Розбір
Красива картинка для соцмереж чи реальна загроза життю? Що несе за собою рух опору на ТОТ
Українці та українки, які живуть на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), залишаються вірними Україні, не погоджуються з російським режимом та щоденно чинять спротив. Для когось — це збереження української мови та культури, для когось — передача інформації про ворожі війська чи поширення українських символів. Та за кожним таким кроком стоїть не лише сміливість, а й серйозний ризик.
Східний Варіант поспілкувався з експертами щодо тимчасово окупованих територій та цифрової безпеки, щоб дізнатися, що насправді стоїть за історіями про підпільну боротьбу, та чи можна гарантувати українцям, що беруть в ній участь, безпеку.
«Рух спротиву в окупації потрібен, проте є багато «але»»
У квітні цього року видання Kyiv Independent опублікувало розслідування про діяльність рухів опору на окупованих територіях — «Жовта стрічка» та «Зла Мавка». У матеріалі йшлося, що організатори подібних рухів не можуть гарантувати учасникам безпеки та недоторканності. Водночас повідомляли, що «Жовта стрічка» та «Зла Мавка» отримували фінансову підтримку від британської компанії IN2, яка базується в Дубаї.
«Вербування до «Жовтої стрічки» відбувається через незашифрований бот у месенджері Telegram. Розслідувачі спробували ним скористатися і з'ясували, що перелік протоколів безпеки був необов'язковим. Неназваний представник Головного управління розвідки сказав Kyiv Independent, що організатори руху «безпідставно наражають на небезпеку життя своїх активістів і отримують з цього вигоду». Компанія IN2 наголосила, що «рішуче відкидає будь-які твердження про те, що діяльність програми могла призвести до арештів, катувань чи загибелі активістів «Жовтої стрічки»», — писали журналісти.
Згодом рух поширився на всі тимчасово окуповані території. Тисячі українців та українок долучалися, щоб показати свою незгоду з окупацією. Від координаторів учасники отримували різноманітні завдання, як, наприклад, сфотографувати український прапор на фоні знакових місць (порт у Бердянську, «Донбас Арена» у Донецьку, море у Криму тощо), або розвісити українські листівки, розмалювати жовто-синій прапор на стовпах тощо.
Безумовно важливо усвідомлювати, що в окупації залишаються люди, які є вірними Україні та чекають повернення українського уряду. Однак з кожним роком росіяни все більше посилюють контроль над захопленими територіями, а будь-які прояви нелояльності дедалі жорсткіше карають. У таких умовах спротив може обернутися серйозними наслідками для людини та її близьких. Тому питання безпеки для мешканців ТОТ стає не менш важливим, ніж саме бажання чинити опір окупації.
Опубліковане розслідування спричинило обговорення в соціальних мережах серед українців. Були ті, хто акцентував на важливості рухів опору, адже це показує незгоду місцевих мешканців з російською окупацією. Інші звернули увагу на ризики діяльності таких ініціатив, наголошуючи, що надмірна увага ставить під загрозу безпеку людей.
***
Раніше Східний Варіант розповідав історію 21-річного Дмитра Крука, який самотужки виїхав з тимчасово окупованого міста Хрестівка Донецької області. Його місто захопили сили так званої «днр» у 2014 році. Восени 2025 року хлопець виїхав на підконтрольну Україну.
Дмитро мав досвід співпраці з «Жовтою стрічкою». Його знайомий, імʼя якого не розголошуємо з метою безпеки, робив фотографії для руху на тимчасово окупованих територіях, а Дмитро передавав їх «Жовтій стрічці». Коли знайомий Дмитра захотів виїхати з окупації, координатори руху опору не запропонували допомогу, натомість питали, чи міг би хлопець зробити ще декілька фото, поки він залишається там.
«Мій знайомий через мене робив фото для «Жовтої стрічки». Потім сказав, що хоче виїхати та більше не буде робити фото. Вони навіть не запропонували якусь інформаційну допомогу, базову. Не говорячи про те, що потім питали, чи виїхав він, чи ні, щоб зробити ще пару фото. Просто побажали «удачі». Знайомий виїхати не зміг. Його забрали в російську армію», — розповідає Дмитро.
