Повторне використання будівельних матеріалів може змінити відбудову Донеччини та Луганщини: що відомо

Донецька та Луганська область чи не найбільше постраждали від повномасштабної війни з Росією. Підконтрольні Україні території й досі піддаються значним обстрілам, унаслідок чого виникають тонни будівельного сміття. Невинні, на перший погляд, ці залишки можуть утворити багато біди для навколишнього середовища та навіть призвести до екологічної катастрофи.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

В Україні від початку повномасштабного вторгнення накопичилося вже 670 тисяч тонн відходів руйнації. Їхня значна частина — це будівельне сміття, яке утворилося внаслідок обстрілів РФ.

У деяких випадках такі залишки везуть на полігони спеціального призначення. Але це не є повноцінним та дієвим рішенням. Адже там такі матеріали також не несуть добра довкіллю, та й самих полігонів в Україні просто не вистачить, щоб умістити ці 670 тисяч тонн. І цифра, на жаль, збільшується чи не щодня.

За відсутності правильної утилізації це сміття потраплятиме в ґрунти та ґрунтові води, забруднюючи довкілля.

Одне з можливих рішень — це перероблення будівельних залишків на новий матеріал для повторного використання, зокрема для будівництва нових будинків, яких так не вистачає тим, хто втратив свої домівки. Докладніше розбираємося, які є плюси та мінуси такого рішення, та як його вже сьогодні реалізують в Україні.

У багатьох країнах світу будівельні відходи вже давно використовують повторно для зведення житлових та нежитлових будівель.

Фахівці громадської спілки «Досить труїти Кривий Ріг» у 2023 році представили аналітичний звіт, у якому описали іноземний досвід ресайклінгу будівельних відходів та перспективи цього рішення в Україні.

"У більшості країн Європи рівень їхньої переробки досить високий. Так, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90 % будівельних відходів, у Бельгії — 87 %, у Данії — 81 %, у Великобританії — 45 %, у Фінляндії — 43 %, в Австрії — 41 %», — йдеться у звіті.

Річ у тому, що за кордоном на законодавчому рівні створені такі умови, що підприємцям значно вигідніше переробляти будівельне сміття, а не вивозити його на полігон.

Проте і в Україні, попри відсутність законодавства, яке сприяє вторинному використанню сировини, уже застосовуються рішення з переробки відходів руйнації в сировину для будматеріалів чи самі будматеріали.

Уже другий рік переробленням будівельного сміття в нашій країні займається «Нео-Еко Україна». Вона є партнером французької компанії Neo-Eco France, яка, своєю чергою, відома досвідом у сфері промислових інженерних послуг. Їхня сутність — це орієнтація на циркулярну економіку.

«Циркулярна економіка передбачає повторне використання всього, що вже було вироблено, та створення із цього нової продукції. Відбувається таке собі коло. Війна в Україні триває, і це будівельне сміття накопичується, відбувається руйнування тисячів обʼєктів цивільної, соціальної інфраструктури, відповідно утворюються мільйони тонн будівельного сміття», — пояснює проєктна менеджерка «Нео-Еко Україна» Лідія Шимон.

Лідія Шимон докладно пояснює принцип їхньої роботи. Будівельне сміття, яке утворилося внаслідок воєнних дій, не завжди є чистим. У більшості випадків це змішані залишки, які містять у собі небезпечні матеріали, наприклад, азбест. Тож спочатку треба все це відокремити. Ця робота зазвичай виконується спільно за допомогою техніки та людської сили.

«У першу чергу ми демонтуємо будинки, які вже не можна відбудувати. Усі відходи сортуються, відділяється метал до металу, пластик до пластику, дерево до дерева. Усе окремо утилізується. Метали ми не переплавляємо, ми перенаправляємо їх на спеціальні заводи, які це роблять. Будівельне сміття, наприклад, бетон або цегла, ми можемо переробити на місці на фракції — це такі подрібнені часточки. Тобто на місце завжди приїжджає команда разом із технікою, таким чином ми уникаємо логістичних витрат і надаємо місцевим роботу», — розповідає Лідія Шимон.

За результатом такої роботи отримують новий будівельний матеріал, який використовують як підсипку до сумішей, або в новому будівництві. У «Нео-Еко» зазначають, що вони займаються тільки переробкою будівельних залишків, а за зведення нових будинків відповідають уже конкретні компанії та міські адміністрації.

Важливим моментом цього рішення є потреба відсортовувати будівельні залишки на чисті та забруднені. Адже будинки, зруйновані ракетами та снарядами, піддалися зовнішньому впливу зброї та можуть нести загрозу для людини. Лідія Шимон каже, що це значно ускладнює процес переробки, але не унеможливлює його:

«Насправді тут дуже просто. Перед тим, як почати працювати, у процесі та після нього, потрібно робити детальні аналізи. Спочатку приїжджає інженер, оцінює ситуацію, потім ми віддаємо зразки перед початком деконструкції, у процесі та коли вже за фактом отримуємо вихідний матеріал. Головне — відповідально ставитися до цього. Ми робили аналізи як у Франції, так і в Україні. Усюди був позитивний результат наших нових будівельних матеріалів».

Але пані Лідія зазначає, що зробити новий будівельний матеріал можна не з усього.

Процес переробки будівельного сміття є значно дорожчим, ніж будування з нуля. І, звичайно, варіант усе викинути є легшим та швидшим. Але, якщо ставити на терези ці два рішення, легший варіант не зрівняється з масштабами екологічної катастрофи, яка може бути.

Читайте повністю цей матеріал про ресайклінг будівельних матеріалів: Майбутнє із залишків: як ресайклінг будівельних матеріалів змінить відбудову Донеччини та Луганщини

Читайте також: Повоєнна відбудова: Україна презентувала інвестиційні можливості в галузі будіндустрі

Раніше Шмигаль назвав пріоритети успішної відбудови України