У Черкасах влаштували екскурсії для дітей з інвалідністю та переселенців зі сходу України

У селі Мельники на Чигиринщині для дітей з інвалідністю та переселенців влаштували екскурсію, майстер-класи та конкурси.

Розваги поза містом влаштували уперше, розповіла керівниця громадської організації "Ми є поруч" Тетяна Волочай. Участь у заході взяли майже пів сотні категорійних дітей. Про це повідомляє Суспільне

Черкащанка Ніна Володимирівна у Холодний Яр приїхала з двома онучками-переселенками з Одеси:

"Діти і в ліс сходили, і в соломі подарунок шукали — такий лемент зробили! Діти тут хоч відволікаються, не думають про сирени, про те, що кудись може прилетіти. Це важливо організовувати такі заходи".

Розваги для 47 дітей влаштували на території мистецького фестивалю "Крутий заміс" у селі Мельники. Діти власноруч ліпили та випікали хліб, бавились із тваринами та слухали казки від Сашка Лірника.

"Немає чим зайнятися, ти ніби деградуєш цей період, сидиш і дивишся у стіну, ніби час зупинився. Дуже лякає цей стан, тому що ти ніби втратив відчуття реальності, от як в нескінченному сні. А тут дуже піднявся настрій: єднання з природою, багато дітей, багато емоцій, всі цікаві, багато різних цікавих заходів, є подарунки", — прокоментувала Анастасія Колодочка, яка на Черкащину приїхала із Рубіжного.

За словами Оксани Плотнікової, подібних заходів у місті бракує. У Черкаси вона переїхала із чотирирічним сином Нікітою з Лисичанська

"Важливо розважити дітей, оскільки ситуація нині важка. Тому, щоб якось урізноманітнити будні, вирішили поїхати. Та й заходів нині бракує, особливо для маленьких дітей. Тому ми відвідуємо заходи Тетяни Волочай та логопеда. Сьогодні Нікіта отримав активний відпочинок, на який довго чекав і нарешті потрапив до лісу".

Черкащанка Алла Лапай із сином Дмитром на такій локації уперше:

"Хотілось виїхати з міста і трохи розслабитись. Хоч у нас і тихе місто, та все одно війна нікуди не дівається. І такі заходи як для дітей, так і для дорослих дуже важливі. Треба відволікатись і нам це вдалось. Все дуже сподобалось, особливо, коли копалися у соломі, де Діма знайшов подарунок".

Ведучий заходу Артур Жуковський познайомив дітей із тутешнім "місцем сили":

"Це для тіла і для душі, щоб дітки відчували радість дитинства. Бо життя йде, дитинство проходить і зараз мало радості. Здебільшого інформаційний фон негативний, особливо для дітей-переселенців. Тож ми вирішили подарувати трохи дитинства: майстер-класи, природа, розваги, конкурси, смаколики. Ось, наприклад у нас є такий цікавий об'єкт як дух лісу, ми клали камінчик, загадали бажання".

За словами керівниці громадської організації "Ми є поруч" Тетяни Волочай розповіла, що для дітей такі заходи слугують за реабілітацію:

"Сьогодні тут гралися 47 дітей — це переселенці та діти з інвалідністю, які відвідують творчі заняття у нашій громадській організації. Ми провели цей день на свіжому повітрі, тут безліч локацій, ми дуже задоволені".

Цей захід — знайомство з Черкащиною та українською культурою, вважає пані Тетяна:

"Приїхали діти переважно зі сходу: Волноваха, Маріуполь, Херсонщина, а тут історичне місце — Холодний Яр. По-перше, це знайомство з нашою історією, по-друге, тут дуже багато різних майстер-класів з народних ремесел: ліплення з глини, випічка хліба, ляльки-мотанки, створення оберега, також ми побачили дуже багато скульптур із сіна — все зроблено в такому українському стилі. Для дітей це у першу чергу і реабілітація і знайомство з нашою культурою".

Найбільше втішила дітей можливість побачити та доторкнутися до тварин:

"Коли ми сюди зайшли, за їхньою реакцією, найбільше сподобалось їм — це контактний парк, тваринки на свіжому повітрі, баранчики, ягнята та собачки. Була можливість навіть зайти до тварин на пасовище, де вони безпосередньо бігають і поспілкуватись наживо з тваринками", — пояснила Тетяна Волочай.

Це перша поїздка вихованців громадської організації за межі міста:

"Це перша поїздка за місто, оскільки наша громадська організація не фінансується і такі ініціативи влаштовуються переважно за благодійні пожертви. Здійснити цю поїздку нам допоміг Сергій Прядка. Ми б залюбки хотіли б ще поїхати в Умань і шукаємо того, хто нам допоможе це здійснити",— додала Тетяна.