Пільги, виплати та інша підтримка для переселенців: як отримати та що робити, коли відмовляють
«Східний варіант» зібрав найактуальнішу інформацію про пільги та підтримку для вимушених переселенців з боку держави
Для підготовки цього матеріалу журналісти «Східного варіанту» питали вимушених переселенців про те, якими пільгами вони користуються та яких пільг не вистачає в Україні для ВПО. Люди доволі часто реагували на питання обуренням, наголошуючи, що в країні практично немає пільг для переселенців.
Причин цьому може бути кілька. По-перше, люди не знають про всі існуючі програми, передбачені законом. По-друге, частина пільг залишаються на папері та не мають свого практичного застосування. По-третє, державні органи незаконно відмовляють людям зі статусом ВПО у реалізації їх прав.
Однак, певна кількість переселенців мала й позитивний досвід отримання підтримки від влади. Розказуємо, якої саме підтримки, а найголовніше — які пільги та програми існують для вимушених переселенців, як їх отримати та що робити у випадку незаконних відмов.
Боротьба за підтримку від держави: хто і як з цим справляється
Олег Филипенко з Донецька є взірцевим знавцем своїх прав як вимушений переселенець. Однак, зізнається журналісту, відстоювати їх доводиться часто.
Зокрема, Олег оформив щомісячну соціальну допомогу — трохи більше 400 грн.
«Для Києва, де ми зараз живемо, це копійки, але чому я маю їх віддавати комусь? Також діти в школі харчуються безкоштовно. Хоча з цим були труднощі — директорка відмовляла в безкоштовному харчуванні. Казала, що це відділом освіти не фінансується. Я сваритися з керівництвом школи не хотів. На деякий час залишив це як є, а потім звернувся до відділу освіти за роз’ясненнями. Там сказали, що фінансування надається і порадили повторно подати заяву. Коли я другий раз підійшов до директорки, вона сказала: так, з цього місяця можемо оформити, після чого обох дітей почали годувати безкоштовно», — зазначив Олег Филипенко.
Вимушена переселенка Христина зазначила, що двічі користувалася безоплатною правовою допомогою з особистих питань.
«Обидва рази юристи дуже допомогли, виграла справу на свою користь», — зазначила Христина.
Також дівчина додала, що її дитина харчувалася в садочку безкоштовно, а в міськраді на звернення Христини їй допомогли знайти роботу.
Інша вимушена переселенка Світлана розповіла:
«Отримали квартиру по програмі 50/50. Правда, дуже маленьку. Пільги дітям, табори. Не так багато, але все ж таки. Кілька разів проходили навчання за грантами для ВПО. Чоловік купив невелике обладнання».
Один з користувачів соціальної мережі у відповідь на це зазначив:
«Стоїмо в цій черзі 50/50 з перших секунд її створення. І якщо темп не зміниться, то до 2090 року може й купимо щось. Ніяких таборів та пільг дітям і в очі не бачили. Хоча ні, в музичну школу взяли без черги. Але там і так черги не було…».
Загалом, вимушені переселенці називають найголовнішою проблемою саме відсутність житла і якісної житлової програми. Також говорять про складність отримати й інші пільги та допомогу від влади.
Далі — детальний розбір пільг, доступних для ВПО. А перед цим варто зазначити, що пільги та програми для ВПО бувають як на рівні центральної, так і на рівні місцевої влади. Ми ж поговоримо про урядові програми та зазначимо, де і як можна дізнаватися про місцеві.
Виплати
Єдина регулярна виплата від держави виключно для вимушених переселенців — це адресна допомога на житло, про яку знають більшість ВПО. Дорослі працевлаштовані люди отримують 442 гривні на місяць.
Діти до 18 років, а також діти, які навчаються в вищих навчальних закладах на денному відділенні — отримують 1 тисячу грн.
«Допомога оформлюється з дня звернення, але не більше ніж на 6 місяців», — зазначила експертка ГО «Північна правозахисна група» Наталія Єсіна.
За її словами, вимушені переселенці мають кожні 6 місяців переоформлювати виплату.
Не призначається грошова допомога у випадках:
- коли хтось із членів родини має житло або його частку (за винятком окупованої території та території проведення ООС);
- коли хтось із членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, більшої ніж 25-кратний розмір прожиткового мінімуму (близько 60 тис. грн)
Якщо в родині є люди працездатного віку, які не працевлаштовані, то, за словами Наталії, через два місяці після оформлення розмір цієї виплати зменшиться вдвічі до 221 грн, а на наступний період виплати повністю припиняються.
Також кожен вимушений переселенець має право отримати одноразову соціальну допомогу. Чіткий розмір одноразової грошової допомоги держава не встановила. Він залежить від наявності коштів та характеру життєвих складнощів конкретного заявника.
