Хто винен у пожежах на Луганщині? Як Київ допитував місцеву владу

Верховна Рада України 2 грудня минулого року створила тимчасову слідчу комісію, яка з'ясовує, чи належно управління ДСНС та влада Луганської області реагували на пожежі, які сталися влітку та восени минулого року.

Члени комісії протягом січня поговорили з головою ВЦА Сергієм Гайдаєм, керівником обласної ДСНС Михайлом Пшиком та його заступником Павлом Корчагіним. “Східний варіант” зібрав все, що потрібно знати з їх виступів на тимчасовій слідчій комісії. 

Сергій Гайдай — про маніпуляції та стихію

На більшість питань від членів комісії голова ВЦА Сергій Гайдай відповідав: “Я надам письмову відповідь”. Потім додавав: “Щоб не було маніпуляцій”. 

У якийсь момент це розгнівало одного з представників комісії, який теж має безпосередній стосунок до Луганщини, Сергія Вельможого. Він є народним депутатом від Луганської області.

“Якщо ви не впоралися з ліквідацією пожеж в липні, а потім ще й в жовтні, то я взагалі не розумію, як ви керуєте областю?”, — зазначив Вельможий.

Відповідь від Гайдая не забарилася:

“Сергію Анатолійовичу, ви депутат Верховної Ради від Луганської області. Ви жодного разу не зателефонували мені та не надіслали листа з пропозицією допомоги Луганщині на будь-якому рівні. І саме вас я маю на увазі, коли говорю про маніпуляції”.  

Сергій Гайдай розповів, що особисто був на пожежах і в липні, і в вересні-жовтні. 

“Коли ми отримуємо інформацію про пожежі, ми не можемо розуміти масштаби цієї пожежі. Вже на місці ми побачили, що це не звичайна пожежа, а стихія. І в першому, і в другому випадках працівникам ДСНС потрібна була допомога інших областей та авіації. Три літаки та два гелікоптери працювали постійно, і вони не могли загасити цю пожежу”, — наголосив Гайдай. 

За його словами, обласна влада домовлялася з військовими, які допомагали ємкостями для води. Також задіювали підприємців, Нацгвардію та прикордонників. 

Кілька разів Гайдая питали, чи був створений штаб і чи призначали керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Голова ВЦА зазначив, що призначати керівника робіт є компетенцією Кабінету міністрів. А вже керівник робіт приймає рішення про розгортання штабу. 

Також  члени ТСК багато питали про те, як інформували людей про наближення вогню, чи працювала централізована система оповіщення. 

“Нажаль, в тих населених пунктах немає централізованої системи оповіщення. Цим займалися місцеві органи влади, співробітники Нацполіції, ДСНС. Я особисто і на першій пожежі, і на другій оповіщував людей. І особисто вивозив людей з небезпечної зони”, — відповів Гайдай. 

Голова ВЦА наголошував, що пожежі на Луганщині були стихійним лихом, а особливо ситуацію ускладнювали погодні умови.  

“При швидкості 32 м/с вітер підіймався на 30 метрів вгору. Він за одну секунду повністю змінював свій напрямок. Якщо працівники ДСНС вишуковувалися біля якогось населеного пункту, щоб відбивати його від полум’я, то за кілька секунд вітер міг повністю змінити напрямок на 180 градусів”, — сказав Гайдай. 

Павло Корчагін — про лісівників і 148 одночасних пожеж 

Заступник керівника ДСНС області Павло Корчагін на початку свого спілкування з комісією зазначив, що керувати лісовими пожежами згідно з кодексом мав керівник лісомисливського господарства. В Луганській області це Павло Головченко. 

“Лісівники лісомисливського господарства запросили додаткові сили на гасіння пожеж. По прибуттю на місце пожежі ми підпорядковувалися цим керівникам”, — сказав Корчагін. 

За його словами, керівник лісомисливського господарства ставив задачу керівнику ДСНС, а той вже давав вказівки своїм підлеглим. 