Артем Карякін з позивним «Східний» до кінця 2021 року проживав в тимчасово окупованій Кадіївці (до 2016 року — Стаханов). Усі роки передавав інформацію про загарбників українським спеціальним службам та вів Twitter-сторінку про життя в окупації. Після виїзду та початку повномасштабного вторгнення Артем «Східний» долучився до Збройних сил України.
Він наголошує, що ФСБ (Федеральна Служба Безпеки) росії постійно вдосконалює методи відстеження та виявлення мешканців ТОТ, які чинять спротив. Після початку повномасштабного вторгнення окупанти все більше посилюють контроль над населенням та розширюють інструменти стеження.
«Рух опору на ТОТ потрібен, але є багато «але». Його треба чинити адекватно, продумано і відмовитися від певних дій заради безпеки наших людей. Я б відмовився від такого поняття, як ненасильницький опір в окупації. Бо не може бути ненасильницьким опір, який карається насиллям. Усі акції по типу прапорців, стрічок, якихось надписів на стінах — не несе жодної користі, на мою думку. Водночас наражають виконавців на небезпеку», — вважає Артем «Східний».
Росіяни досконало вивчили підходи до акцій, які проводять рухи опору «Жовта стрічка» чи «Зла мавка». Відтак, спецслужби можуть відстежувати людей, які беруть в них участь.
«Головна теза, чому я негативно відношуся до «Жовтої стрічки», тому, що це переросло в якийсь конвеєр, який займається постійно одними й тими ж акціями, не міняючи підходів. Росіяни вже досконало їх вивчили, розвісили всюди камери спостереження. Нова акція — нові арештовані люди. Фотографії, які розповсюджуються, набирають купу лайків, але ми не можемо відстежити, що сталося далі з цими людьми, хто це фотографував. Можливо, їх вже немає в живих або вони ув’язнені. Тому я б від таких акцій відмовився. Подібні рухи мають вивішувати всюди великі дисклеймери, що це дуже небезпечно. У «Жовтої стрічки» або подібних я таких дисклеймерів не бачу», — каже Артем «Східний».
Варто відзначити, що після публікації розслідування рух опору «Жовта стрічка» оновив роботу свого чат-бота «Разом». У його функціоналі залишили виключно інструкції з безпеки для мешканців ТОТ.
«Ніхто не може гарантувати безпеку людям, які залишаються в окупації»
Подібні розслідування про рухи опору на ТОТ України можуть бути шкідливими, адже підсвічують тези, які вводять читачів в оману. Про це розповідає директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова:
«По-перше, я вважаю, що ототожнювати рух спротиву і взаємодію Спеціальних служб України з людьми на ТОТ не можна. Коли ми кажемо, що хтось там фінансує рух спротиву, то таким чином десубʼєктивізуємо людей, які на ТОТ хочуть показати свою позицію. Для них Телеграм-канал тієї ж «Жовтої стрічки» стають точкою докладання зусиль, місцем, де вони можуть почитати, що зробити і як зробити. По-друге, ніхто не може гарантувати безпеку людей, які в окупації. Життя в окупації означає ризик кожної секунди для тих, хто там залишається. Чи збільшується ризик, якщо людина сфотографувала десь український прапор? Звісно, що збільшує».
Експертка також зазначає: неправильно говорити, що будь-яка людина, яка проявляє непогодження в окупації, є частиною якогось організованого процесу:
«Така теза неправдива і не підтверджується фактами. Якщо майбутній супротив причисляємо до організованого, то це може додати років позбавлення волі як за екстремізм, який реалізується групою осіб і так далі. Я була б дуже обережною з цією тезою. Тому що, по-перше, вона не відповідає дійсності, по-друге, дуже багато людей не є в мережі організованого руху».
Найчастіше рухи опору координуються з підконтрольних територій України. У соціальних мережах та месенджерах координатори комунікують з мешканцями ТОТ, дають «завдання» і як результат виконаного просять фотографії, які пізніше поширюють на власних каналах. Під час подібної комунікації, мешканець окупованих територій має усвідомлювати, що ніхто не може гарантувати його подальшу безпеку.