«За нашою практикою вже кілька років одноразову фінансову допомогу важко отримати через відсутність бюджетних коштів», — зазначила юристка ГО «Донбас SOS» Олена Глушко.
Також вимушені переселенці часто звертаються за виплатами, доступними не тільки ВПО, а й іншим категоріям людей. Це, зокрема, допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога одиноким матерям, пенсії по втраті годувальника, соціальна допомога для осіб, які не мають права на пенсію.
Але тут є свої «але».
Виплати одиноким матерям та малозабезпеченим сім’ям можуть отримати лише ті люди, які офіційно працюють (за винятком людей з інвалідністю).
До того ж раніше була встановлена конкретна сума цих виплат, а зараз влада лише доплачує ту суму, якої не вистачає людям до прожиткового мінімуму. Він в Україні цього року становить 2379 грн.
Таким чином виходить, щоб отримати ці виплати потрібно офіційно працювати чи перебувати на обліку в центрі зайнятості (про нього поговоримо пізніше), отримувати при цьому менше 2379 грн, і лише тоді держава додасть кошти, яких не вистачає до вказаної суми.
«Місцева влада може запропонувати якісь виплати вимушеним переселенцям, якщо вона співпрацює з якоюсь міжнародною організацією. На нашій практиці таке було. Частіше за все це трапляється у Луганській та Донецькій областях. Але гроші приходять, а потім закінчуються. Дуже складно сказати, де саме зараз працює така місцева програма», — зазначила Олена Глушко.
Куди звертатися: з усіма питаннями, що стосується соціальних виплат, потрібно звертатися до місцевих адміністрацій за місцем проживання — а саме до відділів соціального захисту.
З чим звертатися: для оформлення виплат перелік документів, як правило, стандартний: заява із зазначенням реквізитів банківського рахунку, копія паспорту, копія довідки платника податків, копія довідки ВПО, копія документів про родинні зв’язки (свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження дітей). В деяких випадках може знадобитися медична довідка. Уточнювати потрібно в відділах соціального захисту.
Там же варто дізнаватися про місцеві програми соціальних виплат.
Контакти:
- перелік контактів районних управлінь соцзахисту в Донецькій області можна подивитисяТУТ;
- контакти департаменту соціального захисту Луганської ЦВА: (06452) 3 03 63, 3 03 83;
- урядова гаряча лінія: 15-45.
Житло
Детально про існуючі житлові програми для вимушених переселенців можна почитати в одному з попередніх матеріалів«Східного варіанту».
Ми ж поговоримо про тимчасове безкоштовне житло. Але, нажаль, це з категорії «допомоги на папері».
«Внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території, або житло яких зруйновано (знищено), або пошкоджено до стану, непридатного для проживання, внаслідок збройної агресії Російської Федерації можуть стати на соціальний квартирний облік», — наголосила Наталія Єсіна.
Це по суті безоплатна оренда, яка оформлюється на один рік з правом продовження договору цієї оренди. Але виконується вона за умови, якщо в громаді є соціальне житло (а його частіше за все немає).
До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
- квартири в багатоквартирних жилих будинках, приватні будинки, які надаються у порядку черги;
- жилі приміщення у соціальних гуртожитках.
Програма на 70% фінансується з державного бюджету і на 30% — з місцевого.
Головною проблемою є те, що місцеві органи не звертаються за фінансуванням до центральної влади. Найактивнішими у цьому, за словами Олени Глушко, є Донецька, Луганська та Харківська область, які періодично звертаються за таким фінансуванням.
«В переказах ми чули, що хтось отримував таке житло. Але, якщо чесно, особисто я з цими людьми не стикалася. Багато хто подає заяви, але не отримує відповіді», — говорить пані Олена.
Вона наголошує, що відмовити у прийнятті заяви, навіть попри відсутність державного фінансування, управління соціального захисту людям з довідками ВПО не можуть.
«В переказах ми чули, що хтось отримував таке житло. Але, якщо чесно, особисто я з цими людьми не стикалася. Багато хто подає заяви, але не отримує відповіді», — говорить пані Олена.
Вона наголошує, що відмовити у прийнятті заяви, навіть попри відсутність державного фінансування, управління соціального захисту людям з довідками ВПО не можуть.
Куди звертатися в разі такої відмови:
- в першу чергу на урядову гарячу лінію 15-45;
- також можна відправити скаргу на електронну пошту: [email protected];
- або ж звернутися до правозахисних організацій: Донбас SOS — 0 800 309 110; Схід SOS — (контакти за областю та темою звернення можна знайти ТУТ); «Право на захист» — (099) 507 50 90, (068) 507 50 90, (093) 507 50 90; УГСПЛ — контакти приймальних можна знайти ТУТ; Мережа правового розвитку — контакти організацій в різних регіонах можна знайти ТУТ.
