Росія використовує депортацію дітей як технологію соціальної інженерії у війні проти України

Понад 20 тис. підтверджених випадків депортації та близько 1,6 млн українських дітей, які залишаються під контролем росії — депортовані, примусово переміщені або перебувають на тимчасово окупованих територіях — формують одну з найглибших гуманітарних і правових криз цієї війни.
Про це говорили 30 квітня під час столичного Civil Society and Expert Day, присвяченому поверненню викрадених росіянами українських дітей, передає "Рубрика".
Йдеться не лише про гуманітарну проблему, а про системну політику, спрямовану на зміну ідентичності дітей.
Директорка Sahaidachnyi Security Center Леся Огризко пояснила, що депортація є елементом ширшої воєнної стратегії. Вона охарактеризувала це як технологію соціальної інженерії, яку росія застосовує у війні проти України.

"Це не просто переміщення дітей. Це спроба обірвати їхню ідентичність. Змінюються імена, документи, мова, середовище. Це технологія соціальної інженерії, яка спрямована на знищення української ідентичності", — зазначила Огризко.
Вона також наголосила, що питання депортованих дітей виходить за межі гуманітарного виміру і стає тестом для міжнародного порядку.
Якщо такі дії стають предметом торгу в мирному процесі, це означає підрив моральних засад, сформованих після Другої світової війни.














