"Несмачно, мало, дорого": що не так зі шкільним харчуванням Маріуполя

На початку 2021 року в Маріуполі підвищилася вартість харчування в школах і дитячих садках. І якщо з підвищенням ще можна миритися, то з маленькими, холодними та несмачними порціями — ні.

Чи можуть батьки самі вибирати раціон для своїх дітей, чому страви скромні та чи будуть коли-небудь українських школярів годувати краще — читайте в нашому матеріалі.

Чим незадоволені батьки та що говорить МОН

Міністерство освіти і науки України затвердило п'ять форм організації харчування — комплексні обіди, дабл меню (2-3 страви на вибір), мультипрофільного харчування (шведський стіл), харчування на основі напівфабрикатів, кейтеринг (їжа готується централізовано, потім розвозять у їдальні).

У більшості навчальних закладів України використовується перша, хоча наша держава прагне до дабл меню і шведського столу.

Меню для навчальних закладів розробляють харчові технологи підприємств, що надають послуги з приготування їжі. Це меню відправляють в Держпродспоживслужбу, де фахівці перевіряють його на відповідність нормам, а потім — до тендерного комітету. У місті є кілька підприємств, що забезпечують харчування в школах. Хто кого буде годувати, вирішується через тендери на Прозорро.

Але у мам і татів претензії є до всіх постачальників, хоча залежать вони від багатьох чинників. Наприклад, за відгуками батьків, одне і те ж підприємство, в одній школі готує смачно, а в іншій діти скаржаться на неапетитні порції.

Це може залежати від кулінарних навичок кухарів і функціональності самих харчоблоків. Подекуди взагалі немає кухні, тому їжу доставляють з інших шкіл. І до способу доставлення і збереження температури страв теж є питання. Та й смакові переваги дітей теж різні: хтось їсть все, а хтось перебирає продуктами.

Хто платить, той вирішує?

Зараз 65% вартості харчування для учнів 1-4 класів оплачують батьки, 35% — оплачується з міського бюджету. Пільгові категорії повністю оплачуються з бюджетних коштів.

У загальноосвітніх школах вартість харчування дитини складає до 32 гривень на день, а для вихованців дитячих садків від 62 до 71 гривні, в залежності від часу перебування дитини в саду. В ясельних групах — до 57 грн.

Батьки вважають, що якщо вже вони платять за їжу, то вони ж і повинні вирішувати, що їдять їхні діти. Але на ділі іноді мами і тати не можуть навіть побачити видруковане на папері меню, не кажучи вже про те, щоб спробувати.

Одна з батьків Маріуполя (номер школи і ім'я героїні ми не називаємо на правах анонімності) розповіла, що в школу, де вчиться її дитина, їжу доставляють з харчоблока іншого навчального закладу.

«Самі по собі порції дуже маленькі, а їжа, за словами дочки, не гаряча, не холодна. У холі школи меню немає, ознайомитися з ним ніде, а в буфет нас не пускають, посилаючись на карантинні обмеження», — розповідає жінка.

З того, що їй вдалося побачити раніше — на тарілці була ложка каші і невеликий шматочок запіканки. При цьому минулого місяця за харчування вона заплатила 480 гривень.

«За ці гроші мені було б вигідніше давати їжу з собою в ланч-боксі і чай в термосі. Я і так в доважок до шкільної порції даю пакет бубликів або вівсяне печиво. Дочка приходить з порожнім пакетом додому, в школі пригощає однокласників», — розповідає мама.

Наступного року вона планує відмовитися від харчування в школі.

Бракує грошей — не вистачає калорій

Причина маленьких порцій криється в нестачі фінансування. У вартість порції входять не тільки вартість товарів, а й інші витрати — логістика, заробітна плата кухарів, податки і так далі. Комбінати шкільного харчування працюють за неузгодженим Держпродспоживслужбою меню.

«На ті гроші, які їм виділяють, вони не можуть виконати норми щодо основних груп — сметани, молока, м'яса. І це тягне за собою недобір з енергетичної та біологічної цінності», — каже головна спеціалістка відділу безпеки харчових продуктів і ветеринарної медицини Маріупольського міського управління ГУ Держпродспоживслужби Ірина Масенкова.

Вона додає, що дотримуватися норми вдається в закладах, які фінансуються з області, де бюджет на харчування значно більше — це, наприклад, інтернати.

