Правозахисники розповіли, чому в судах розвалюються справи про злочини на окупованих територіях

У розгляді та процесах справ про злочини на окупованих територіях головною складністю є отримання, збір доказової бази.

Про це Східний варіант повідомляє з посиланням на Дом

Через недосконалість правового законодавства України часто кримінальні справи проти військових злочинців, які чинили злочини на окупованих територіях країни, розвалюються у судах. Про це розповіла координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

Головною складністю є отримання, збирання доказової бази. Оскільки злочини відбувалися на окупованій території, доступу до якої українські правоохоронці не мають.

"Все це збирається по крихтах зі свідчень звільнених заручників, людей, які виїжджають з окупованих територій", — сказала правозахисниця.

Читайте також: 7 років війни й лише два вироки. Як розслідують воєнні злочини на Донбасі

Крім того, через недосконалість законодавства не всі докази щодо таких злочинів може врахувати суд.

"Наприклад, у нас відео з YouTube само по собі не є доказом, на відміну від Міжнародного кримінального суду. Тому слідчим треба ще провести експертизи з відео, довести, що на відео саме та людина, про яку йдеться. Ми повинні розуміти, що наша законодавча база просто не адаптована до реалій збройного конфлікту, в якому ми вже живемо восьмий рік. І відповідно до доказів військових злочинів, які скоюються на окупованих територіях", — наголосила Решетилова.

Зважаючи на такі складнощі, часто подібні справи розвалюються в судах.

"Ми не перший рік займаємося моніторингом судових процесів, і бачимо, як це все потім виглядає в суді... Судді не приймають доказів, чи процес затягують, чи призводять до виправдувальних вироків", — констатувала вона.

Правозахисники не один рік говорять про те, що треба зробити, щоб змінити ситуацію.

По-перше, вони очікують на підписання так званого закону про військових злочинців (законопроєкт № 2689 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права"). Верховна Рада його проголосувала 20 травня цього року, але з 7 червня закон перебуває на підписі у президента України.

По-друге, Верховній Раді рекомендують ратифікувати Римський статут міжнародного кримінального суду.

"Бо Кримінальний кодекс Україні не передбачає злочини, які ми вважаємо військовими злочинами. У нас є лише стаття 438 КК — "Порушення законів та звичаїв війни". Але вона не регулює, власне, що конкретно вчинила людина. Там немає поняття тортур громадянського населення на окупованих територіях, або примус до важкої праці, утримання у нелюдських умовах. Ось таких конкретизованих статей у нас, на жаль, у Кримінальному кодексі немає", — пояснила Решетилова.

Вона сподівається, що Рада таки ратифікує Римський статут.

"І тоді й нам, і правоохоронним органам буде набагато легше кваліфікувати те, що відбувається під час збройного конфлікту", — резюмувала правозахисниця.

7

Поділитись: