На Луганщині затоплені в ОРЛО шахти знищують річку та екологію (фото)
Над Комишувахою на горі височіє шахта «Золоте», яка відкачує шахтні води з тимчасово непідконтрольної території. І скидає їх у річку без фільтрації та очищення.
Про це повідомляє Східний варіант з посиланням на матеріал ВВС Україна
Діючі шахти - це вугілля. Закриті і затоплені - це підземні води, що заповнюють їх порожнечі і вимивають важкі метали і солі з гірських порід. Так утворюється «шахтна вода». Їй потрібно кудись «діватися». І тоді вона прокладає свій шлях, як зможе: у підземних виробках і ходах, фільтрується крізь пісковики. А тоді, зрештою, змішується з чистою підземною водою, утворюючи токсичний «коктейль».
У травні 2018 року шахтні води із затоплених шахт тимчасово непідконтрольного Первомайська «прорвалися» на шахту «Золоте», яка знаходиться на підконтрольній українському уряду території Луганщини.
Місцева річка Комишуваха впадає в річку Лугань, а та - в Сіверський Донець. Це основне джерело питної води для жителів Донбасу. З Дінця ця ця вода тече в Дон, який впадає в Азовське море.
Саме над Комишувахою на горі височіє шахта «Золоте», яка відкачує шахтні води з тимчасово непідконтрольної території. І скидає їх у річку без фільтрації та очищення.
Журналісти «ВВС Україна» побували на цій території. Вода в річці отруйно-помаранчева, немов змішана з апельсиновим соком або яскравою глиною. Тут протікає майже вся таблиця Менделєєва. Наприклад, марганцю в цих водах більше норми в сім-вісім разів. Такий результат показав аналіз проби води з цієї річки, який замовили правозахисники Truth Hounds.
Зараз на шахті «Золоте» працює 500 осіб. Кажуть, що якби не відкачували воду, то затопило б усі сусідні шахти. А це означає, що тисячі людей залишилися без роботи, адже інших джерел доходу в прифронтовому містечку просто немає.
Якби воду тут не викачували в річку, вона б забруднювала підземні води і питну воду в колодязях. Таким чином, вибрали менше зло з можливих, пояснюють в ДП «Первомайськвугілля».
Зараз шахта «Золоте» зношена і критично недофінансована. Очисних споруд тут немає, тільки відстійники.
Фактично від цієї шахти залежить стан навколишнього середовища, якість питної води і робочі місця для цілого регіону, розтерзаного війною. При цьому на центральному рівні неї ніхто по-справжньому не займається.
Журналісти «ВВС Україна» пишуть, що для Міненергетики шахта підлягає реструктуризації, адже видобуток вугілля тут вже не ведеться. У Міністерстві охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, побачивши фотографії річки, визнали, що «це жахливо». Заступник міністра Руслан Стрілець зазначив, що потрібно чекати комплексної концепції з протидії затоплення шахт, щоб вирішити проблему. Займатися нею разом повинні кілька міністерств.
У Мінреінтеграції зазначили, що все залежить від волі Росії надати гарантії безпеки для моніторингу затоплення. Міністр Олексій Резніков каже, що не знайомий зі станом справ на шахті, оскільки це не входить до його компетенції, адже йдеться про вже підконтрольну територію.
"Тобто в нинішній системі шахтою далі займається самостійно Міненергетики, хоча її роль вже природоохоронна, а не промислова. Як наслідок, не вистачає фінансування, обладнання та технологій ", - йдеться в матеріалі "ВВС Україна".
Журналісти поспілкувалися з багатьма керівниками та інженерами донбаських шахт. Всі вони визнають, що в Україні немає ніяких стратегії і кризового плану для екологічного порятунку Донбасу на випадок форс-мажорів. Якщо так піде далі, то в майбутньому ДСНС доведеться складати вже план евакуації населення.
Зараз шахта «Золоте» щогодини качає 1200 кубометрів води. Якщо буде прибувати понад 1500, вона може не впоратися, каже головний інженер шахти Ігор Новоселов.
"Ми працюємо на межі великого ризику, якщо трапиться будь-який збій: з електропостачанням, насосами. У нас немає водозбірників, які могли б акумулювати воду і на випадок аварії давали нам час на її усунення ", - розповідає він.
Але проблема і в тому, що шахти Донбасу - це єдина система, пов'язана між собою ходами і тріщинами.
"Якщо в двох шахтах відкачується вода, а в інших не відкачується, то вона вас задавить все одно. Вода у своїй масі прибуває звідусіль", - пояснює Олексій Лебідь, заступник директора з наукової роботи Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України.
За його словами, при проектуванні шахт на Донбасі припускали, що в кожній з них будуть насоси певної потужності. Війна зруйнувала цю систему.
"Все одно рано чи пізно затопить. Вода буде прибувати або поступово, або відбудеться лавиноподібний прорив", - вважає Олексій Лебідь.
Міністр Олексій Резніков констатує, що часу вже не залишилося.
"Я вважаю, що ми на межі екологічної катастрофи. Часу у нас вже немає. Потрібно негайно реагувати всьому міжнародному співтовариству. Вже практично не залишилося шансів зберегти екологію Донбасу в умовах затоплення шахт", - визнає ймовірність масштабного лиха Олексій Резніков.