У Києві громадські діячі вимагали у Зеленського та Ради підтримати Стамбульську конвенцію (фото)
Поблизу будівлі Офісу президента відбулась акція протесту, учасники якої вимагали у президента Володимира Зеленського та Верховної ради ратифікувати Стамбульську конвенцію.
Про це повідомляє Східний Варіант з посиланням на Суспільне
Активісти вимагали пояснення у президента та парламенту, чому вони досі не ратифікували її.
Загалом участь в акції взяли близько сотні людей.
25 листопада в Україні та світі розпочалися 16 днів протидії гендерно зумовленому насильству. З цієї нагоди понад 50 українських громадських організацій об’єдналися в коаліцію "За Стамбульську конвенцію" із закликом до президента Володимира Зеленського та Верховної ради ратифікувати цей міжнародний документ.
Серед організацій коаліції, зокрема, “Ла Страда Україна”, Amnesty International Ukraine, ZMINA. Центр прав людини, “Український жіночий фонд”, “Рівні можливості” та інші. При цьому Активісти повторно зареєстрували петицію до президента України з проханням подати законопроєкт про ратифікацію до парламенту.
Понад 10 років тому Україна брала участь у підготовці Стамбульської конвенції проти насильства, проте Верховна рада досі її не ратифікувала. У Раді вже створене міжфракційне об’єднання "За ратифікацію Стамбульської конвенції" і свідомі депутати готові підтримати цей документ.
У 2020 році на офіційному сайті Президента України електронна петиція із закликом ратифікувати в Україні Стамбульську конвенцію набрала потрібні 25 тисяч голосів.
5 червня 2020 року Володимир Зеленський пообіцяв винести на розгляд Ради законопроєкт щодо її ратифікації, але це так і не було зроблено. Тому Марш жінок, один із учасників коаліції "За Стамбульську конвенцію", вирішив зареєструвати ще одну петицію, а також заклик ратифікувати цей міжнародний документ та ознайомся з його перевагами на сайті
Стамбульська конвенція проти насильства покликана захищати жінок, а також інших жертв домашнього насильства – чоловіків, дітей, в тому числі тих, які стають свідками, та людей похилого віку. Вона гарантує постраждалим доступ до медичного забезпечення, психологічної та юридичної підтримки, вдосталь безпечних місць (притулків) та право на компенсації й справедливе розслідування.