На питання, скільки часу є в рятувальників на те, щоб доїхати до місця пожежі, він відповів:

“Все залежить від стану доріг. Якщо це грунтова дорога або бездоріжжя, то може бути швидкість 25 км на годину. Якщо ми беремо 10 км, то множимо на 60 і ділимо на 25, це буде орієнтовний час прибуття”.  

Корчагін підтвердив, що голова ВЦА Сергій Гайдай був на обох пожежах. Також він зазначив, що до гасіння пожежі залучали весь особовий склад ДСНС області.

При цьому заступник керівника ДСНС зазначив, що в перші дні пожежі їм не вистачало ресурсів, оскільки пожежі були не тільки в тих селах, які постраждали найбільше, а також і в інших районах — Старобільському, Новоайдарському, Сватівському. В якийсь момент, за його словами, в області було 148 одночасних пожеж.

Корчагін наголосив, що якби не своєчасна робота працівників ДСНС, то пожежа могла б сягнути та території заводу “Азот” в Сєвєродонецьку, що спричинило б значну катастрофу навіть в загальнонаціональних масштабах.

Михайло Пшик — про пріоритети та Google Maps

Ще перед допитом голови ДСНС Луганщини Михайла Пшика один із членів комісії Максим Ткаченко прокоментував слова Павла Корчагіна про пожежу поблизу “Азоту”. 

“Учора в мене була найважливіша зустріч, заради якої я поїхав на Луганщину. Заступник керівника ДСНС Корчагін нам розповідав, що саме вони врятували “Азот” і всю Україну від пожежі. А людина, яка є представником заводу “Азот”, мені розповіла, що саме пожежники “Азоту” врятували завод. Єдина машина від ДСНС приїхала вже після того, як керівник “Азоту” особисто подзвонив керівнику ДСНС Пшику, і коли пожежники “Азоту” майже впоралися з пожежею поблизу”, — сказав Ткаченко. 

При цьому, він не назвав посаду людини, з якою говорив, та її ім’я.

Сам Михайло Пшик розповів, що працівниками ДСНС на всіх пожежах, які траплялися в той час, керував він. 

“Керівник гасіння пожеж в населених пунктах був один — я, начальник головного управління. У лісі керував підрозділами ДСНС в координації з лісомисливським господарством і виконував ті завдання, які виникали”, — сказав Пшик. 

Члени комісії питали його, зокрема, про евакуацію людей з небезпечної території. Керівник обласної ДСНС відповів, що це не входить у його повноваження.  

“Евакуацією населення ми не займалися. Цим займалася обласна державна адміністрація. Під час ліквідації пожежі, якщо виникали припущення про можливість досягнення пожежею того чи іншого населеного пункту, приймалося рішення про необхідність евакуації. Якщо в нас були сили й засоби, була можливість брати участь в евакуації, ми виконували ці задачі. Ми займалися евакуацією там, де пожежа вже доходила до населеного пункту. Тільки там ми самотужки приймали рішення про евакуацію людей”, — наголосив Михайло Пшик. 

Між ним та представниками комісії виникла дискусія. Останні, зокрема, наголошували, що першочергово рятувальники мали гасити пожежу. Тоді як керівник ДСНС області відповів:

“Ні, наш основний пріоритет — це життя і здоров’я людей. І якщо така небезпека відсутня, то вже потім — гасіння пожежі”.

На питання, чи користувалися рятувальники паперовими картами лісомисливського господарства, Михайло Пшик зазначив:

“Той картографічний матеріал не відповідав необхідній якості. І на сьогодні є сучасні технології, зокрема ми користуємось картами Google”. 

Члени комісії поставили під сумнів ці слова керівника обласної ДСНС, зазначивши, що “70% Луганської області не мають стабільного інтернет-покриття”. 

Зрештою, комісія закінчила допит ключових осіб у пожежах. Нагадаємо, тоді загинули 11 людей, ще 150 були евакуйовані.

Читайте также:

"Теряем драгоценное время": эксперты о последствиях пожаров на Луганщине

Не осталось ничего. Смогут ли погорельцы на Луганщине получить компенсации?

Стихия не шутит: как спасатели Славянска помогают тушить пожары на Луганщине