Для Держпродспоживслужби якість продуктів важливіша за невідповідність нормі калорій і білків, жирів, вуглеводів.

«Ми служба, яка контролює, перш за все, якість продуктів, а кількість і енергетична цінність — це вже питання друге. Але ми не можемо його зняти з контролю. Тому просимо підприємства довести до 100% норму, але обов'язково забезпечити безпеку. Наприклад, візьмемо в меню курятину. Це може бути філе, а може, наприклад, фарш з курячою шкірою, плівками. Він буде дешевше, вони можуть шляхом цього заощадити, але ми проти цього», — коментує Ірина Масенкова.

Чи є вихід?

Є кілька варіантів розв'язання проблеми. Батьки можуть давати обід з собою, але, такий варіант зручний не для всіх і не в усі сезони.

В опорних школах (№47, №66) після ремонту харчоблоки розширили свої можливості. У їдальнях можна зібрати собі повноцінну порцію з декількох видів страв. Простіше кажучи — той самий шведський стіл. Порція оплачується повністю коштом батьків, але у дитини є вибір, хоча він і не відповідає меню.

А ось індивідуальні порції — це міф. Батьки не можуть замовити для своєї дитини, наприклад, курячу котлету з пюре, замість печінкових оладок і гречки, якщо вона їх не любить. Кухарі повинні готувати за затвердженим меню, виключення робляться лише для дітей, які мають алергію на певні типи продуктів і батьки можуть підтвердити це медичною довідкою. За фактом, давати дитині їжу не з меню — це порушення закону.

Але є спосіб не порушувати закон і додати різноманітності. Директорка КП «Харчування» (одне з підприємств, що надають послуги з приготування їжі в школах) Лариса Бабакова розповідає, що ще перед карантином підприємство закупило обладнання для шведського столу. Вони хотіли протестувати новий формат в одній зі шкіл міста та дізнатися, чи приживеться він. Втілення ідеї довелося відкласти на невизначений термін через карантинні обмеження.

«Це дозволило б нам і дотримуватися меню, яке у нас запросили в Прозорро, і дати право вибору дитині. Вона б сама обрала на шведському столі те, що хоче, а роздавальники б насипали та видавали», — каже Бабакова.

"Чекаємо змін на рівні держави"

І фахівчиня Держпродспоживслужби, і директорка КП «Харчування» кажуть, що підрядники намагаються, як можуть, але вкластися в суму, щоб виконувати всі норми, і зробити меню смачним для дітей не так просто.

Наприклад, зараз в КП «Харчування» думають, як зробити мультигарнір — знизити кількість каші і частково замінити її овочами, або подавати норму овочів різноманітніше — замість 100 грамів огірка давати 50 грамів броколі та 50 — огірка, але це позначиться на ціні. Директорка підприємства каже, що так роблять у Києві, але в Маріуполі поки не можна.

«Ми хочемо впровадити це спочатку в школах, подорожчання буде близько 2-3 гривень. Ми зараз дивимося, в які дні тижня це можна зробити. Наприклад, в дні, коли дешевші продукти, ми можемо доповнити чимось ще порцію. Щоб дитина взяла порцію і бачила, що там є різні продукти», — говорить Лариса Бабакова.

До того ж зараз, за ​​словами фахівчині Держпродспоживслужби, немає чіткого розуміння, яких норм дотримуватися.

«У державі, на жаль, є колізії в документах. У нас є норми для школярів, затверджені постановою Кабміну і є фізіологічні норми харчування для всього населення. Ці норми між собою не збігаються. Готувати підприємства повинні за затвердженою рецептурною збіркою, а недавно вийшов санітарний регламент, який рекомендує готувати чай, какао, компоти без цукру, а за постановою Кабміну дітям повинні давати 15 грамів цукру на день. Комбінати не можуть зрозуміти, за якими документами їм готувати, а готувати за двома неможливо», — пояснює Ірина Масенкова.

Вона каже, що проблему можна розв’язати тільки на державному рівні і, звичайно ж, не завадило б збільшення бюджетного фінансування. За перероблення шкільного харчування взялася перша леді Олена Зеленська. Зараз на етапі розробки типове двотижневе меню і сезонні меню. Готового меню ще немає, зате оновили санітарний регламент, який забороняє більше двох смажених страв на добу, ковбасні вироби, каву і чипси.

Читайте також: Поїсти на 5 гривень на день. Хто і навіщо спробував здешевити харчування в школах Слов'янська