З чим звертатися: для того, аби стати в чергу на тимчасове житло, потрібні такі документи:
- письмова заява;
- копії документів, що посвідчують особу заявника та членів родини;
- копії ідентифікаційного номера заявника та членів родини;
- документи, які підтверджують, що людина потребує соціального житла (перелік визначається на місцях);
- копії довідок ВПО.
Освіта
Вимушені переселенці вступають до вищих навчальних закладів на загальних підставах. Єдиною перевагою вони можуть скористатися, лише набравши таку ж кількість балів, як і інший абітурієнт без статусу ВПО. В такому випадку внутрішньо переміщена особа має пріоритет вступу.
Також студент-переселенець має право на соціальну стипендію, якщо вчиться на бюджеті. ВПО може отримувати або академічну стипендію, або соціальну, якщо за навчальними показниками академічну не отримує. Соціальна стипендія нижча за академічну, тому стимул гарно навчатися для студентів зі статусом ВПО нікуди не подівся.
Також студент-переселенець може платити за гуртожиток не більше 50% його вартості. Але тут важливий нюанс: ця пільга діє лише за умови, якщо студент не отримує щомісячну допомогу — 1 тис. грн. А 50% за гуртожиток — це, як правило, менше 1 тис. грн. Тому користуватися такою пільгою часто немає сенсу.
Заклади вищої освіти при цьому можуть забезпечувати на власний розсуд і 70-відсоткову «знижку» на гуртожиток для ВПО, або ж і взагалі надавати місце в гуртожитку безкоштовно.
Куди звертатися: з питаннями щодо гуртожитку, пріоритету вступу та оформлення соціальної стипендії потрібно звертатися до самого ВНЗ. У разі порушення прав студента, можна скаржитися на гарячу лінію міністерства освіти: 0 (800) 50 45 70.
З чим звертатися: як правило, для оформлення соціальної стипендії необхідні: паспорт або свідоцтво про народження, картка платника податків, копія студентського квитка та копія довідки ВПО. Уточнювати перелік документів краще в адміністрації ЗВО.
Школи та садочки
Державної програми, яка визначала б пріоритетність зарахування дітей зі статусом ВПО до дитячих садочків, в Україні немає. Дізнаватися про місцеві подібні програми та переваги краще в районних чи міських відділах освіти.
Те ж саме стосується й оздоровлення дітей ВПО поза чергою.
Те, що чітко надає держава, так це безкоштовне харчування для дітей зі статусом ВПО. За словами Наталії Єсіної, такий закон прийняли на шостий рік війни.
«Щоб скористатися цією пільгою, батькам дітей молодшого віку, учнів шкіл та здобувачів професійно-технічної освіти потрібно подати/оновити відомості щодо статусу ВПО або статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів», — зазначила Наталія Єсіна.
Оплачує таке харчування місцева влада.
Відмовити у безкоштовному харчуванні дітей ВПО школи не можуть.
Куди звертатися: до директора школи з заявою про безкоштовне харчування дитини. У разі відмови — до районного чи міського відділів освіти. Перелік районних відділів освіти з контактами в Луганській області можна знайти ТУТ, а в Донецькій — ТУТ.
Також можна скаржитися на вже загадану урядову гарячу лінію 15-45.
Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій
Відразу зазначимо, що статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, поки не передбачає жодних пільг та підтримки від держави, крім безкоштовного харчування в школі, яке доступне і для інших ВПО. Можливо, такі пільги введуть в майбутньому, тоді оформлений статус буде виправданим.
На отримання статусу мають право діти, які:
- отримали поранення, контузію, каліцтво;
- зазнали фізичного, сексуального, психологічного насильства;
- були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
- залучались до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
- незаконно утримувались у полоні.
«Процедура оформлення та підтвердження статусу є доволі складною, через що спостерігається небагато звернень від постраждалих осіб. Обов’язок доведення обставин, за яких постраждала дитина, покладається безпосередньо на заявника.
Крім того, немає і досі спеціалізованих державних програм щодо психологічного захисту дітей, які постраждали. Серед низки прогалин, також можна відзначити низьку поінформованість населення, а саме, батьків чи осіб, що їх заміняють, про механізм оформлення статусу дитини», — зазначила Наталія Єсіна.
Куди звертатися: заяву про отримання статусу потрібно подавати у Службу у справах дітей за місцем реєстрації дитини як ВПО або за місцем проживання дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася АТО.