«Жодний координатор жодного руху спротиву не може гарантувати безпеку людині. Вони не можуть брати відповідальність за те, що людина не потрапить до рук, наприклад, російських спецслужб, що вони не будуть викрадені, не будуть увʼязнені і так далі. Чи мають вони одразу сказати людині, що це небезпечно і що це додає ризиків до тих щоденних, через які людина і так проходить, бо перебуває в окупації? Звичайно, що так», — каже Альона Луньова.
Виходить так, що кожна людина на ТОТ самостійно приймає рішення: долучитися до руху спротиву чи ні. При цьому усвідомлюючи, що ніхто не гарантуватиме їй безпеку. Артем «Східний» на це каже:
«Юридично, це так. Але є ще моральний бік питання. Проєкт, як от «Жовта стрічка», існує. Він розказує, як треба робити ті чи інші акції. Я бачив скріни листування, як вони ведуть діалоги зі своїми активістами. Я не бачив жодного співчуття від кураторів проєкту до людини, яка просила допомогти з виїздом з окупованих територій. Єдине, що вони попросили, це ще раз пройтися з прапором десь там. Юридично в них все окей, а з моральної точки зору… Я не знаю, як так можна вчиняти з людьми. І це дуже образливо для тих, хто брав участь в акціях, а потім залишився без підтримки».
Східний Варіант також звертався за коментарем щодо безпеки учасників до руху «Жовта Стрічка», однак не отримав відповіді.
Роль медіа у поширенні контенту з окупації
Окремим питанням стає роль медіа у поширенні контенту руху опору з окупованих територій. З одного боку, журналісти прагнуть розповідати про історії спротиву, показувати, що на ТОТ залишаються люди, які не прийняли окупацію та продовжують підтримувати Україну. З іншого ж, публікація фото чи відео може ненавмисно зашкодити, адже подібні матеріали збирають значну кількість переглядів та реакцій, відповідно збільшують увагу зі сторони російських спецслужб.
«Будь-яке поширення допомагає російським спецслужбам затримати людину, яка робила ці фотографії. Тому відповідальність буде лежати й лежить не лише на «Жовтій стрічці», а й на медіа, які це поширюють. Вони несуть це в маси, і чим більше охоплень, лайків та репостів буде, тим більше увага співробітників ФСБ. Окупацію дослідити неможливо. І ми не можемо вести ніякої статистики щодо затриманих людей, щодо вбитих людей. І ніяким чином ніхто не може довести, які наслідки були. Але будь-яке поширення може нашкодити людям, які беруть участь в цих акціях», — пояснює Артем «Східний».
На думку Альони Луньової, відповідальності медіа за поширення таких матеріалів немає. Адже фото вже з’явилося в мережі в інформаційних каналах рухів опору, які російські спецслужби досліджують в першу чергу. Водночас вона зазначає: якщо є можливість «почистити» метадані фото перед публікацією, треба це робити, щоб убезпечити авторів від ідентифікації.
«Зараз таких фото менше, ніж було після початку повномасштабного вторгнення, коли були масові акції протесту. Зараз є інструкції щодо зачищення геоданих і так далі, що стосується саме анонімізації фото. Звичайно, що слід уникати камер спостереження, робити фото так, щоб не було видно, що на тому папірці, який фотографують. Ми знаємо про випадки, коли активісти тієї ж «Жовтої стрічки» публікували матеріали через місяць чи два після того, як вони були зроблені. Тому звичайно, що мають бути пояснені певні заходи безпеки, якщо це фото. Але фото — не єдиний спосіб виразити погляди. Люди в окупації можуть робити це по-різному», — каже Альона Луньова.
Цифрова безпека на ТОТ: що несе під собою та чи дійсно камери розпізнають обличчя людей?
