
У Кременчуці 160 сімей, включно з переселенцями з Луганщини, отримали тимчасове безплатне житло
У Кременчуці 160 сімей переселенців отримали тимчасове житло. Для них облаштували кімнати у гуртожитках та квартири, які перебувають на балансі громади.
Про це Суспільному повідомила директорка департаменту соцзахисту міськради Марина Доценко. За її словами, жити в приміщеннях переселенці можуть безплатно до кінця війни та ще три місяці після її завершення, але мають сплачувати за комунальні послуги.
52-річна Олена Осьмачко показує одну з кухонь гуртожитку, в якому облаштували поверх для переселенців. Жінка приїхала з Луганщини, нині тут працює коменданткою.
"Зараз я смажу млинці чоловікові. Готую кожного дня. Після роботи, до роботи. Поки ще збираємо шафу, облаштовуємо кімнату потихесеньку", — каже переселенка з Луганщини Олена Авдєєва.

У цьому гуртожитку підготували 26 кімнат для переселенців. Наразі поселилися вже 6 сімей. Серед них і родина з міста Лисичанськ.
"Із Луганської області. Із бабусею, дідусем, мамою і братом. Я знайшов друзів, вони проживають біля мене, у 18-й кімнаті", — говорить переселенець із Луганщини Ілля Плахотін.
"Родина у нас із п’яти людей. Дуже гарні умови, все чисте, все нове, і білизна, і все. Гуманітарну допомогу нам дали. Чудові умови. Ось у нас і холодильник у кімнаті, хоча на кухні також два холодильники, і каструльки дали. Живемо гарно, але додому хочеться", — розповідає переселенка з Луганщини Галина Шарапова.

У Кременчуцькій громаді кімнати для переселенців облаштували у трьох гуртожитках, також заселяти людей планують у квартири.
"Із самого початку війни була розроблена програма по ремонтах комунальних об’єктів, щоб у подальшому їх надавати внутрішньо переміщеним особам, які тікали від війни. Проживання у таких об’єктах, а саме у цьому гуртожитку безплатне. Оплачуються лише комунальні послуги, які спожиті, у кожній кімнаті є свій лічильник електроенергії. Тому людина сплачує за те, що використовує", — говорить директорка департаменту соцзахисту Кременчуцької міськради Марина Доценко.
"Це у нас тут душова кабінка, тут пральні машинки, якими перуть. Це у нас тваринка, за якою дівчинка доглядає, собачку звати Тая", — каже переселенка з Луганщини Олена Осьмачко.

Облаштували житло, зокрема, за гроші громади та міжнародних організацій.
"Обладнані бойлерами, гаряча вода постійно в доступі, забезпечили основними меблями, кухні облаштовані, надається постільна білизна, посуд також", — говорить директорка департаменту соцзахисту Кременчуцької міськради Марина Доценко.
"Для життя це все, звичайно, добре, але все рівно про рідний дім ми згадуємо кожного дня. У мене зв’язку там немає ні з ким, бо там місто розбите. Ми сподіваємося, що все буде відбудовуватися, і ми повернемося у рідне місто. Як не було б тут гарно, я лягаю спати із думками тільки про Попасну (місто на Луганщині – ред.)", — каже переселенка з Луганщини Олена Осьмачко.
Нині у Кременчуцькій громаді проживає майже 31 тисяча переселенців.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.