
Підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір з патріотичними цінностями
Головний задум Пласту — у сприянні всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді.
Про це Східний Варіант повідомляє з посиланням на Рубрику
Важливо, щоб пластунки і пластуни стали самозарадними, вміли відповідати за свої вчинки та прагнули навчатись, — каже меценат, керівник Пласт Краматорськ Максим Потапчук. — Ми виховуємо свідому молодь, повновартісних громадян та провідників суспільства. І врешті-решт ми виховуємо собі гідну заміну, тобто майбутню українську націю".
Шістнадцятирічний Денис Папін живе в Краматорську. Сюди він перебрався у 2015, коли разом із родиною вимушено виїхав з окупованої території. Його одноліток Дмитро Гуцман — зі Слов'янська. Денис і Дмитро познайомилися і здружилися в краматорському Пласті. Тут, під керівництвом виховниць та виховників, хлопці пройшли чимало вишколів, тренінгів зі створення власних проєктів, що стосуються не тільки таборів, а й поліпшення екології, соціальних ініціатив, проєктів, присвячених дітям, які постраждали від російської окупації.

Спочатку хлопці планували зробити суто пластунський табір, але потім вирішили долучити до нього всіх охочих. Особливість ідеї полягала в тому, щоб заохотити до скаутського руху молодь, до цього моменту зовсім не знайому з українським рухом скаутів.
"Проєкт "Степовий обрій" — це наша з Дмитром інтерпретація власного досвіду, адже в таких таборах ми самі неодноразово брали участь, — каже Денис Папін. — Це дуже допомогло нам принаймні в розумінні того, як це має виглядати на практиці. Але організаційного досвіду у нас не було".
Цей виклик і розуміння того, що дітей підліткам не довірять, спонукало хлопців шукати у свою команду дорослих — за допомогою вони звернулися до старших пластунів та активістів із громадських організацій.

Коштів на організацію табору у друзів не було. Дмитро самостійно написав заявку на грантовий конкурс благодійного фонду "Карітас Краматорськ", а Денис взявся за комунікації. Завдяки гранту хлопці виграли 20 500 гривень. На ці гроші придбали спортінвентар, казани для приготування їжі, похідні столи та інше дрібне обладнання для облаштування наметового табору. На цьому етапі допомогла ГО "Теплиця" зі Слов'янська. З нею автори проєкту підписали меморандум про використання банківського рахунку, бо власного підлітки не мали. Решту коштів вдалося зафондувати.
"В перший рік ми з Дмитром зорганізувалися самі між собою, розділивши обов'язки навпіл, а за місяць знайшли дорослого, який допоміг все довести до розуму, — згадує Денис. — На другий раз вже мали досвід, врахували торішні недоліки, знали з ким і по яким питанням консультуватися, тож табір вийшов більш упорядкованим і цікавішим".
З проханням очолювати "Степовий обрій" підлітки звернутися до досвідченого пластуна львів'янина Ігоря Олексюка, у таборах якого вони раніше відпочивали. Той погодився допомогти і став у "Степовому обрії" комендантом — людиною, яка несе відповідальність за весь табір. Місце розташування табору узгоджували з місцевим органом самоврядування, у співпраці з поліцію і службою з надзвичайних ситуацій.

"Під час підготовки та реалізації проєкту ми прокачали свої навички з громадських компетентностей, проєктного менеджменту, командотворення, взаємодії між владою та молодіжними громадами, — каже Дмитро Гуцман. — Здобули знання з написання та реалізації грантів. Особисто мене в проєкті мотивувало бажання змінювати Донеччину і почав я з самого себе. Я отримав цінний досвід — і негативний, і позитивний. Позитивний надзвичайно мотивує, але і негативний досвід так само є корисним, бо ми вчимося на помилках і намагаємося їх більше не повторювати. Все це дало багато нових друзів, певне визнання у суспільстві, я довів собі, що можу змінюватися сам і змінювати на краще світ".
Інформацію про табір друзі розповсюджували в соцмережах.Також для проведення "Степового обрію" школярі власноруч розробили тематичний сайт, через який можна дізнатись всю корисну інформацію про захід. Незважаючи на те, що до таборування запрошували всіх охочих, структуру у "Степовому обрії" залишили скаутську: комендант, виховники, кухар, лікар, бунчужний, писар. Бунчужним став Денис Папін, його функція — слідкувати за дисципліною й за виконанням програми, а обов'язки писара, тобто того, хто відповідає за всю документацію, взяв на себе Дмитро Гуцман.
Обидва рази у табори набрали повний склад. У 2020 році в скаутські традиції поринули 31 підлітків віком від 12 до 16 років, у 2021 — вже 55 людей. Майже всі — з Донецької області, у 2020 був хлопець із Запоріжжя, а у 2021 — двоє учасників з Миколаєва. 90% підлітків до цього не були у Пласті. Головну ціль гайдашнику — створити певний кістяк Пласту в Донецькій області та залучити до скаутингу більше молоді, організатором вдалося навіть перевиконати, адже 50% учасників табору вже приєдналися до Пласту.
Організатори зізнаються, що не всі з охочих "відпочити на природі" витримали самостійне життя, де і лопатою треба попрацювати, і в наметі спати, і участь в приготуванні їжі брати. Але Дмитро й Денис на них не ображаються, бо "Пласт для всіх, але не всі для Пласту". Ті ж, кому польове життя припало до вподоби, навчилися в "Степовому обрії" багато корисного.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.