Служба у справах дітей в Луганській області: (06452) 4 24 20, в Донецькій області: (06264) 8 52 23
Подати заяву можуть законні представники дитини (батьки, прийомні батьки, піклувальники тощо) та дитина особисто, якщо їй вже виповнилось 14 років.
З чим звертатися: для оформлення статусу потрібна заява, копії свідоцтва про народження і копії документів, що посвідчують особу батьків, або представників дитини, копії довідки ВПО дитини, та копії інших документів, які стосуються індивідуальних обставин (наприклад, заява про вчинення кримінального правопорушення, витяг з ЄДРДР, висновок експерта, психолога тощо). Це треба уточнювати у Службі у справах дітей.
Працевлаштування
Якщо людина з довідкою ВПО не має офіційної роботи, вона може звернутися в центр зайнятості та оформити допомогу по безробіттю. На період карантину така допомога складає тисячу грн. При цьому ця ж людина може отримати допомогу малозабезпеченій сім’ї. Загальна сума в такому випадку складатиме прожитковий мінімум — 2379 грн.
Також, якщо вимушений переселенець ще до карантину оформив щомісячну соціальну допомогу у вигляді 442 грн, яка надається тільки за умови працевлаштування, то в період карантину, що триває і зараз, він продовжить їх отримувати. Однак, після закінчення карантину (а може й раніше) цю виплату знімуть, якщо людина не працевлаштується.
Центри зайнятості повинні виплачувати вимушеним переселенцям допомогу по безробіттю навіть без надання документів, які підтверджують стаж роботи та факт звільнення людини з роботи.
«Вимушені переселенці мають право на спрощену процедуру отримання виплат від центру зайнятості. Наприклад, якщо в людини не закрита трудова книжка, тобто людина не звільнена з роботи, вона може надати квитанцію з пошти про те, що відправила повідомлення про звільнення своєму роботодавцю на непідконтрольну територію», — зазначила Олена Глушко.
Куди звертатися: перелік контактів центрів зайнятості в Донецькій області можна знайти ТУТ, в Луганській — ТУТ. Гаряча лінія: 0 800 509 966
Субсидії
Вимушені переселенці можуть оформити субсидію за місцем проживання, навіть якщо вони орендують житло.
Для цього потрібні такі документи:
- заява;
- декларація;
- договір оренди житла (у разі наявності).
«У заяві необхідно зробити відмітку, що людина потребує окремого рішення комісії та додати довідку ВПО. Рішення про призначення житлової субсидії буде прийматися комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства», — пояснила Наталія Єсіна.
Документи також можна подати в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики, використовуючи електронний підпис.
Ті ВПО, які вже оформили субсидію, цьогоріч мають навіть більші складнощі, ніж деякі інші громадяни.
На початку карантину уряд прийняв норму та дозволив людям автоматично продовжувати субсидію, без повторної подачі документів. Нещодавно цю норму скасували для певних категорій людей, серед яких опинилися і вимушені переселенці.
Тепер люди з довідкою ВПО мають повторно подати документи до органів соцзахисту, якщо хочуть користуватися субсидією.
Куди звертатися: оформлювати субсидію можна за місцем свого проживання в управліннях соціального захисту. Гаряча лінія з питань порушень при наданні субсидій: 0 800 502 757.
Безоплатна правова допомога
Вимушені переселенці мають право на безкоштовну правову допомогу. При чому звертатися до юриста з відповідного центру можна не лише за місцем проживання, а й з будь-якого міста України.
За словами Олени Глушко, часто працівники центрів відмовляють надавати безкоштовну допомогу ВПО, посилаючись на те, що їх рівень доходів перевищує допустимий рівень для отримання безоплатної допомоги. Це незаконно і відмовляти в центрах БПД не мають права.
Куди звертатися: регіональний центр БПД в Луганській області: (057) 705—03—52; регіональний центр БПД в Донецькій області: (099) 768 25 67; гаряча лінія: 0 800 213 103
Медицина
Теоретично усі громадяни України мають право на безкоштовне лікування. Вимушені переселенці не мають жодних переваг в отриманні медичних послуг, а можуть звертатися до лікарень на загальних підставах.
І ще трохи корисних контактів
Попри складність отримати деякі виплати, пільги чи послуги, певні перешкоджання з боку працівників держслужб, правозахисники радять відстоювати свої права, звертаючись на гарячі лінії та фіксуючи порушення.
Далі — контакти на такі випадки:
- гаряча лінія уповноваженого ВР з прав людини: 0 800 501 720;
- гаряча лінія пенсійного фонду: 0 800 503 753;
- гаряча лінія МОЗ: 0 800 801 333;
- контакт-центр для пацієнтів та лікарів: 16 77.
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.