Іпотека під 3% для переселенців: досвід, проблеми, поради

Нині в Україні по факту працює лише одна житлова програма для вимушено переміщених осіб. Її називають “німецькою”, бо гроші на пільгові кредити для переселенців дає німецький банк. 

Скористатися програмою бажає ледь не кожен переселенець, у кого немає власного житла. І вже є перші переможці — люди, які придбали квартири в кредит під унікальні для нашої країни 3% річних. 

Назвати умови програми та саму процедуру купівлі квартири за нею простими навряд чи можна. Як, власне, і будь-яку іншу кредитну програму. Тому «Східний варіант» поспілкувався з людьми, які вже пройшли цю процедуру та можуть поділитися порадами з іншими.  

Що за програма та в чому її суть

У 2016 році німецький уряд вирішив допомогти Україні, яка має велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Визначили суму допомоги — 72 млн євро, з яких 25,5 млн мали піти на житло для вимушених переселенців. 

Однак, процес затягнувся. Держава довгий час не знала, як розпорядитися грошима. І лише у 2019 році під час чергових переговорів представники влади знайшли вихід — віддали реалізацію нової житлової програми фонду «Держмолодьжитло». 

Суть в тому, що німецький банк KFW перераховує фонду кошти, які той може використовувати для видачі кредитів людям зі статусом ВПО на 20 років під 3% річних, коли ринкова вартість кредиту в Україні стартує від 12% річних. 

 

 

Звичайно ж, як і будь-який кредит, ця програма має свої умови. Розбираємось з ними.

Вимоги до житла

Кредит можна брати на квартиру або будинок, не старше 35 років. Можна брати й новобудови, але, звісно ж, ремонт — коштом нових власників. 

Площа житла складає 21 кв. м на одну людину. Плюс 10,5 кв.м додатково, якщо квартиру купляє родина. Наприклад, сім'я з двох дорослих і однієї дитини може обрати квартиру площею до 73,5 кв.м. Можна і більше, однак різницю оплачує сама родина чи людина, яка оформлює кредит, при чому безпосередньо під час укладання угоди з продавцем.

Вартість житла — тут складно, але розібратись можна. 

Відтак: допустима вартість одного квадратного метра залежить від населеного пункта, де людина хоче придбати житло. А точніше — від середньої вартості квадратного метра в області:

• якщо житло в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові, то множимо середню вартість квадратного метра в області на 1,75;
  
• якщо це обласні центри, міста обласного значення з населенням понад 300 тис. людей, або міста, розташовані від обласних центрів і міста Києва на відстані не більше 15 км, то середню вартість множимо на 1,5;
  
• міста з населенням від 100 до 300 тис. людей — середня вартість на 1,25;
  
• в інших містах допустима вартість квадратного метра дорівнює середній по області. 

Вимоги до людей

Щоб брати участь у програмі людина повинна мати статус ВПО. У неї та членів її родини не повинно бути житла на підконтрольній Україні території. 

Також переможець рандому повинен підтвердити свою платоспроможність. Вона визначається так: береться щомісячний офіційний дохід родини та від нього віднімають суму щомісячної сплати кредиту. Різницю ділять на всіх повнолітніх членів родини, і ця цифра має бути більшою за прожитковий мінімум — 2 379 грн. 

Не зможуть скористатися німецькою програмою люди, які вже отримували від держави соціальну допомогу чи пільгові кредити на житло. Знову ж таки, мова лише про підконтрольну Україні територію. 

Також у людини має бути гарна кредитна історія. 

Програма передбачає, що людина, яка купляє житло, має внести 6% від вартості житла. Решту суми дає програма — перераховує на банківський рахунок продавця. 

Ми поспілкувалися з тими, хто вже став щасливчиком першого чи другого рандому і придбав власне житло. А також попросили їх із власного досвіду дати поради «наступним поколінням» переможців. 

«Знайшли квартиру самі, а фонд допоміг з нотаріусом і документами»

Анна Кулигіна зареєструвала свою заявку на участь у програмі в травні цього року через Дію. 

«Зареєструвала і забула», — говорить вона. — «Бо не розраховувала на успіх. Знаю, що дуже багато людей подалося». 

До слова, на перший рандом подалося близько 18 тисяч людей.

 

 

Відразу після цього вона почала шукати житло. Через пару днів її запросили в фонд на консультацію. 

«Ми туди поїхали, нам все розповіли, що і як буде відбуватись, які будуть затрати. Окрім тих 6 відсотків, які треба внести за житло, там є ще певні статті витрат. Ми залишились у фонді після зборів, щоб нас більш детально проконсультували. Також нам порадили нотаріусів, у яких можна оформити договір», — розповідає Анна.

Тут порада №1: Максимально розпитуйте консультантів з фонду. Вони, за словами Анни, доволі контактні та професійні. Ви маєте чітко розуміти, який у вас план дій і скільки коштів вам потрібно буде витратити.  

Свою квартиру Анна та її родина знайшли буквально за 4 дні. Хоча й отримали багато відмов — продавці та ріелтори не завжди хочуть мати справу з такого роду програмами. Їм звичніша готівка. 