На ТОТ росіяни постійно посилюють контроль над населенням. Перевірки телефонів, моніторинг соціальних мереж, аналіз цифрових слідів, використання систем відеоспостереження тощо. Мета — виявити будь-які випадки спротиву та тих, хто підтримує звʼязок з Україною. Тому експерти наголошують: в умовах окупації необережність в Інтернеті може становити не менше загрозу.
Технічно цілком можливо, щоб камери спостереження на ТОТ розпізнавали обличчя громадян. Про це розповідає технічний директор компанії DevaTech та експерт з цифрової безпеки Павло Бєлоусов. Однак питання залишається в реалізації:
«Теоретично такі технології можуть використовуватися і на ТОТ, однак підтвердити це доволі складно. росія зазвичай спершу впроваджує нові системи на своїй території, а згодом поширює їх на окуповані регіони. Водночас ззовні неможливо достеменно визначити, які саме функції мають встановлені камери, чи підключені вони до систем розпізнавання обличчя та наскільки активно використовуються».
Найімовірніше, що окупанти визначають автора та час створення фотографії за навколишніми обставинами: погода, метадані, геолокація тощо.
«Якщо ми говоримо про ТОТ і в принципі про безпеку, то варто все ж враховувати те, що це можуть бути камери з розпізнаванням облич, яка все знає і все вміє. І з цієї позиції будувати підхід до своїх дій», — каже Павло Бєлоусов.
Велика небезпека полягає у використанні соціальних мереж та месенджерів на тимчасово окупованих територіях. Додаток МАХ, який росіяни активно просувають для спілкування, збирає дані про користувача, інформацію про інші встановлені додатки та працює у фоновому режимі. Великий ризик, що додаток збирає паролі, переписки, файли, геолокацію та контакти, передаючи їх напряму спецслужбам.
Інший випадок, коли росіяни поширюють піратські або шпигунські програми, які після встановлення на пристрій збирають всю інформацію про людину (фото, відео, паролі, геолокації з датами відвідування тощо). Такі програми поширюють через месенджери, сайти або електронні пошти. Тому слід з великою уважністю ставитися до того, який файл завантажується на пристрій.
Ще один спосіб отримати доступ до пристрою людини — фізична перевірка. Якщо мешканця ТОТ зупинять на вулиці, то зможуть перевірити мобільний телефон з усіма додатками та фотографіями.
«Використання західних месенджерів — це плюс. Використання для їхньої роботи VPN — це теж плюс. VPN в росії все одно популярні, попри заборону, десятки мільйонів людей ними користуються щодня і за це людей не закривають. Звісно, були випадки, що за використання VPN чіпляються, особливо на ТОТ, але насправді росіяни чіпляються до всього. WhatsApp не привертає багато уваги, бо аудиторія в росії у нього під 100 мільйонів», — розповідає експерт.
Відносно непоганою порадою стає мати на ТОТ другий мобільний телефон. Але тут є нюанси, про які важливо памʼятати. Якщо другий смартфон матиме сім-карту, то мобільний оператор буде його бачити. Теоретично, якщо додому до людини прийдуть з перевіркою, то за допомогою технологій побачать, що в радіусі квартири чи дому є декілька мобільних пристроїв. Якщо переставляти сім-карту, то мобільний оператор теж це побачить, включно з маркою телефону, в якому вона була. Тому буде більш безпечно, якщо другий телефон працюватиме через Wi-Fi з VPN.
Основний гаджет не має виглядати «чистим». Мають бути актуальні фото, відео, встановлені різноманітні додатки, наприклад, той же МАХ. Єдине, що слід памʼятати, це не переглядати на цьому гаджеті інформацію, яка може зашкодити власній безпеці.
В історії браузера слід видаляти інформацію про відвідування будь-яких ресурсів, які на території росії та ТОТ вважаються «небезпечними» або «екстремістськими». Не буде зайвим використання браузерів з вже вбудованим VPN. Як, наприклад, ТОР. При цьому слід мати пояснення, чому використовується саме такий браузер. Наприклад, «подивитися серіал» або «онлайн-трансляцію футбольного матчу».
