
Школа їзди "Лошадкін дім" переїхала з Кремінної на Львівщину
На Львівщині у Дрогобичі "Лошадкін дім" знаходиться вже понад місяць. Тут проводять підготовку території до майбутніх занять з дітлахами та для відпочинку дорослих.
Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.
Власник "Лошадкіного дому" Борис Семиволос розповідає, що поступово відновлюється діяльність кінної школи у Дрогобичі, тому вже влітку очікуються вихованці. Але повноцінні заняття у школі розпочнуться після усіх ремонтних робіт на території.
“Влітку до мене приїдуть вихованці, це я вже точно знаю. І з Борщева, і з Кремінної. Дітлахів буде багато. Ми готуємо для них спальні місця, будуть душові кабіни, вмивальники, кухня. Кожен день вони зможуть самостійно собі щось заробляти. Бо у нас будуть прогулянки, треба буде ходити з конями, і доглядати їх треба. Їм це в радість, вони вчаться, ще й по 100 або 200 гривень на день будуть отримувати. Тож вони будуть самостійно собі готувати, умови у нас усі є. Так і в Кремінній було”, – розповідає власник.
На початку повномасштабного вторгнення одинадцять коней вивезти вдалось до Дніпра. Ще пʼять – залишились у місцевих дітей, які до цього відвідували школу та допомагали на стайні. Досі він не може зв’язатися з дітьми та дізнатися, як у них справи.
У Дніпрі “Лошадкін Дім” спочатку розмістився у Кінно-спортивному клубі “Klimenko Stable”. Та навіть зі знижками від їх власників залишатися тут було дорого.
“Ми постійно шукали місця, куди ми могли перевезти коней. І знайшли у місті Борщів Тернопільської області. Мені показали там занедбаний корівник. Я подивився, було на тиждень робіт. І майже одразу почав працювати”, – розповідає Борис Семиволос.
За словами Бориса, через деякий час коні з Дніпра переїхали до Борщева у відремонтовані та підготовлені стайні. Переїзд з Кремінної до Борщева коштував понад 150 тисяч гривень.
Пізніше власник “Лошадкіного дому” познайомився з фермером, який тримав господарство у Дрогобичі. У його планах було організувати для дрогобичан місце відпочинку і контактний зоопарк, тому він запропонував переїхати на його територію. Борис Григорович погодився.
За місяць у Дрогобичі тваринки оговтались після переїздів та поводяться більш-менш спокійно. Тут їх вже полюбили місцеві дітки, будівельники, працівники. Хтось підгодує, а хтось почухає – і цього іноді буває достатньо.
Читайте: Подорож у часі: як пізнати український Маріуполь через меморі-гру.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.