«До того ж одна з  ріелторок мені назвала 5% комісії. На нашій сумі це було б 3,5 тис. доларів. Я вважаю, що це занадто. Якщо потрапити на нормального, адекватного господаря житла, то взагалі ріелтор там не потрібен. Ми знайшли квартиру напряму, без ріелтора, і все пройшло добре», — говорить Анна. 

Єдиною проблемою виявився скандальний банк «Михайлівський», у якому родина Анни колись мала кредитну карту. Борги банку кілька разів перепродавалися, а щодо долі самого банку досі тривають судові процеси у Верховному суді. 

 

Порада №2: Вчасно перевіряйте свою кредитну історію. За можливості закрийте кредити. Якщо у вас буде відкритий ще один кредит на момент укладання договору, то з вас вимагатимуть більший сукупний дохід родини. Від суми вашого доходу відніматиметься не тільки сума виплат за новим кредитом, а й сума виплат за старим. 

Родина Анни знайшла трикімнатну квартиру на вторинному ринку у Києві, яка відповідала всім вимогам. Гранична площа складала 73,5 кв.м, тоді як квартира Анни — 69,5 кв. м.  Вартість склала 1 млн 973 тис. грн. 

«Нам було трішки легше вписатися у суму, бо в нас трикімнатна квартира, а тому сума за один квадратний метр менша ніж, наприклад, у випадку однокімнатної квартири. Тобто однокімнатну важче знайти, щоб вписатись в ці параметри», — ділиться Анна. 

Всього Анні та її родині довелося заплатити відразу близько 184 тис. грн. Серед статей витрат — 6% першого внеску, 1% до пенсійного фонду, страхування життя, страхування квартири, укладення договору купівлі/продажу, комісія банку та інші. 

Порада №3. Перед подачею заявки будьте готові до витрат. Бо якщо ви не зможете оплатити всі необхідні витрати, або з яких-небудь інших причин вам не вдасться оформити договір — ви більше не зможете брати участі у програмі за поданою заявкою.

Як говорить Анна, у свою квартиру вона разом з родиною ще не заїхала. А тому досі не вірить, що вони мають власне житло у Києві. 

«Заскочила в останній вагон»

Ще одна вимушена переселенка Аліна завдяки програмі придбала невелику однокімнатну квартиру в Києві, площею 28,5 кв.м. Її головною проблемою було знайти житло, яке відповідало б вимогам програми. При чому зробити це потрібно було за 20 днів. 

«31 серпня відбувся рандомний відбір. А 1 вересня я дізналася, що перемогла у відборі. І до 20 вересня мені потрібно було знайти квартиру та подати до фонду попередній договір. Саме в останній день, 20 вересня, я його і подала. Фактично заскочила в останній вагон», — ділиться Аліна.  

Щоб знайти квартиру, дівчина використовувала усі можливі методи — розклеювала оголошення на кіосках, шукала на профільних сайтах та в соціальних мережах. 

Зрештою, підходяща квартира знайшлася. Продавчині Аліна сказала про участь у програмі не відразу, а вже на особистій зустрічі. Дівчині пощастило, що жінка знала про фонд «Держмолодьжитло» завдяки своєму родичу. 

«Ми пояснили, що тут немає жодних махінацій, що це державний фонд. Наша продавчиня сказала, що її родич також купляв квартиру через цей фонд, тільки за іншою програмою», — пояснила Аліна. 

Усі необхідні документи дівчина отримала онлайн. Лише довідку з роботи їй видали фізично. 

Порада №4: Не витрачайте час на черги в ЦНАПах та інших держорганах. Оформлюйте документи онлайн, а зекономлений час краще витратьте на пошук житла.

Після укладення попереднього договору найскладнішим, за словами Аліни, було очікування, поки кредитна комісія погодить кредит. 

«Власниця квартири також нервувала, бо вона мала купляти собі іншу квартиру, яку для неї тримали. Зрештою, нам передзвонили та порадували, що все добре. Ми зустрілися в нотаріуса, уклали основну угоду, почекали, поки колишній власниці прийдуть кошти — і все», — переповіла Аліна.  

Вона поділилася, що її квартира коштує 31,5 тис. доларів. Щомісячний платіж складатиме 6 тисяч гривень, і лише кожного жовтня сягатиме до 8 тисяч, оскільки потрібно буде поновлювати страховку. 

Аліна також зазначила, що ціна за квадратний метр її квартири незначно, але перевищувала допустиму. Через це вона доплатила 14 тисяч грн до обов’язкових 6% першого внеску. 

Порада №5: Не спішіть відмовлятися від квартири, якщо вартість квадратного метра більша за допустиму. Можливо, сума переплати не буде для вас значною і ви зможете її осилити. 

 

Корисні контакти та інструкції

Інформацію про всі вимоги та умови участі у програмі ви можете знайти ТУТ. 

Також фонд Держмолодьжитло розробив покрокову інструкцію участі в програмі з усіма деталями. 

Корисним також може бути блог Руслана Калініна, який розповідає про усі навіть найдрібніші нюанси програми. Про це він також пише на своїй сторінці у Facebook 

Також існує Telegram-чат, де спілкуються учасники програми. 

З точковими питаннями до фонду можна звертатися за номером 044 363 10 80, або ж на електронну пошту — [email protected] 

***