Правозахисники пояснили, чому їхня пряма робота на окупованих територіях зараз неможлива

Тиск на людей, які проживають на окупованих територіях, з боку окупаційної влади помітний постійно

Про це «Східному варіанту» розповіли правозахисники.

Останні випадки пов'язані з виборами в Держдуму РФ, в яких дистанційно можуть брати участь жителі ОРДЛО, які отримали російські паспорти.

Читайте також: правозахисники розповіли, які питання турбують людей в окупації та переселенців

Приблизно тиждень тому в телеграм-каналах ОРДЛО з'явилася інформація про те, що працівників бюджетної сфери, а також студентів зобов'язують взяти обов'язкову участь у виборах. Якщо люди не хочуть цього робити, то зобов'язані написати відмову і вказати «поважну причину».

Нагадаємо, Україна закликає світову спільноту не визнавати результати цих виборів, підкреслюючи, що вони є грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України.

Читайте також: «Щодня ми чуємо сотні голосів та історій». Як правозахисники впливають на реінтеграцію Донбасу

На окупованих територіях придушуються протести людей за виплати заробітної плати, хоч вони і так нечисленні. Ця тема обговорювалася в ТКГ.

Не варто забувати, що в ОРДЛО діє секретна в'язниця, де людей піддають тортурам. Про неї відкрито говорять європейські та українські політики.

Також у місцевих школах припинилося викладання української мови та історії України.

Головна координаторка громадської організації «Донбас SOS» Віолетта Артемчук переказує історії абітурієнтів, з якими їй доводилося спілкуватися.

"Мені учні розповідали, що коли вони з репетиторами готувалися до ЗНО і проходили історію України, то про всяк випадок закривали кватирку, щоб ніхто не чув, що вони говорять українською. Можливо вони перестрахувалися, але це те, що було озвучено. Тому говорити про якісь демократичні цінності на непідконтрольних територіях не доводиться", - вважає Віолетта Артемчук.

Правозахисники стверджують, що їхня діяльність на окупованих територіях неможлива з різних причин, які створює Російська Федерація і підкоряються їй окупаційні адміністрації «ЛДНР».

"Сили, які витрачає РФ на пропаганду і зусилля правозахисників, активістів і волонтерів - неспівмірні. А якщо говорити про доступ до правозахисних організацій, то всі контакти там моніторяться та активно людей залякують. Тому прагнення масово звертатися пригнічено", - говорить директор" Східної правозахисної групи "Віра Ястребова.

І хоча там працює моніторингова місія Верховного комісара ООН з прав людини, але навіть міжнародним організаціям доводиться складно.

"Окупаційні адміністрації бачать ризик для себе в тому, що на тих територіях будуть працювати багато гуманітарних організацій. Значить вони будуть бачити, що там відбувається і говорити про це світу. Тому кількість гуманітарних організацій там намагаються максимально обмежити. Зараз доступ туди має Червоний Хрест і ще кілька великих міжнародних структур. Всі інші звідти витіснені. Але гуманітарна допомога там надається", - розповідає виконавчий директор благодійного фонду" Восток SOS "Костянтин Реуцький.

«Схід SOS», як і інші правозахисні організації, допомагає людям на окупованих територіях, які звертаються в організацію за телефонами «гарячої лінії». Реуцький каже, що повноцінно працювати там, поки території не будуть повністю деокуповані, вони не будуть.

Як приклад правозахисник наводить досвід іноземних журналістів:

"Чому більшість європейських журналістів не їздять на окуповані території, хоча теоретично мають таку можливість? Росія створює нестерпні умови для роботи. По суті, там працюють тільки ті, хто піддакує Росії та ретранслює російські наративи. Решта дуже сильно ризикують і наша організація абсолютно не має наміру і не бачить для себе ніякої можливості йти на компроміси з совістю. Заради того, щоб мати доступ до окупованих територій, ми не готові називати чорне білим".

18

Поділитись: