Росія намагається розширити фронт на Донеччині, ЗСУ дає відсіч ворогу, - Defense Eхрress

Ствольна артилерія і HIMARS дозволяють ЗСУ контролювати всі головні логістичні шляхи, які забезпечують росіян на окупованому півдні, а росія намагається розширити фронт на Донеччині, щоб убезпечити транспортний коридор через Волноваху

Коли ми говоримо про історію з десантуванням наших підрозділів на лівому березі Дніпра на Херсонщині (Олешки та Кінбурнська коса), я думаю, що там діяли Сили спецоперацій і достатньо короткий проміжок часу. Якщо закріплюватися на цьому плацдармі, то треба забезпечити гарну логістику за рахунок підтримки артилерії. Це достатньо ризикована справа. Думаю, що була робота ССО, а далі будемо чекати інших підходів до того, як витискати ворога з Лівобережжя. Передає Еспресо

Зараз для противника ситуація достатньо складна, насамперед через те, що звільнення правого берега – це нова можливість для ЗСУ щодо вогневого контролю над угрупованням противника. Заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Олексій Громов розповів, що ми взяли під вогневий контроль всю ділянку лівого берега, включно з Кримом. Ствольна артилерія (дальність 30-40 км) і HIMARS (80 км) дозволяють нам контролювати всі головні логістичні шляхи, які забезпечують росіян.

Ворог здійснює перекидання сил в Мелітополь, побоюючись нашого наступу з Запоріжжя як головного підходу щодо звільнення півдня. Думаю, що не буде цього зараз і шаблонно наш Генштаб не діє. Динаміка така, що зараз уже без цих передислокацій, ми бачимо знищені мости. Фактично, вогневий контроль уже працює достатньо ефективно. Я думаю, що підхід щодо розрідження оборони противника через вогневий контроль буде зберігатися на інших ділянках фронту.

За тиждень на Донеччині відбулось аж 500 російських атак. Це стосується й Авдіївки, і Мар’їнки – населених пунктів поблизу Донецька, які гарно укріплені. Звідти ворог намагається рухатися на ці пункти, щоб відштовхнути нашу оборону. Фактично, і Мар’їнка, і Авдіївка тримаються – немає активного просування противника. Хіба що, відзначити Опитне, де ворог протиснувся і намагається закріпитися. Мар’їнка, хоч під обстрілами, але гарно тримається через гарну лінію оборони та укріпрайони.

Зараз ворог також важливий наголос робить на намаганні пробитися через Павлівку на Вугледар. Була історія про те, що Павлівку ворог начебто захопив, але, за останніми даними, вона поділена навпіл. Противник намагається закріпитися у північній частині Павлівки й потрапляє під вогонь нашої артилерії, засобів ураження. Далі рухатися на Вугледар буде важко, між пунктами буквально три кілометри, але Вугледар вище і це панівна висота, яка дозволяє противника знищувати.

Ворог також намагається цю лінію наступу розширити й рухатися по інших напрямках, зокрема на Велику Новосілку. Ця робиться, щоб посунути лінію фронту від Павлівки до Курахового і відтіснити ЗСУ, аби убезпечити свій транспортний коридор через Волноваху. Зона навколо Донецьку буде гарячим місцем і далі. Тим більше, що ворог буде кидати сюди сили через наближеність РФ і прості способи забезпечення угруповання силами та засобами.

Удари по Донецьку – це складне завдання, бо ми маємо діяти точково. Лише за рахунок поєднання розвідки й можливостей нових систем, ми можемо дійсно знищувати склади та управлінські структури противника. Донецьк так само укріплений ворогом, тому що його легко забезпечувати. Концентровані зусилля у Мар’їнці, Авдіївці, Бахмуті – там ворог намагається протиснути - це не вдається.

Бахмут здавати ми не будемо, навколо нього стоїть нормальна лінія оборони. Питання в силах і засобах. Чим більше ми докинемо артилерію і проведемо ротацію своїх підрозділів, які ідеально тримаються в цих умовах, додамо більше сили – відкинемо далі ворога.

Коли ми говоримо про Макіївку (Луганщина) – це ділянка між Сватовим та Кремінною. Від Макіївки ми намагаємось просуватися, перебиваючи трасу між ними. Ми йдемо на Красноріченське і далі ми можемо рухатися на Старобільськ, якщо буде достатньо сил та засобів. В цій зоні фронт не рухається, але йдуть активні бойові дії з обох сторін – навколо Кремінної, Сватового, поблизу Червонопопівки, де ми намагаємось наступати на позиції противника. Ворог намагається контратакувати зону Білогорівки, щоб відтягнути частину наших сил від Кремінної. Фронт не рухається, але сил з обох докладається багато. Що важливо, завдяки артилерії ми здійснюємо удари в район забезпечення російських військ. Старобільськ – це найбільш важливий логістичний вузол, куди ми хочемо пробитися і тоді ми можемо відрізати все угруповання на півдні.

Наступний тиждень буде більш-менш помірний. Ворог не може перекинути свої війська на інші угруповання – він їх буде доукомплектовувати. Ми говоримо про тих, хто втік з правого берега. Сватове-Кремінна – бойові дії будуть тривати, як і зараз, без перемог жодної зі сторін. Мар’їнка, Авдіївка і Бахмут – будуть продовжуватися з такою динамікою, як і зараз. Наразі земля важка для проходження нашої техніки – думаю, що пауза у певних просуваннях буде. Наступного тижня, думаю, особливих змін на лінії фронту не побачимо. Ми маємо період осінній, де буде певна пауза та накопичення сил, а коли ґрунт починає підмерзати та можна пересуватися – це якраз можливість для наступальних дій.

303

Поділитись: