Реорганізація Луганської ОВА: чи можливо це та чому за це виступають громадські активісти?

У 2022 році майже вся територія Луганської області була окупована російською федерацією. Обласна, районні та міські адміністрації релокувалися та виконують свої управлінські функції в інших регіонах України. Як зазначають посадовці, найголовніше завдання — це підтримка переселенців.

Однак на п’ятий рік повномасштабної війни діяльність релокованої обласної адміністрації з мільярдним щорічним бюджетом викликає все більше питань в частини переселенців та громадських активістів. Чи дійсно їхня діяльність зараз потрібна? За що отримують зарплати керівники та працівники численних департаментів? Чи отримують переселенці достатню допомогу?

Східний Варіант зібрав думки громадських активістів про роль релокованої обласної адміністрації сьогодні та ймовірність її реорганізації.

«Гуманітарні хаби вже пережили своє»

Микола Надулічний — двічі переселенець. У 2014 році він виїхав з Луганська до Сіверськодонецька, а у 2022 році — на Львівщину. Ще до початку російської військової агресії Микола почав поглиблено займатися питанням інклюзії, заснував Центр підтримки осіб з інвалідністю, який згодом переформатувався у громадську спілку «Луганська Асоціація організацій осіб з інвалідністю».

Останнім часом Микола переосмислює сенс роботи релокованої Луганської обласної військової адміністрації. Він зазначає, що, попри її роботу, на пʼятий рік повномасштабної війни проблеми переселенців досі не розв’язані:

«Найперша потреба переселенців — це житло. Однак наші переселенці з тимчасово окупованих територій досі вимушені винаймати житло, переселятися з місця на місце, витрачати шалені кошти. Компенсації немає ніякої. Вразливі категорії населення фактично виживають. На маленьку пенсію чи соціальну виплати потягнути оплату оренди житла, сплату комунальних послуг та продуктів нереально».

Микола має інвалідність І групи. Останні 5 місяців він вже не отримує виплату від держави як допомогу на оплату житла ВПО. Він каже: фактично нікого з державних органів не турбує, як він знайшов житло, чи знайшов взагалі, чи є на що жити. Усі питання щодо соціальних пільг, допомоги, виплат перейшли до приймаючої громади, де він зараз мешкає:

«Я звертаюся в органи за фактичним місцем проживання. Тому що, як ВПО, зареєстрований на Львівщині. Луганської міської ради у нас немає і ніколи не було. Її не евакуювали у 2014 році. Виходить так, що тепер, після другого переміщення, я звертаюся в органи громади, де зараз проживаю: ЦНАП, Пенсійний фонд, соцзахист і так далі. Виникає питання: навіщо тоді працюють ці ж органи при Луганській ОВА?» —  каже Микола Надулічний.

Виникають питання у громадського діяча і щодо діяльності гуманітарних хабів Луганщини, які зараз працюють в різних областях України. Він каже, що у перші роки після початку повномасштабного вторгнення в них дійсно був сенс. Люди виїжджали з прифронтових та тимчасово окупованих громад, зверталися туди, отримували консультації, розʼяснення, гуманітарну допомогу.

«У нас є громадська організація, ми також видаємо гуманітарну допомогу. І я розумію, що виходить так, що наша організація виконує ті ж функції, що і Луганська ОВА. І досі при ній працюють департаменти, діяльність яких викликає питання, наприклад, Департамент екології. Тому сьогодні, як я вважаю, необхідна реорганізація Луганської ОВА — кількість департаментів слід скоротити до тих послуг, які зараз актуальні для переселенців. Тобто треба зрозуміти, наскільки функціональна зараз обласна адміністрація, і скоротити її до найбільш потрібних повноважень», — пояснює Микола Надулічний.

Східний Варіант звертався до Луганської ОВА з проханням надати коментар щодо їхнього бачення: чи можлива подібна реорганізація роботи адміністрації з ТОТ і якою вони б її бачили. Представниця Луганської ОВА відповіла:

«Облдержадміністрація не коментує заяви, які роблять заангажовані особи, некомпетентні у питаннях діяльності релокованих органів виконавчої влади».

Робота Луганської ОВА в релокації

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії у 2022 році, територія Луганщини стрімко потрапила під контроль до ворога. Тисячі мешканців виїжджали до інших областей України, щоб зберегти своє життя. Водночас виїхали обласна, районні та міські адміністрації області. Вони відновили роботу і головним напрямком оголосили допомогу переселенцям.

Станом на зараз в евакуації працює Луганська обласна військова адміністрація, Сватівська, Сіверськодонецька, Старобільська, Щастинська районні військові адміністрації, а також такі міські адміністрації:

• Сватівська міська військова адміністрація;
• Білокуракинська селищна військова адміністрація;
• Коломийчиська селищна військова адміністрація;
• Красноріченська селищна військова адміністрація;
• Лозно-Олександрівська селищна військова адміністрація;
• Нижньодуванська селищна військова адміністрація;
• Троїцька селищна військова адміністрація;
• Сіверськодонецька міська військова адміністрація;
• Попаснянська міська військова адміністрація;
• Лисичанська міська військова адміністрація;
• Рубіжанська міська військова адміністрація;
• Гірська міська військова адміністрація;
• Кремінська міська військова адміністрація;
• Старобільська міська військова адміністрація;
• Шульгинська селищна військова адміністрація;
• Айдарська селищна військова адміністрація;
• Чмирівська селищна військова адміністрація;
• Марківська селищна військова адміністрація;
• Міловська селищна військова адміністрація;
• Біловодська селищна військова адміністрація;
• Білолуцька селищна військова адміністрація;
• Щастинська міська військова адміністрація;
• Новоайдарська селищна військова адміністрація;
• Станично-Луганська селищна військова адміністрація;
• Нижньотеплівська селищна військова адміністрація;
• Широківська селищна військова адміністрація.

Як дізнавався Східний Варіант раніше, щороку Луганська ОВА отримує приблизно мільярдний бюджет для своєї роботи. Зокрема, у 2024 році бюджет обласної адміністрації складав 1 млрд 209 млн грн, у 2025 — 1 млрд 37 млн грн.

Розподіл фінансування по департаментах та управліннях минулого року був наступним:

• 📌 Луганська обласна військова адміністрація — 8,3 млн грн;
• 📌 Департамент фінансів — 674 млн грн;
• 📌 Департамент освіти й науки — 133 млн грн;
• 📌 Департамент охорони здоровʼя — 125 млн грн;
• 📌 Департамент соціального захисту населення — 28 млн грн;
• 📌 Служба в справах дітей — 46 тис. грн;
• 📌 Управління культури, національностей, релігій та туризму — 40 млн грн;
• 📌 Управління молоді та спорту — 15,7 млн грн;
• 📌 Департамент житлово-комунального господарства — 119 тис. грн;
• 📌 Департамент будівництва, енергоощадження, архітектури та містобудування — 121 тис. грн;
• 📌 Департамент розвитку утримання мережі автомобільних доріг, промисловості та транспорту — 88 тис. грн;
• 📌 Відділ із питань цифрового розвитку — 157 тис. грн.
• 📌 Департамент масових комунікацій — 554 тис. грн.
• 📌 Департамент агропромислового розвитку — 157 тис. грн;
• 📌 Департамент міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх відносин — 554 тис. грн;
• 📌 Департамент економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності — 377 тис. грн;
• 📌 Департамент із питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами — 396 тис. грн;
• 📌 Департамент комунальної власності — 157 тис. грн.
• 📌 Управління внутрішнього аудиту — 30 тис. грн.

Загалом, близько 1 млрд 26 млн грн.

У 2026 році бюджет області затвердили у розмірі 1 млрд 99 млн грн. Зокрема, на державне управління піде 4,1 млн грн, на освіту — 169,5 млн грн, на охорону здоровʼя — 128 млн грн, на соціальний захист та соціальне забезпечення — 43 млн грн, на культуру і мистецтво — 37,8 млн грн, на фізичну культуру і спорт — 16,5 млн грн, на нерозподілені трансферти з державного бюджету — 660,5 млн грн, у резервний фонд місцевого бюджету — 10 млн грн, на міжбюджетні трансферти — 20,3 млн грн.

Варто відзначити, що після 2022 року з Луганської області релокувалося понад 30 медичних закладів. Їхню роботу відновили в інших регіонах — це обласна клінічна лікарня, Центри психічного здоровʼя, центри первинної медико-санітарної допомоги, консультаційно-діагностичні центри, центральні міські лікарні, багатопрофільні лікарні, дитячі медичні заклади тощо.  Повний список та адреси таких закладів можна побачити в окремій статті Східного Варіанта.

Ще один напрямок роботи, про який розповідав і Микола Надулічний, це гуманітарні хаби Луганської області. Станом на зараз в різних областях працює 37 гуманітарних хабів Луганщини, де переселенці можуть отримати гуманітарну допомогу, юридичні, соціальні, психологічні консультації, піти на прийом до фахівців ЦНАПу чи Пенсійного фонду.

Актуальне питання чи загроза легітимним органам?

Питання щодо доцільності сучасної роботи Луганської обласної державної адміністрації порушив у соціальних мережах переселенець та волонтер з Лисичанська, представник ГО «Міст 3.10» Олексій Горленко. Він зазначив, що переселенці звертаються до ЦНАПів, соцзахисту, місцевої влади за місцем фактичного проживання. А роботу Луганської ОВА більш ефективно роблять звичайні люди та громадські активісти — тільки безплатно, а не за бюджетні кошти.

«Скажіть, будь ласка, навіщо існують адміністрації окупованих територій? Конкретно Луганська обласна адміністрація та подібні структури, яка їх реальна функція сьогодні? Створювати видимість діяльності, за яку вони отримують зарплату? Бо іноді складається враження, що ту ж саму роботу більш ефективно роблять звичайні люди та громадські активісти  і безкоштовно. ВПО сьогодні звертаються за місцем фактичного проживання: ЦНАП, соцзахист, місцева влада і там реально отримують послуги. Але паралельно існує ще купа структур «з минулого життя», навіть ЖЕКи! Питання, що вони зараз обслуговують?».

Олексій Горленко направив офіційне звернення до Луганської ОДА, щоб уточнити їхній порядок роботи. У відповідь отримав, як він каже, скопійований пост з Facebook про загальні державні програми для ВПО і жодних відповідей на його питання.

Думкою щодо доцільності роботи Луганської ОВА у коментарях ділиться переселенка з Рубіжного Ольга Феленко:

«Тут проблема значно глибша, ніж просто «не відповіли на звернення». Формально такі структури, як Луганська обласна державна адміністрація, не ліквідовані, бо держава не визнає втрату територій і зберігає інституційну безперервність управління. Це потрібно для юридичного представництва регіону, роботи з майбутньою деокупацією, координації питань ВПО,  взаємодії з центральною владою, зокрема з Офісом Президента України. Але інше питання — якість цієї роботи».

Іншу думку щодо існування релокованих адміністрацій тимчасово окупованих територій висловив виконавчий директор громадської спілки «Коаліція на лінії зіткнення» Андрій Грудкін:  

«Завдання росії — знищити українські легітимні органи, які є єдиними законними інституціями тимчасово окупованих територій. Ліквідація військових адміністрацій громад, які утворені на базі обраних через вибори органів місцевого самоврядування — це фактичне визнання анексії та просування корейського сценарію ще під час гарячої фази війни. (…) Військові адміністрації ТОТ — це наші козирні карти у боротьбі за відновлення територіальної цілісності в майбутньому».

***

Робота обласних та місцевих адміністрацій тимчасово окупованих територій безумовно важлива для збереження їхньої легітимності та видимості у всеукраїнському просторі. Однак цілком логічно, що на пʼятий рік повномасштабної війни подібні органи можуть потребувати певної реорганізації роботи.  Щоб визначити справжню потребу, актуальні напрямки діяльності та допомоги переселенцям, слід наголосити на необхідності співпраці переселенців, громадських діячів та Луганської ОВА.