«Насамперед варто відмовитися від використання російських сервісів, використовувати складні паролі та обов’язково вмикати двофакторну автентифікацію. Також важливо налаштувати автоматичне видалення повідомлень у месенджерах і регулярно перевіряти телефон на наявність інформації, яка може привернути увагу окупаційних структур. Це стосується не лише листування, а й фотографій, застосунків, облікових записів, файлів чи інших цифрових слідів. Головне завдання — не виділятися та мінімізувати будь-які підозри під час перевірок. При цьому доступ до інформації та спілкування з підконтрольними Україні територіями має бути добре продуманим, а всі інструменти захисту — свідомо обраними та зрозумілими для людини», — наголошує Павло Бєлоусов.
Рух опору в окупації: чи реально це сьогодні?
Виходячи з усього варто наголосити, що ніхто не може гарантувати людям, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, безпеки. Надалі росіяни все більше посилюватимуть відстеження будь-яких проявів опору. Тому кожен і кожна має самостійно робити вибір — чи долучатися до руху опору, чи ні. Однак така діяльність значно підвищує ризики для людини.
Якщо ж людина свідомо обирає чинити спротив, слід ретельно готуватися і слідувати усім правилам особистої та цифрової безпеки.
«Головне завдання людини в окупації — це вижити. Тому треба бути дуже обережними і зайвий раз не наражатися на небезпеку. Але також варто памʼятати, що спротив є дуже важливим. Це люди, які розповідають правду не лише українцям, а й усьому світу, про життя в окупації. На ТОТ, очевидно, дуже сильна пропаганда. Але є люди, які залишаються вірними попри все. Особисто я за те, щоб люди виїжджали. Щоб шукали змогу, бо там щодня стає все більш небезпечно», — каже Альона Луньова.
Артем «Східний» каже, що найефективніший спосіб допомагати Україні з окупації зараз — це робота з українськими спецслужбами або офіційним рухом опору ССО. З людиною зв'язуються фахівці, які пояснюють, як робити все правильно і безпечно для людини.
«Я думаю, що це найефективніший рух опору на ТОТ, ніж український прапорець на фоні окупованого міста. Але головна моя рекомендація для людей, які залишаються в окупації, це вижити. Зберегти себе і свою родину».
Рух опору дійсно є надважливим для України, оскільки показує всьому світу, що на ТОТ залишаються люди, які проти росії і чекають на деокупацію. Про це зазначає Представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна:
«Офіс Омбудсмана постійно отримує величезну кількість звернень з тимчасово окупованих територій. Були звернення від українців з Криму, які залишаються з українськими паспортами і в судовому порядку відстоюють право на те, що вони з українським паспортом перебувають на цій території. Там багато людей, які зберегли Україну в серці, і чекають, поки закінчиться окупація. Але я погоджуюся, що це дуже небезпечно. На жаль, Україна не може здійснювати правового захисту на окупованих територіях, бо у нас немає доступу. Однак у нас працює гаряча лінія для звʼязку з ТОТ. Ми приймаємо усі заяви, дзвінки, люди можуть до нас звертатися».
Ольга Алтуніна нагадала, що для російської федерації оголосили Спеціальний трибунал щодо її злочинів проти України. Це міжнародний механізм, який має притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво росії саме за злочинне рішення розв’язати й вести агресивну війну проти України. Розраховують, що Спецтрибунал має повноцінно запрацювати вже наступного року.
«Ми й далі підтримуємо звʼязок з нашими громадянами на ТОТ, опікуємося ними, супроводжуємо, допомагаємо вступати в заклади вищої освіти, відновлюємо документи. Тому я звертаюся до тих, хто залишається в окупації: якщо ви застрягли на ТОТ, або не можете покинути квартири, або претендуєте на репарації та компенсацію, то можете звертатися до нас. Можна звернутися через месенджери за спеціальним номером, який працює для людей, які на ТОТ. Ми памʼятаємо про всіх і чекаємо», — каже Ольга Алтуніна.
Щоб звʼязатися з Офісом Омбудсмана з ТОТ, можна скористатися номером телефону +38 093 406 80 17 (WhatsApp, Viber, Telegram).
***
Валерія Круподеря
