Переселенка зі Сіверськодонецька створила туристичний проєкт

Тетяна Ісакова, студентка з Луганщини, після російського вторгнення опинилася в Мукачеві. Замість розпачу дівчина заснувала «Східний ретрит» — спільноту для походів у гори, яка за рік об’єднала чимало туристів. 

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Усе почалося ще в молодшій школі, де перша вчителька разом із батьками заклала в серці маленької сіверськодончанки паростки патріотизму. Зараз, навчаючись на третьому курсі Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця, Тетяна згадує, що саме ті перші уроки любові до України визначили її подальший шлях.

«Ми думали, що війна буде лише на Луганщині та Донеччині. За Харків і Київ зовсім не думали, навіть напередодні вторгнення», — згадує Тетяна.

24 лютого о шостій ранку мама розбудила звісткою про вибухи в Києві, Харкові та Одесі. Спершу не повірили, але дзвінки знайомих підтвердили — війна прийшла всюди. Маючи досвід 2014 року, родина швидко зібрала найнеобхідніше, взяла домашніх тварин і виїхала до села Новокраснянка. Але через появу ворожих ДРГ довелося повернутися до Сіверськодонецька.

«Одного ранку під час обстрілу району з градів снаряд влучив у сусідній будинок. Ми навіть не встигли зібрати речі», — розповідає дівчина.

Родина спочатку спустилася до підвалу, а потім на вцілілій машині виїхала до Лимана, звідти — на Львівщину, згодом — до Мукачева.

Зима 2023 року в Мукачеві виявилася для Тетяни самотньою. Нових друзів не було, спілкування обмежувалося соціальними мережами. Але випадкова розмова з двома хлопцями в TikTok змінила все — вони надихнули дівчину втілити свою мрію про походи в гори.

«Того ж дня я створила відео в TikTok про пошук людей для походів у гори. Воно набрало 100 тисяч переглядів», — згадує Тетяна.

Перший похід відбувся в березні. Десятеро новачків під керівництвом досвідченого туриста з Івано-Франківщини вирушили підкорювати гори. Маршрут, розрахований на 3-4 години, група подолала за шість. Ночували в колибах — відкритих пастуших будиночках.

Натхненна першим досвідом, Тетяна створила телеграм-канал для об’єднання початківців-туристів. У травні вона вже самостійно організувала триденний похід з наметами до Манявського водоспаду в Івано-Франківській області, зібравши 25 учасників.

У 17 років виявилося непросто завоювати авторитет серед туристів, дехто з яких був удвічі старший. Довелося навчитися бути жорсткішою — в горах від чіткої організації залежить безпека групи.

«Мені потрібно було згуртувати людей: одні мали збирати дрова, інші — носити воду, решта — готувати їжу. Спочатку я була надто м’якою, і це не працювало. Всі відмахувалися, і ми залишалися без нормальної вечері. Згодом зрозуміла: щоб група слухала, треба наполегливіше відстоювати свої рішення. Найважчим було домогтися, щоб мене сприймали серйозно», — розповідає Тетяна.

За рік дівчина провела 13 походів, деякі збирали до 30 учасників. Зараз у неї вже сформована команда: з першого походу приєднався проактивний Максим, згодом — Світлана та Олексій, які тепер самостійно водять групи. Маршрути не повторюються: це можуть бути як карпатські вершини, так і мальовничі місця Черкащини, зокрема козацький Трахтемирів.

За час існування проєкту «Східний ретрит» правила участі в походах стали суворішими. Якщо спершу приймали всіх охочих, то зараз встановили вікове обмеження — від 18 років. Досвід показав, що не всі готові до фізичних навантажень у горах. Тому для складних маршрутів тепер вимагається попередній досвід походів.

Проєкт перетворився на професійну туристичну ініціативу. Походи стали платними — кошти йдуть на супровід і трансфер. Втім, для військових участь залишається безплатною.

Тетяна супроводжує учасників від моменту запису, допомагає з пошуком спорядження, надає детальні інструкції.

Цього серпня її життя набуло нового сенсу: Микола, який надихнув дівчину на походи в гори, освідчився. І дівчина сказала «так». Зараз хлопець несе службу в 12 бригаді спеціального призначення НГУ, але цього літа Тетяна вперше повела його в гори. Їхній спільний похід став символом сили, кохання та віри у майбутнє.

Дізнатися більше про походи та зв’язатися з Тетяною можна через Телеграм-канал її ініціативи. 

Повну версію матеріала Східного Варіанта читайте тут.

Читайте також: Екофорум-театр, лялькова вистава про сміття та моніторингові місії: як активісти з Донеччини розвивають в Україні екологічні ініціативи

Валерія Круподеря

Поділитись: