Будинок, над яким не літають снаряди. Як 40 сімей отримали житло у мирних містах Донбасу
«Діти на повинні рости під звуки обстрілів». У цьому впевнені волонтери гуманітарної місії «Проліска». Читайте, яке рішення пропонують благодійники
Фактично з початку бойових дій учасники гуманітарної місії «Проліска» допомагають сім'ям з прифронтових міст і сіл перебиратися на мирну територію. Тепер ініціативу підтримує й Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
«Східний варіант» розповість більше.
Такий довгоочікуваний ремонт
На Новий рік Наталія Корнієнко і її дворічна дочка Кароліна вирушили провідати бабусю і дідуся в Оріхове. Зараз, під час перемир'я, там лише періодично чутні звуки далеких обстрілів. Але тепер, вперше за все життя маленької, їй і мамі є куди повертатися на «мирній землі». Їх чекає своя двокімнатна квартира в Лисичанську.
«Всі зручності є у квартирі. Все близько, все поруч. У дочки буде своя кімната. Тут є можливості для розвитку. А головне — тут безпечно», — розповідає Наталя.
Квартира, каже Наталя, в хорошому стані. Своїми силами затіяли невеличкий ремонт — оновлюють коридор і кухню.
«Колишні господарі зробили хороший ремонт. Ми зробили невеликий ремонт на кухні, пофарбували коридор. Потихеньку обживаємося. Допомагають батьки. Купили меблі. Пральну машинку, холодильник, ліжко для моєї дівчинки купила “Проліска”. Ми дуже вдячні», — ділиться переселенка.
На ділянці сусідів — табличка «міни»
Переїзд для цієї маленької сім'ї був життєвою необхідністю. Наталя виросла в прифронтовому (звичайно, за часів її дитинства воно ще таким не було) Оріховому. З початком бойових дій звідти виїхали більш ніж половина жителів. Залишилося 300 осіб, здебільшого пенсіонери.
Кароліна з мамою жили на околиці села. Знадвору там вже можна розгледіти позиції бойовиків так званої «ЛНР». Дівчинка, звичайно, ще не знає, що це. Але вже встигла наслухатися звуків обстрілів і поховатися в підвалі. Страшні події в якийсь момент для місцевих жителів стали буденністю.
«Під час обстрілів досить часто прилітали снаряди. Один раз в сад потрапили понад 30 штук. Тоді в будинку одна стіна покосилася, пішли тріщини, уламки розбили шифер на даху. На щастя, ніхто не постраждав», — згадує Наталя.
В такому місці за активною малечею треба ока. Сусідню ділянку заміновано, можуть напасти собаки, яких кинули господарі, що виїхали. Наталі вже доводилося від них відбиватися, а на Кароліну мало не напала змія. Ніяких умов для дітей теж немає, про дитячий садок можна тільки мріяти, школу закрили. Є тільки фельдшерський пункт і магазин.
«Діти є, але вони дуже далеко. Дуже важко тут з дитиною. Постійно їздять військові машини, дорога розбита. Якщо, не дай Боже, щось трапиться, навіть швидка може не доїхати», — пояснює переселенка.
Шанс на нове життя
Наталя за фахом фінансист. У Лисичанську хоче знайти роботу, Кароліна восени збирається піти в дитячий садок (поряд з будинком їх кілька) — тоді їй якраз виповниться 3 роки.
«Недалеко є садок “Світлячок”. Я зверталася, дізнавалася, беруть з 3 років. Ми якраз графік свій виробимо, режим, підготуємося до садка», — ділиться планами Наталія.
Малеча дуже товариська, але в Оріховому їй практично ні з ким було дружити.
«Коли навколо жодного сусіда, крім мами й дідуся з бабусею, навіть ні з ким поговорити. Кароліна дуже рухлива дитина: п'ять хвилин тому вона малювала, зараз вона бігає з цими олівцями, тому що потрібно ще стіни помалювати. У дитячому садку вона спілкуватиметься з іншими малюками, все за ними повторюватиме. А коли вдома вона за мною повторює справи по господарству, я їй не багато можу дозволити, адже є небезпека. В садочку її енергія піде в потрібне річище», — вірить Наталя.
Будинок на мирній землі
Наталі, як і десяткам інших сімей, квартиру купили представники гуманітарної місії «Проліска» за фінансової підтримки УВКБ ООН.
«Спочатку “Проліска” просто надавала нам допомогу. Потім приїхали, розповіли про таку можливість. Коли дізналися, що є така програма, ми дуже зраділи. Правда, до кінця не вірилося навіть, поки це все не здійснилося. Самим для нас квартиру було б купити нереально. Спершу комісія дивилася на умови, в яких ми живемо, на загальні обставини. Потім нам показали цю квартиру і нам все сподобалося», — згадує молода мама.
Проєкт «Добровільне переміщення» почався у 2019 році. Тоді переселили 14 родин, у 2020 році — 12 сімей. Для купівлі житла вибирають сім'ї з дітьми, в яких діти не мають доступу до освіти та медицини. Кандидатури стверджує спеціальна комісія. На кожну сім'ю бюджет 5 тисяч доларів.
«40 сім'ям, в яких живуть 150 осіб, Гуманітарна місія “Проліска” допомогла придбати житло на мирній землі з початку збройного конфлікту на Донбасі.
Я радий, що даний пілотний проєкт другий рік підтримується UNHCR Ukraine — Агентством ООН у справах біженців в Україні. Раніше ми з вами збирали разом кошти на купівлю нового житла для сімей переселенців тут на ФБ», — написав на своїй сторінці керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін.
Раніше благодійники своїми силами збирали гроші на житло для людей, які біжать від війни. Почалося все з сім'ї Ковальчуків, де 12 дітей. Їм у 2015 році купили будинок в Харківській області.
Чи можливо подати заявку на участь у програмі?
В гуманітарній місії «Проліска» уточнюють: волонтери не перший рік працюють вздовж лінії розмежування, багато сімей, яким потрібне житло, вже давно і добре їм знайомі.
Більше про проєкт «Добровільне переміщення» та критерії участі можна дізнатися за номерами гарячої лінії «Проліски» 093 202 22 32; 096 404 10 34.
Або в представництвах на місцях:
м. Волноваха, вул. Центральна, 14 т. 099 556 28 19
м. Мар'їнка, вул. Каштанова, 3-А т. 095 055 13 43
с-ще. Майорськ, вул. Кольцова, 14/1 т. 099 601 34 15
м. Авдіївка, пр. Центральний, 25 т. 099 725 81 71
смт. Станиця Луганська, вул. 5-я лінія, 22 Б т. 095 445 92 78
м. Часів Яр, вул. Недогибченко, 26 т. 099 467 09 96
м. Торецьк, вул. Івана Карабиця, 12 т. 099 322 99 42
м. Золоте, вул. Медична 6/23 т. 098 280 91 07
м. Світлодарськ, вул. Енергетиків, 90 т. 093 913 32 33м. Щастя, вул. Гагаріна, 14 т. 099 065 74 61