі виплати припинилися і сім'я залишилася без засобів до існування. Одночасно з цим загострилася подагрична хвороба Сергія, потрібні були кошти на ліки. Вижити допомагали друзі з підконтрольної території — передавали кошти родині Сергія.

Він сам відразу мріяв виїхати з окупації, тим більше, що з його чіткою проукраїнською позицією в ОРЛО у нього могли бути проблеми. Сергій розповідає, що до нього двічі приходили та погрожували учасники проросійських збройних формувань.

Але через захворювання і брак коштів Сергію і його дружині вдалося виїхати на вільну територію тільки у 2019 році. Сім'я влаштувалася в Дніпрі.

Тоді Сергій звернувся до пенсійного фонду, щоб йому виплатили заборгованість за всі роки. Але все виявилося не так просто.

«Пенсійний фонд сказав, що моєї персональної пенсійної справи немає. Мене змушували їхати за якимись довідками на територію "ЛНР", розповідали про те, що мені потрібно привести двох свідків. Все це тривало протягом пів року. Мені відмовляли й у виплаті заборгованості з 2014, і виплатах, які мені призначили рішенням медико-санітарної експертної комісії (МСЕК)», — розповідає «Східному Варіанту» Сергій.

Чоловік звернувся до правозахисників «СІЧ» і з їх допомогою відстояв у суді своє право на виплату заборгованості в розмірі 100 тисяч гривень.

Річ у тім, що Пенсійний фонд України не може брати до уваги висновок МСЕК «ЛНР», адже на документах стоять печатки, поставлені особами-працівниками незаконних організацій. Значить вони не вважаються дійсними.

У позові юристи звернули увагу суду на те, що Сергій не міг виїхати в Україну за станом здоров'я і попросили застосувати «намібійські виключення». Винятки дозволяють брати до уваги навіть такі документи, оскільки зворотне серйозно порушує права людини.

Суд визнав «намібійські виключення» і виніс рішення про виплату заборгованості за всі роки в серпні 2020 року. Але, за словами Сергія, виплати він отримав лише в квітні 2021 року.

Чоловік продовжує боротися і подав ще два позови: перший стосується компенсації за несвоєчасну виплату пенсії (майже 33 тисячі гривень), другий - відшкодування моральної шкоди (100 тисяч гривень).

«Пенсійний фонд не вважає, що вони завдали мені якийсь моральний збиток. Вони поводяться, як держава в державі. Але я буду йти до кінця, аж до ЄСПЛ. Питання не в грошах, а в тому, що людину перестали вважати людиною. Особливо людини з такими потребами - здоров'я немає, житла немає. Держава кинула мене напризволяще, коли російські танки в'їхали на територію України », - розповідає Сергій.

Він каже, що в окупації залишилося ще багато таких же людей, як і він колись, які зараз не можуть виїхати з ОРДЛО і не отримують українські виплати.

«Я буду радий допомогти людям, які опинилися в такій же ситуації. У мене вже є досвід, я зможу підказати, що потрібно зробити, куди звернутися », - коментує чоловік.

Читайте також: Правозахисники розповіли, що судові справи переселенців поки просуваються "зі скрипом"

130

Поділитись: